Засоби традиційних способів проектування

Методичне забезпечення етапів проектування

Проектування – це процес перетворення описів на множині етапів (переходів) системного контуру {S,V,E} і проблемного контуру {C,F,S}. Опис переходів кожної координати має складну ієрархію і відповідну методичну підтримку. Така підтримка супроводжує всі процеси безпосереднього проектування і створення проектної документації етапів ТТ, ТЗ, ЕП, ТП і РД.

Сукупність прийомів, що використовуються на етапах проектування, типізовані й уніфіковані. До основних методологічних документів з проектування ІС з описом відповідних процедур відносяться ДСТУ (ГОСТи) і галузеві стандарти (ОСТи).

Наведемо приклади методичного забезпечення для головних видів забезпечення – інформаційного, програмного і технічного. Склад основних методик по інформаційному забезпеченню включає:

- правила формування і ведення інформаційних баз даних;

- введення і використання системи класифікації і кодування об’єктів ІС;

- інтегрування розподілених позамашинних та інформаційних баз даних і знань;

- порядок збору, передачі, обробки, представлення, збереження і використання даних, інформації і знань (по функціях, комплексам задач і окремим структурним модулям);

- регламенти інформаційного обміну в ІС;

- вимоги по захисту даних від руйнувань під час аварій, збоях електроживлення, неправильних діях користувача (на користувальницькому, мережному і системному рівнях);

- контроль, архівація, збереження, оновлення і відновлення даних і ін.

Методики з програмного забезпечення повинні нормувати:

- вимоги до складу програмних засобів ІС;

- інтегрування покупних і замовлених програмних засобів на прикладному, мережному і системному рівнях;

- тестування і діагностування програмних систем;

- використання в практичній роботі пакетів прикладних програм і інструментальних програмних засобів (посібник користувача);

- правила поведінки користувачів під час роботи в середовищі ІС;

- порядок оформлення і здачі покупних і замовлених програмних засобів у фонд алгоритмів і програм підприємства й ін.

Методичне забезпечення з технічних засобів повинне включати:

- склад комплексу технічних засобів з розподілом його по робочих місцях і інших структурних компонентах системи;

- топологію локальної обчислювальної мережі;

- інтегрування технічних засобів у ІС;

- регламенти взаємодії ІС з іншими системами;

- правила експлуатації технічних засобів ІС різних рівнів і ін.

Загальносистемні методичні питання повинні містити:

- загальні положення розробки типових проектних рішень і технічної документації;

- концепцію побудови і функціонування ІС;

- методи, способи, моделі, алгоритми, термінологію;

- нормативи, довідники і стандарти, що встановлюють склад і правила експлуатації засобів ІС;

- склад і зміст робіт з розвитку системи;

- порядок контролю і приймання окремих компонентів системи й ін.

І, нарешті, наведемо приклад методологічного підходу концептуального рівня. При створенні ІС потрібно раціонально відобразити предметну область ОУ у вигляді моделей ІС. Цей аналіз можна здійснити, використовуючи один з наступних підходів:

- по–перше, виходячи з результатів аналізу цільової компоненти ОУ (цілей, функцій, задач);

- по–друге, виходячи з результатів аналізу всього інформаційного поля ОУ (аналізу предметної області).

Перший варіант додержується системного підходу на цільовому рівні. Він ґрунтується на аналізі конкретного переліку цілей, функцій і задач ОУ, які необхідно автоматизувати на даному етапі. Сформовані при цьому комплекси задач є основою функціонального забезпечення ІС. Надалі вони визначають наповнення математичного, алгоритмічного й інформаційного забезпечень розроблювальної ІС. Зокрема, вхідна і вихідна інформація функціональних задач формує якісні, кількісні і структурні показники баз даних.

Другий підхід використовує відповідну методику аналізу на рівні моделей бізнес-процесів та їх інформаційних зв’язків, тобто на рівні аналізу всього інформаційного поля ОУ. У цьому випадку цільова компонента як така явно не виділяється і є розмитою. Провадиться повний аналіз предметної області з розрахунком на усі випадки життя, без виділення етапів розвитку ІС, що загромаджує аналіз і ускладнює проектування систем. Даний підхід орієнтований, в основному, на розробку баз даних. Перелік функціональних задач описується у вигляді бізнес–пропозицій. Проекція даних такого аналізу на вісь математичного й алгоритмічного забезпечень не простежується. Такими ж недоліками володіють і сучасні CASE-технології автоматизованої розробки ІС.