ЛЕКЦІЯ 5. Інвестиційне фінансування

План:

1. Поняття інвестицій. Види інвестицій.

2. Розрахунок інвестиційних видатків

Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу в економіку з метою одержання прибутку.

Інвестиції є невід'ємною частиною сучасної економіки. Від кредитів інвестиції відрізняються ступенем риска для інвестора (кредитора) — кредит і відсотки необхідно повертати в застережений термін незалежно від прибутковості проекту, інвестиції вертаються й приносять дохід тільки в прибуткових. Якщо проект збитковий - інвестиції можуть бути втрачені.

Існують різні класифікації інвестицій.

По об'єкті інвестування виділяють:

Реальні інвестиції (пряма покупка реального капіталу у різних формах):

у формі матеріальних активів (основних фондів, землі),основних споруд або реконструкції.

Капітальний ремонт основних фондів.

Вкладення в нематериальні активи: патенти, лицензії, права користування, авторскі права, товарні знаки, ноу-хау, людський капітал (виховання, утворення, наука) і т.д.

Фінансові інвестиції (непряма покупка капіталу через фінансові активи):

ценні папери,

надані кредити

лізинг (для лізингодавця)

Спекулятивні інвестиції (покупка активів винятково заради можливої зміни ціни):

валюти

дорогоцінні метали

цінні папери (акції, облігації, сертифікати інститутів спільного інвестування)

По основним цілям інвестування:

Прямі інвестиції

Портфельні інвестиції

Реальні інвестиції

Нефинансові інвестиції

Інтелектуальні інвестиції (зв'язані c навчанням фахівців, проведенням курсів тощо)

За строками вкладання:

короткострокові (до одного року)

середньострокові (1-3 року)

довгострокові (понад 3-5 років)

За формою власності на інвестиційні ресурси:

частки

державні

іноземні

змішані

2. Інвестиції, необхідні для впровадження бізнес-плану включають наступні видатки: інвестиції в основні фонди (Иоф), оборотні кошти (Иос) і видатки на маркетингові заходи (Їм).

ВЕРБ = Иоф + Иос + Їм

Інвестиційні видатки в основні фонди включають видатки на будівельно-монтажні роботи (перепланування цеху, будівництво), а також видатки на придбання й монтаж технологічного, енергетичного, транспортного встаткування.

Розрахунок необхідного обсягу інвестицій здійснюється по формулі:

Иоф = ВМР +Ио +Идр +Д - Л

де:

ВМР - вартість будівельно-монтажних робіт

Ио - інвестиції на придбання встаткування

Идр - інші видатки, прийняті рівними 5% від (ВМР + Ио)

Д - видатки на демонтаж старого встаткування, приймаємо в розмірі 2% від первісної вартості;

Л - дохід від продажу демонтованого встаткування

ВМР = Пл х Ст х Кр

де:

Пл- площа будинку, що реконструюється (будується) пристроює, кв.м

Ст - вартість кв. м будинку

Кр - коригувальний коефіцієнт у випадку реконструкції Кр = 0,2 - 0,7; у випадку будівництва цеху Кр = 1

Ио = Цно + Тр + Му

де:

Цно - ціна придбання нового обладнання (оптово-відпускна ціна);

Тр - транспортно-складські видатки, приймаємо рівними до 5% від Цно

М - вартість монтажних робіт, визначаємо укрупненно в розмірі до 10% від Цо

Дохід від продажу демонтируемого встаткування

Л - можна розрахувати:

- у випадку продажу встаткування за ціною лома - приймаємо 4% від первинної вартості встаткування.

- у випадку реалізації за договірною ціною - приймаємо до 7% від первинної вартості встаткування

- у випадку продажу на запчастині - приймаємо до 6% від первинної вартості встаткування

Для впровадження у виробництво нової продукції, підприємство повинне мати певну суму оборотних коштів.

Иос = Нвз + Ннв + Нгп

де:

Нвз - норматив обігових коштів: у виробничих запасах (на сировину, матеріали, паливо);

Ннв- норматив обігових коштів по незавершеному виробництву

Нгп - норматив обігових коштів на залишки готової продукції на складі підприємства.

Розмір оборотних коштів залежить від специфіки технології виробленої продукції й властивостей нового продукту.

Норматив обігових коштів у виробничих запасах (на сировину, матеріали й паливо) визначаємо по формулі:

Н _п.З =

де:

Вмрj витрати (обіг) і-го виду матеріальних ресурсів (у грошовому вираженні) на планований добовий випуск продукції, грн

Nмрj- норма запасу і-го виду матеріальних ресурсів, доби

Nмрj приблизно можна визначити по формулі:

N _Мрj= 0,75t _Постj

де: t _Постj- планований інтервал часу між двома наступними снабжениями j - виду матеріальних ресурсів, доби

Норматив обігових коштів по незавершеному виробництву визначають у тих випадках, коли тривалість виробничого циклу перевищує одні діб. Приблизний розмір потреби в цих коштах можна розрахувати по формулі:

ННВ = t _Ц (Вр - 0,5 Ву-П)

де: tц- тривалість виробничого циклу, доби

У - виробнича собівартість добового випуску продукції, грн

Ву-П - умовно постійні видатки на планований добовий випуск продукції, грн

Норматив обігових коштів на залишки готової продукції визначається при необхідності зберігання продукції на складах підприємства протягом двох і більше доби, виходячи з умов збуту. Він визначається по формулі:

Нгп = Вт * tзб

де:

Вт - вартість планованого добового випуску продукції, грн

t зб - планируемоей середній час зберігання продукції (час упакування й комплектування транспортної партії), доби

Загальна потреба підприємства в оборотному капіталі визначається як сума нормативів обігових коштів по всіх елементах.

Оборотні кошти враховують у складі інвестиційних видатків для впровадження бізнес-плану.

Розглянемо повернення інвестицій

Показники грошового потоку можуть бути позитивний і негативними, тобто характер грошових потоків може змінюватися від періоду до періоду.

Позитивні значення наведеного чистого грошового потоку в будь-якому годинному інтервалі, де здійснюються видатки або одержують доходи, говорять про необхідність прийняття інвестиційного проекту.

Розрахунок грошового потоку здійснюють у такий спосіб: спочатку за 1-й рік експлуатації проекту по кварталах, при цьому враховується зміна обсягу виробництва по кварталах. У наступні роки, 2-й і так далі розрахунки виконуються по роках.

Таблиця - Грошовий потік по проекті

Одним з основних показників економічної оцінки інвестиційних проектів є показник чистого наведеного доходу (ЧПД).

ЧПД = ИС;

де, ВЕРБ - стартові інвестиції;

- сума чистих грошових надходжень, які дисконтуються протягом n-років;

де, Ивi - інвестиційні видатки в періоді t.

Наступний показник, що використовують при оцінці економічної ефективності інвестицій, – це індекс прибутковості (ИД)

ИД =

де

Гпi - чисті грошові надходження в році - і, які будуть отримані завдяки цим інвестиціям.

Аналогічно розглянутої вище ситуації з показником ЧПД, для випадку довгострокові видатки - довгострокова віддача ця формула буде мати трохи інший вид:

ИД =

Якщо в результаті розрахунку ИД виходить більше за одиницю, то така інвестиція прийнятна.