Сутність та види інформаційних технологій

Тема 1. Стратегічна роль інформаційних і телекомунікаційних технологій в зовнішньоекономічній діяльності

З поняттям "інформаційний ресурс" тісно пов’язане поняття "інформаційна технологія" (технологія оброблення інформації). Слід зазначити, що на сучасному етапі одним із головних напрямів удосконалення систем управління є впровадження інформаційних технологій (IT).

Відомі шість головних сфер інформатизації суспільства:

– комплексна автоматизація технологічних та виробничих процесів;

– інформатизація проектних і конструкторських робіт, а також технологічної підготовки виробництва;

– інформатизація організаційно-економічного управління;

– інформатизація навчання та підготовки кадрів;

– інформатизація сфери послуг та побуту населення;

– створення нових інформаційних технологій.

Технологія – це сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції. Коли ми говоримо про інформаційну технологію, то матеріалом є інформація. Продуктом є також інформація, але вже якісно нова про стан об’єкта, процесу або явища. Технологія являє собою методи і способи роботи персоналу і технічних пристроїв з інформацією.

Інформаційна технологія – це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збору, передавання, оброблення, зберігання та доведення до користувачів інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів.

Принципова відмінність інформаційної технології від виробничої полягає в тому, що вона крім рутинних операцій містить елементи творчого характеру, тобто людського фактора, який не підлягає регламентації та формалізації.

Інформаційні технології виникли разом із виробництвом кілька мільйонів років тому і у своєму розвитку пройшли ряд етапів. До другої половини XIX ст. мали місце "ручні" інформаційні технології. Весь процес оброблення інформації виконувався людиною за допомогою пера, рахівниці, бухгалтерських книг. Зв’язок здійснювався пересиланням поштою пакетів та листів.

Поява друкарських машинок, телефону, диктофону, модернізація поштового зв’язку дали змогу суттєво вдосконалити як окремі операції, так і весь технологічний процес оброблення інформації, різко підвищити продуктивність управлінської праці. Така "механічна" інформаційна технологія стала основою формування сучасних організаційних структур в економіці.

На зміну "механічній" інформаційній технології в 40-50-х роках XX ст. прийшла "електрична" технологія, базована на широкому використанні електричних друкарських машинок, копіювальних машин на звичайному папері, портативних диктофонів. Різко підвищились якість, продуктивність і швидкість оброблення документів.

Із появою і широким розвитком ЕОМ і периферійної техніки настала ера "комп’ютерних" інформаційних технологій.

У технологічному плані підприємство можна розглядати як сукупність інформаційних, людських і технологічних ресурсів і методів їх взаємодії, організованих для досягнення певної мети (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Зіставлення основних компонентів технологій

Кожна з перелічених у визначенні інформаційної технології фаз перетворення і використання інформації реалізується за допомогою специфічної технології, тому про інформаційну технологію можна говорити як про сукупність технологій: технології збору інформації, технології передачі інформації та ін.

Інформаційні технології реалізовуються в автоматизованому і традиційному (паперовому) видах. Обсяг автоматизації, тип і характер використання технічних засобів залежать від характеру конкретної технології.

Автоматизація – це заміна діяльності людини роботою машин і механізмів. Ступінь автоматизації може мінятися в широких межах – від систем, де процес управління повністю здійснюється людиною, до систем, де він реалізується автоматично.

Автоматизація управління, а отже, і автоматизація інформаційної системи, і автоматизація технологій необхідні в таких випадках, коли:

а) фізіологічні і психологічні можливості людини для управління даним процесом недостатні;

б) система управління знаходиться в середовищі, що небезпечне для життя і здоров’я людини;

в) участь людини в управлінні процесом вимагає від неї дуже високої кваліфікації;

г) процес, яким треба управляти, перебуває в критичній або аварійній ситуації.

Автоматизована інформаційна технологія передбачає існування комплексу відповідних технічних засобів, що реалізовують інформаційний процес, і системи управління цим комплексом технічних засобів (як правило, це програмні засоби і організаційно-методичне забезпечення, що пов’язує дії персоналу і технічних засобів в єдиний технологічний процес). Оскільки істотною частиною технічних засобів для реалізації інформаційних технологій є засоби комп’ютерної техніки, то часто, коли йдеться про інформаційні технології, особливо про нові інформаційні технології (HIT), мають на увазі комп’ютерні інформаційні технології, хоча поняття "інформаційна технологія" стосується будь-якого перетворення інформації, в тому числі й на паперовій основі.

Нова інформаційна технологія – це інформаційна технологія з "дружнім" інтерфейсом роботи користувача, що використовує персональні комп’ютери і телекомунікаційні засоби. Інструментарієм нової інформаційної технології є один або декілька взаємопов’язаних програмних продуктів для певного типу комп’ютера, технологія роботи в якому дозволяє досягнути поставлену користувачем мету (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Основні характеристики нових інформаційних технологій

Таким чином, автоматизована інформаційна технологія складається з технічних пристроїв, частіше за все комп’ютерів, комунікаційної техніки, засобів організаційної техніки, програмного забезпечення, організаційно-методичних матеріалів, персоналу, об’єднаних у технологічний ланцюжок. Цей ланцюжок забезпечує збір, передачу, накопичення, зберігання, обробку, використання і поширення інформації. Якщо розглядати весь життєвий цикл інформаційної системи, то під автоматизованими інформаційними технологіями розуміють сукупність методологій і технологій проектування інформаційних систем, базових програмних, апаратних і комунікаційних платформ, що забезпечують весь життєвий цикл інформаційних систем та їх окремих компонентів від проектування до утилізації.

Мета будь-якої інформаційної технології – отримати потрібну інформацію необхідної якості на заданому носії. При цьому існують обмеження на вартість обробки даних, трудомісткість процесів використання інформаційного ресурсу, надійність та оперативність процесу обробки інформації, якість інформації, що отримується.

Можливі різні схеми класифікації інформаційних технологій. Кожна з них будується на певних класифікаційних ознаках.

Перша ознака класифікації – наявність чи відсутність автоматизації. Зазвичай мова йде про традиційні та автоматизовані технології.

Прийнято розрізняти забезпечуючі і функціональні інформаційні технології. Забезпечуючі технології можуть використовуватися як інструментарій у різних предметних областях для розв’язання різних задач. Вони можуть бути класифіковані відносно класів задач, які розв’язують. Ці технології використовують на різних комп’ютерах і в різних програмних середовищах. Основне завдання - об’єднання цих технологій в єдиній інформаційній системі.

Під функціональними технологіями слід розуміти сукупність забезпечуючих технологій для автоматизації деякої задачі чи функції.

Наступна класифікаційна ознака – це тип інформації, що обробляється. Умовна класифікація комп’ютерних інформаційних технологій залежно від типу інформації, що обробляється, наведена в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Класифікація комп’ютерних інформаційних технологій

Залежно від типу користувацького інтерфейсу (як взаємодіє користувач технології з комп’ютером) прийнято виділяти такі технології: пакетні, діалогові, мережні. У першому випадку користувач отримує тільки результати роботи технології, в решті він взаємодіє з нею на індивідуальному комп’ютері чи комп’ютері, який підключено до мережі електронних обчислювальних машин (ЕОМ).

За ступенем автоматизації функцій людини в процесі управління існують такі технології: електронна обробка даних, автоматизація функцій управління, підтримка прийняття рішень, експертна підтримка.