Етапи формування управлінських рішень з питань відновлення операційних необоротних активів

Амортизація необоротних активів

Амортизація необоротних активів впливає на собівартість продукції, здійснення ефективної цінової політики. Класичні методи амортизації розглядаються у наукових та навчальних виданнях [14, 22].

Інші методи амортизації отримали обмежене застосування в Україні та країнах з розвинутою ринковою економікою [22]:

- метод дегресійної амортизації активів. Мета даного методу - збільшення рентабельності в перші роки експлуатації активів за рахунок зниження рівня собівартості продукції. Даний метод поєднується зі здійсненням цінової політики «проникнення на ринок»;

- метод амортизації активів на основі їхньої переоцінки. Основи методу — оцінка ринкової вартості амортизованого активу на початок і кінець звітного періоду. Мета — чітке дослідження при оцінці вартості активу за тенденціями ринкових цін на його аналоги;

- метод амортизації активів на основі складних процентів («метод складних процентів»). Оцінка залишкової вартості активу відбувається шляхом дисконтування його початкової вартості за ставкою дисконту, яка дорівнює середньозваженій вартості капіталу, використовуваного підприємством.

Для управління оновленими необоротними активами необхідні послідовна розробка і прийняття управлінських рішень. Існує чотири етапи формування управлінських рішень з питань відновлення операційних необоротних активів.

На першому етапі інтенсивність відновлення операційних необоротних активів визначається двома факторами — фізичним і моральним зносом. Відповідно до цих умов відбувається вибір методу та норми амортизації різних видів операційних необоротних активів.

У ході формування амортизаційної політики кожне підприємство враховує такі фактори:

- обсяг використовуваних операційних основних коштів і нематеріальних активів;

- реальний термін використання підприємством амортизованих активів;

- дозволені законодавством методи амортизації;

- склад і структуру використовуваних основних коштів;

- темпи інфляції;

- інвестиційну активність підприємства.

На другому етапі відновлення може здійснюватися на основі простого чи розширеного їх відтворення.

Просте відтворення операційних необоротних активів здійснюється в міру фізичного і морального зносу в межах суми накопиченої амортизації.

Розширене відтворення операційних необоротних активів здійснюється з урахуванням формування їх нових видів не тільки за рахунок суми накопиченої амортизації, а й за рахунок інших фінансових джерел.

Третій етап містить у собі:

- відновлення операційних необоротних активів у процесі простого їхнього відтворення (поточний і капітальний ремонт; придбання нових видів операційних необоротних активів);

- відновлення операційних необоротних активів у процесі розширеного їхнього відтворення.

Четвертий етап складається з методів визначення вартості відновлення операційних необоротних активів у розрізі окремих форм цього відновлення і містить:

- вартість відновлення операційних необоротних активів здійснюваного шляхом поточного чи капітального ремонтів (розробка кошторису витрат їх проведення);

- вартість відновлення операційних необоротних активів шляхом придбання їхніх нових аналогів (ринкова вартість окремих видів активів і витрати з їх доставки);

- вартість відновлення операційних необоротних активів у процесі розширеного їхнього відтворення (розробка бізнес-плану реального інвестиційного проекту).