Технічна будова капіталу –це відношення кількості засобів виробництва до кількості працівників, що приводять їх у дію.


Концентрація капіталу – це зростання капіталу шляхом перетворення додаткової вартості в капітал.

Централізація капіталу –це вимушене чи добровільне злиття самостійних капіталів і встановлення контролю над ними з боку одного підприємства.

Концентрація капіталу збільшує розміри сукупного суспільного капіталу, а централізація – ні. При централізації капітал лише перерозподіляється між підприємствами. Тому основою нагромадження суспільного капіталу є його концентрація.

Концентрація і централізація капіталу веде до концентрації суспільного виробництва, тобто збільшення його розмірів.

В процесі нагромадження капіталу відбуваються зміни в його структурі.

Капітал має речову та вартісну форми. Тому будову капіталу розглядають з двох сторін.

З розвитком науково-технічного прогресу кількість засобів виробництва (машин, обладнання та ін.) на одного працівника збільшується.

Вартісна будова – відношення вартості засобів виробництва до вартості робочої сили. Чим більше машин і витрат на досконалі технології буде приходитись на одного робітника, тим більше буде змінюватись вартісна будова капіталу.

Вартісну будову капіталу в її нерозривному зв’язку з технічною будовою називаютьорганічною будовою капіталу.Органічна будова капіталувідображає зміни вартісної будови під впливом змін технічної будови капіталу.

Технічна будова, а отже, й органічна будова капіталу постійно зростають. Це означає, що в міру розвитку НТП частка змінного капіталу в сукупному капіталі відносно зменшується. Застосування машин і нових „безлюдних” технологій стає все більше вигідним, тому використання робочої сили відносно скорочується. Тобто, соціально-економічним наслідком нагромадження капіталу є поява промислової резервної армії праці (безробіття).