Класифікація рівнів розуміння
Для пояснення наступних рівнів спілкування, розглянемо деякий текст, який будемо вважати введеним в систему: “Хлопчик прокинувся о 8-й годині. В 9-й він поснідав і побіг в кіно на 10-годинний сеанс . Після кіно він зробив уроки , пообідав після 12-00, а в 14-00 в нього почався в школі перший урок.”
В існуючих ІС можна виділити п’ять основних рівнів розуміння і два рівні метарозуміння.
1. Перший рівень характеризується схемою (Т)ÞА, яка показує, що любі відповіді на питання система формує тільки на основі прямого змісту, введеного з тексту Т.
Тобто на даному рівні система може відповідати на питання типу: “В який час хлопчик пробудився?”, або “Коли почався перший урок в школі?”, або “Що хлопчик робив в 9-00?” Відповіді на всі ці питання є в самому тексті Т. Для отримання відповіді потрібно знайти в тексті відповідне місце і сформулювати відповідь на питання, взявши з тексту відповідну фразу або тільки той її кусок , який не повторює питання.
Що потрібно для забезпечення такого рівня спілкування? Практично нічого нового в порівнянні з попереднім рівнем. Тільки лінгвістичний процесор повинен бути більш потужним і робити не простий аналіз “за членами речення“, а будувати більш змістовні зв’язки між словами, що входять в речення. Для даного рівня розуміння необхідним є лінгвістичний процесор, що здатний виконувати не тільки поверхневий синтаксичний аналіз речення (все цей же аналіз за членами речення), але й глибинний синтаксичний і семантичний аналіз. Два нових етапи аналізу дозволяють від звичайного запису речення переходити до його спеціального внутрішнього представлення в пам’яті комп’ютера у вигляді семантичної мережі.
ІС здатна відповідати на такі питання, повинна мати засоби, що показані на рис.1.1. В лінгвістичному процесорі відбувається морфологічний, синтаксичний і семантичний аналіз тексту і питань, які відносяться до нього. На виході лінгвістичного процесора отримуємо внутрішнє представлення тексту і питань, з якими може працювати блок виведення. Використовуючи спеціальні процедури, цей блок формує відповіді. Іншими словами, вже розуміння на першому рівні вимагає від ІС певних засобів представлення даних і виведення на цих даних.
Текст Т¯ ¯Питання Qi
|
Внутрішнє представлення IQi
IT
|
|
 | |||
 |
Рис.1.1 Перший рівень спілкування.
2. Другий рівень характеризується схемою (Т,ТR)ÞA
На другому рівні спілкування (йому відповідає другий рівень розуміння) інтелектуальний інтерфейс дозволяє відповідати на питання типу: “Що було раніше: хлопчик прокинувся чи поснідав? або Чи зробив хлопчик уроки до початку занять в школі”? Прямої відповіді на ці питання в тексті немає. Як ми самі відповідаємо на них? Для пошуку відповідей на подібні питання ми проводимо не дуже складні розмірковування. Щоб відповісти на перше питання ми порівнюємо моменти двох подій : прокинувся і снідав. І виводимо правильну відповідь на це питання: “Раніше хлопчик прокинувся”. З подібних міркувань ми знаходимо відповідь і на друге питання. Іншими словами , пошук відповіді тут зв'язаний з використанням суджень про час (логіка часу).
Якщо б в систему було введено текст: “В кімнаті стоїть стіл. Зліва від нього знаходиться крісло ,а біля крісла етажерка”, то на питання: “Як знаходиться етажерка по відношенню до столу?” - системі довелося б використати міркування про простір (просторову логіку). Тоді б вона знайшла правильну відповідь: "Етажерка знаходиться зліва від столу".
Таким чином, на другому рівні спілкування в інтелектуальний інтерфейс додають засоби моделювання суджень про закони навколишнього середовища. Вони включають в себе логіку часу і логіку простору, логіку розмірів об’єктів, закони причинно-наслідкових та інших зв’язків. Всі ці логіки утворюють в сукупності деяку формальну систему з допомогою якої з відомих системі знань, які є в тексті Т, отримуються нові, похідні знання, що дозволяють розширити цей текст до тексту Т1. Потім з нового тексту отримують відповіді на репліки, як це робилося на першому рівні спілкування.
На рис. 1.2. Показана структурна схема, яка забезпечує другий рівень спілкування (блок забезпечення першого рівня спілкування має всі ті компоненти, котрі показані на
рис. 1.1).
 | |||
| |||
Рис. 1.2. Другий рівень спілкування.
На даному рівні добавляються засоби логічного виведення , які базуються на інформації, що знаходиться в Т.
Схема ІС , з допомогою якої може бути реалізований другий рівень розуміння має ще одну базу знань. В ній зберігаються закономірності, що відносяться до часової структури подій, можливостей їх просторової організації, казуальної залежності, і т.п.
3. Третій рівень характеризується схемою (T,TR,ER) ÞA.
До засобів попереднього рівня додаються правила поповнення тексту Т знаннями системи про середовище. Ці знання в ІС як правило, носять логічний характер і фіксуються у вигляді сценаріїв або процедур іншого типу.
Якщо задати питання типу: "Де хлопчик був в 11 годині?" або "Що хлопчик робив о 15 годині?", то як і у випадку питань, характерних для другого рівня спілкування, ми не знайдемо відповідей в прямій формі в тексті Т. Але й текст Т1 тут не допомагає. В ньому також немає відповідей на питання подібного типу. Звідки ж ми беремо ці відповіді? Чому ми можемо сформулювати відповідь на перше питання у вигляді :"В кіно". Адже ні в Т, ні в Т1 про це немає й мови .
Наша здатність відповідати на подібні питання характерна для третього рівня спілкування. Його реалізація зв'язана з використанням знань, що відносяться до тексту Т, які ми раніше назвали релевантними Т. В нашому прикладі з першим питанням третього рівня це знання про те, що таке кіно, що там роблять люди і скільки часу в середньому триває кіносеанс. Власне ці знання дозволяють нам сформулювати відповідь: “В кіно”, відповідь на друге питання зв’язана з нашими знаннями про школу і діяльність вчителів та учнів. Якщо вважати, що хлопчик не прогульник і дійсно пішов в школу, то відповідь на друге питання: “Напевно, в школі”, чи просто “В школі” - буде повністю людським. Більш обережна відповідь: “Скоріш за все, в школі ” - також свідчить про розуміння вихідного тексту Т.
Що нового вносить в структурну схему інтелектуального інтерфейсу третій рівень спілкування? Перш за все, спеціальні механізми для пошуку релевантної інформації в базі знань про предметну область, до якої відноситься текст Т. Ці релевантні знання розширюють Т до тексту Т2. По тексту Т2 здійснюються правдоподібні судження, з допомогою яких формується текст Т3 і відповідь на репліку співбесідника. На рис. 1.3 показана відповідна структурна схема.
Рис. 1.3. Третій рівень спілкування.
Текст, який ми використали для пояснення рівнів спілкування, обезличений. Хлопчик, який є його героєм, - абстрактний хлопчик. Замість нього міг би фігурувати цілком визначений персонаж, добре відомий співбесідникам, про якого в базі знань системи зберігається інформація, що він постійний прогульник. В цьому випадку відповідь на друге запитання третього рівня спілкування звучала б більш визначено: ”Скоріше всього, гуляє або знову сидить у кіно.”
4. Четвертий рівень характеризується схемою (Е,TR,ER) ÞA.
Питання Qi Текст Е
 | |||
 | |||
Т
 | |||
 | |||
Відмова від відповіді
|