Закон попиту і пропозиції

На відміну від закону вартості, який діє в усіх сферах суспільного виробництва, закон попиту і пропозиції діє лише в сфері обміну.Закон попиту і пропозиції виражає взаємозалежність між кількістю товарів та послуг, які хоче купити споживач, і обсягом товарів і послуг, які пропонує виробник. Особливості дії даного закону залежать, передусім, від рівня цін.Ціна – це основний інструмент впливу на попит і пропозицію.

Попит знаходиться у зворотній залежності від ціни. Якщо ціни зростають, то попит на товари та послуги зменшується тому, що високі ціни обмежують купівельну спроможність людей. При зниженні цін попит зростає.

Пропозиція пов’язана з ціною прямою залежністю. Із зростанням цін пропозиція збільшується, тому що одиниця додатково виробленої та проданої продукції приносить виробникові додатковий прибуток. І навпаки, якщо ціни знижуються, то виробництво продукції стає менш вигідним і тому скорочується. Відповідно зменшується і пропозиція.

Потрібно відмітити, що попит є більш рухливий у часі, ніж пропозиція. При суттєвому підвищенні цін, попит (у більшості випадків) суттєво скорочується. І навпаки, зростання ціни – лише перший сигнал виробникові, щоб розширити виробничі потужності, залучити додаткові ресурси і на цій основі збільшити пропозицію товару.

Взаємодія попиту і пропозиції відбувається у постійній конкурентній боротьбі. Діалектична залежність попиту і пропозиції полягає у тому, що пропозиція формує попит через асортимент вироблених товарів і запропонованих послуг, а попит визначає обсяг та структуру пропозиції, впливаючи тим самим на виробництво.

На ринку конкурентне співвідношення попиту і пропозиції залежить від запасу товару, динаміки цін і грошових доходів населення, організації торгівлі, реклами та іншого. Воно може бути у трьох варіантах.

Перший з них характеризується перевищенням пропозиції товарів над попитом покупців. Такий випадок може бути результатом не тільки надлишкового виробництва товарів, але й надмірного здуття цін, нестачі грошових доходів тощо.

Для другого варіанту властиве переважання попиту над пропозицією товарів. При цьому виникаєнезадоволений попит та товарний дефіцит. Ринок реагує на дефіцит зростанням цін.

Третій варіант співвідношення попиту і пропозиції полягає у відповідності попиту і пропозиції. Під впливом попиту, що піднімає ціну і пропозиції, яка ціну знижує, формується ціна, яка задовольняє виробників і споживачів. Ціна, яка вирівнює попит на певний товар з його пропозицією на ринку і тим самим встановлює рівновагу між попитом і пропозицією, або ринкову рівновагу, називається ціною ринкової рівноваги. Ця ціна є своєрідним компромісом між попитом (конкуренцією споживачів) та пропозицією (конкуренцією виробників). Ринок ніби підганяє діючі ціни до попиту і пропозиції, врівноважуючи їх компромісною ціною. Ринок стає збалансованим, потреби покупців і продавців задовольняються, їх інтереси гармонізуються.

Рівновага і співвідношення між попитом та пропозицією є показником збалансованості та пропорційності суспільного виробництва, обміну та розподілу праці у сфері матеріального та нематеріального виробництва, безперервності процесу суспільного відтворення матеріальних та духовних благ.

Рівновага, до якої так прагне ринок, є епізодичною, вона постійно порушується. Однак відхилення рівня ціни від рівноваги обов’язково приводить до вирівнювання обсягів попиту і пропозиції за нового рівня ціни рівноваги.

Потрібно відмітити, що елементи стихійності домінували в механізмі дії закону попиту і пропозиції на нижчій стадії розвитку капіталізму. Урівноваження попиту і пропозиції відбувалося внаслідок вільної конкуренції, ціноутворення, стихійного переливання капіталів всередині галузей та між галузями, економічних криз тощо. На сучасному етапі в механізмі дії закону попиту та пропозиції все більше проявляються елементи свідомого регулювання, організованості та планомірності.