ПЕРШИЙ ЕТАП: визначення проблем паблик рілейшнз

Тепер докладніше розглянемо всі етапи розв'язування ПР-проблеми.

Роль дослідження у плануванні стратегії

Постійне вивчення явищ і процесів суспільного життя, моніто­ринг соціального оточення - це не лише перший крок у тривалому процесі регулювання зв'язків із громадськістю, а, напевне, один із найважчих. Акцентуючи увагу на цій обставині, дослідники часто посилаються на широко відому байку про слона та шестеро сліпих: наштовхнувшись на велетенську тварину з різних боків, кожний із них говорив лише про ту частину слона, з якою він зіткнувся. Як наслідок, складена разом інформація виявилася далекою від реаль­ності. Наприклад, той, хто навпомацки обстежив хобот, робить вис­новок: «Слон надто нагадує змію!». Інший, хто обмацав коліно, за­являє: «Усе зрозуміло, слон схожий на дерево!». Процес продовжу­ється, і кожний висловлюється лише про ту частину слона, яку обс­тежує. Нарешті, кожний із них окремо мав рацію, але загальна кар­тина тварини була далекою від реальності, хоч як «довго і голосно» вони не сперечалися, виходячи із власної зустрічі зі слоном. Історія по-смішному проста, але вона зайвий раз нагадує, що без всебічно­го, системного дослідження проблемної ситуації фахівці з паблик рілейшнз ризикують опинитися в ситуації тих самих сліпих людей із байки.

Аналіз діяльності піарменів беззастережно доводить, що, з одно­го боку, глибоке знання методів дослідження суспільних явищ і про­цесів в усій їх різноманітності є однією з найголовніших вимог при підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців із паблик рілейшнз. З іншого боку, що теж правдиво, практики часто скаржаться на відсут­ність коштів та нестачу часу, пояснюючи, чому вони так мало уваги приділяють дослідницькій роботі.

Певною мірою приймаючи такі пояснення, все ж наголосимо, що головна причина недостатньої уваги практиків із паблик рілейшнз до дослідницької роботи пояснюється, з одного боку, невмінням корис­туватися методами цієї складної роботи, а з іншого, - легковажним ставленням керівників організацій до необхідності такої роботи. Ті, хто прийшов у сферу зв'язків із громадськістю, навчаючись свого ча­су у вузах, або не отримали потрібних навичок користуватися науко­вими, особливо соціологічними, методами дослідницької роботи (що було особливо типовим для вищої школи радянських часів, коли такі навчальні дисципліни, як історія КПРС і науковий комунізм вважалися у переважній більшості випадків вершинами гуманітар­ної освіти майбутніх кадрів), або небагато хто з них думав, що такі методи їм коли-небудь у житті знадобляться.

Десятками років, навіть у країнах Заходу, панував міф, що сфера зв'язків з громадськістю має справу з невловимою соціальною матерією, яку ніяк не можна виміряти. Але з кожним роком, особливо в останні десятиріччя, про такий міф було дедалі важче й важче розповідати орієнтованим на практичний результат компаніям і менеджерам, які звикли прийма­ти рішення на основі фактів та їх об'єктивного аналізу. Те ж саме тра­пилося и у сфері політики, коли управління виборчими кампаніями дедалі менше і менше здійснювалося навмання, з урахуванням обме­женої кількості змінних соціально-політичних величин, і почало ви­магати наукового підходу при розробці стратегії і тактики виборчих змагань, навіть на місцевому рівні. Практики паблик рілейшнз без глибокої дослідницької проробки не здатні переконливо стверджува­ти, що вони знають ситуацію та можуть запропонувати надійні шляхи розв'язання проблеми. Лише озброївшись методикою дослідницької роботи, теоретичним аналізом ситуації, вони сміливіше стали захи­щати свої пропозиції перед керівництвом організацій.

Отже, можна сказати, що дослідження - це систематичний збір ін­формації, необхідної для всебічного розуміння ситуації, перевірки припущень щодо громадськості та наслідків зв'язків із нею. Дослід­ження виступає не тільки науковим доповненням, а й альтернативою традиційної старанності, поваги до авторитетів та інтуїції. Його го­ловне покликання - усунути елементи непевності при прийнятті рі­шень. Навіть незважаючи на те, що дослідницька робота не спромож­на дати відповіді абсолютно на всі запитання та гарантувати правиль­ність усіх рішень, все ж лише завдяки методологічно вивіреним, сис­тематичним дослідженням ефективних зв'язків із громадськістю можливе розв'язання проблем, які виникають у цій сфері.