Стратегія розвитку підприємства й бізнес-планування

ЛЕКЦІЯ 9. Планування як інструмент управління бізнесом

План:

1. Сутність планування

Про значимість планування писав у своєму трактаті «Мистецтво війни» древній китайський філософ і полководець Суни-Цзы: «При ретельному й детальному плануванні перемога можлива; при недбалому й менш докладному плануванні перемогти не можна. Той, хто не планує взагалі, майже напевно потерпить поразку. По тому, як було проведено попереднє планування, ми можемо пророчити, чи піде за цим перемога або поразка». Робота Суни-Цзы служить коштовним джерелом знань стосовно до стратегії бізнесу. Цей древній трактат і в наші дні має більший успіх у середовищі ділових людей

Сказане вище справедливо й для сфери бізнесу — підприємств, організацій, фірм, що займаються в умовах ринку певними видами економічної діяльності з метою витягу прибутку. Серед всіх функцій керування підприємством центральне місце по праву належить плануванню. Приведемо саме лаконічне, на наш погляд, визначення планування:

Планування — це процес постановки цілей і визначення того, що повинне бути зроблене для їхнього досягнення.

Визначимо сутність планування як виду управлінської діяльності і як процесу прийняття управлінських рішень.

Планування — це вид управлінської діяльності по визначенню майбутнього системи, пов'язаний з постановкою цілей, вибором шляхів і способів їхнього досягнення, розробкою на цій основі планів (планових завдань), розподілом необхідних ресурсів.

Планування являє собою орієнтований на майбутнє, здійснюваний на основі систематичної підготовки регулярно повторюваний процес переробки інформації й прийняття рішень, що проводиться як на рівні системи (підприємства) у цілому, так і її окремих елементів (структурних підрозділів, функціональних підсистем, окремих працівників). Результатом планування є план або система планів.

Планування по своїй суті пов'язане із процесами переробки інформації. Дані й інформація, що надходять на вході, переробляються за допомогою певних методів і інструментарію в інформацію, одержувану на виході, тобто в альтернативні варіанти плану.

Планування як процес припускає систематичну підготовку й прийняття рішень по формуванню майбутнього системи (підприємства). Якщо ж прийняття рішень здійснюється без їхньої систематичної підготовки, то говорять про так званих інтуїтивні рішення. Як правило, вони приймаються менеджерами в умовах недоліку часу безпосередньо перед їхньою реалізацією.

Використовувані на практиці системи планування можуть охоплювати різні тимчасові періоди, відрізнятися по строках, точності, ступеню деталізації й координації, об'єкту й предмету планування. Однак для них характерні загальні ознаки, оскільки вони:

1) ставляться до майбутнього;

2) спрямовані на досягнення певних цілей (цілеспрямованість);

3) являють собою впорядкований процес виконання певних дій;

4) пов'язані з обробкою інформації;

5) пов'язані із проектуванням майбутнього (розробкою проекту).

Планування по своїй суті безпосередньо пов'язане з розробкою проекту майбутнього, вибором шляхів і коштів його досягнення. Будь-яка діяльність, орієнтована на майбутнє, так чи інакше припускає розробку й реалізацію проекту. Необхідно визнати, що сьогодні ми живемо «у світі проектів».

План являє собою документ, у якому зафіксовані планові завдання (у вигляді цілей, завдань, програм, заходів, робіт), що визначають послідовність, порядок і строки виконання робіт для досягнення поставлених цілей, необхідні ресурси й бажані результати діяльності. По суті план визначає маршрут руху до поставленим цілям.

Мети бізнесу й плани досягнення їх є невід'ємною частиною планування. При цьому під метою розуміють бажаний стан (або результат), якого система прагне досягти в майбутньому.

Органічною складовою частиною планування майбутнього фірми є складання й використання довгострокових і середньострокових прогнозів. Прогнози на майбутнє враховуються при формуванні стратегічних планів, які, у свою чергу, виступають основою для розробки тактичних (поточних), а потім і оперативних планів фірми.

Прогнозування — це процес передбачення, пророкування майбутнього характеру процесів на основі інформації про їхнє протікання колись і тепер.

Прогноз — це результат передбачення, пророкування можливого ходу подій у майбутньому, його позитивних і негативних рис. Прогнози нагадують нам русло, по якому тече «потік планування». В умовах невизначеності й динамічних змін у зовнішнім середовищі бізнесу прогнозування майбутнього являє собою досить складне завдання.

Головна мета планування полягає в тому, щоб бути діючим інструментом для досягнення цілей підприємства. Із цієї головної мети випливають приватні цілі (підцілі) планування, які повинні забезпечувати:

1. погодженість досягнення цілей (узгодження цілей і дій працівників, відділів різних рівнів керування); виявлення й попередження проблем (своєчасне прийняття рішень і превентивних мір);

2. координацію приватних планів (узгодження дозволяє перебороти перешкоди в ході реалізації планів);

3. підготовку прийняття рішень (виявлення й дослідження альтернатив, систематична підготовка рішень на вибір найбільш підходящої альтернативи);

4. визначення основних крапок контролю (планування є основою результативного контролю);

5. інформування співробітників (про мети, альтернативи, строки й обмеженнях);

6. мотивацію співробітників (зацікавлене співробітництво людей у процесі планування спонукує їх до досягнення виробничих і особистих цілей).

Наскільки вдасться реалізувати ці мети на практиці - це вже питання оволодіння менеджерами наукою й мистецтвом планування.

Помітимо, що погане планування неминуче приводить до поганих результатів, а вуж відсутність планування - тим більше. Про це нагадує нам і мудрій думці про те, що «майбутнє не наступає, а робиться: уміло або невміло».