Структурна організація системи. Класифікація.

Структурна організація системи є стійкою схемою взаємовідносин і зв’язків між організованими елементами. Існують різні типи організаційних структур, кожен з яких має переваги і недоліки.

Класифікація організаційних структур:

Лінійна – кожна позиція зведена з двома сусідами, а інформація передається з одного кінця в інший

Кільцева– це замкнена структура з однаковими зв’язками, будь які дві позції маюуть два напрями інформаційного обміну

Стільникова – складна структура з розгалуженими зв’язками, має багато шляхів проходження інформації, забезпечу високу надійність.

Багатозв’язна – кожен елемент зв’язаний з кожним. Всі зв’язки рівноцінні, швидкість максимальна

Колесо – це частковий випадок неповної багатозв’язної структури

Ієрархічна – чітко виражені командні функції одних елементів відносно інших

Зірка – частковий випадок ієрархії, коли центральна позиція виконує командні функції

Змішана – утворюється шляхом об’єднання різних структур

Основні показники організаційних структур:

· Оперативність – здатність швидко реагувати на зміну обстановки і зовнішні впливи, відповідно до цільового призначення;

· Централізація – можливість виконання одним з елементів керуючих функцій;

· Периферійність – визначається розташуванням центра ваги структури, відносною кількістю елементів і зв’язків, розташованих за деякою межею;

· Живучість – здатність зберігати значення інших показників при руйнуванні частини структури(характеризується кількістю елементів, при знищенні яких решта показників будуть в межах норми);

· Обсяг – кількість елементів, які охоплені організацією.

Часова організація – часова впорядкованість функціонування та існування елементів. Показники:

ü Тривалість – час життя системи та її елементів;

ü Послідовність – алгоритм проходження елементів. Що виступають в якості деяких подій. Варіантів алгоритму є два: -елемент А обов’язково є попередником елемента В, (А і В існують асинхронно), -паралельне одночасне існування елемента(А і В існують одночасно, або синхронно);

ü Ритм(ритміка) – чергування будь яких елементів, що відбувається з певною послідовністю(частотою);

ü Швидкість руху- з якою швидкістю система рухається в часі;

ü Часова належність – поділяються на: -минулі, -теперішні, - майбутні.

Класифікація систем за часовою організацією;

· За тривалістю функціонування: довгострокові, короткострокові;

· За характером часової впорядкованості: синхронні, асинхронні;

· За характером слідування: паралельні, послідовні;

· За часовою належністю:минулі, теперішні, майбутні.

· За наявністю ритму: ритмічні, неритмічні;

· За швидкістю: динамічні, статичні.

Цільова організація.

Під ціллю розуміють той стан, до якого прямує система і за для якого вона існує. Тому важливою частиною системного аналізу є формування цілі. Природний стан будь-якої системи - це гомеостат(тобто функціональна рівновага). Також система може бути направлена на інші стани: інтеграція, адаптація, руйнування, агресія, та ін.

Залежно від стану системи та її цілей, цілі можна класифікувати на:

· Стратегічні цілі – цілі що приводять до якісних перетворень системи, які найсильніше впливають на навколишнє середовище;

· Тактичні цілі – пов’язані з локальними змінами в середині системи і незначним впливом на оточуюче середовище;

· Кінцеві і проміжні цілі(за близькістю до результату) ;

· За часом досягнення: найближчі, віддалені, перспективні;

· За охопленням системи: загальносистемні, часткові.

Ціль системи представляє собою суцільну ієрархію простих позицій. Послідовний розклад цілі на прості складові(підцілі) називається декомпозиція.

До декомпозиції цілі мають декілька рівнів:

ü Цілі нижнього рівня ієрархії підпорядковані цілям верхнього рівня ієрархії;

ü Цілі верхнього рівня не можуть бути досягнуті, поки не будуть досягнуті цілі нижнього рівня;

ü Неелементарні цілі розкладаються на елементарні.

Після виділення цілей і підцілей будують дерево цілей. Дерево цілей – це дерево що представляє цільову структуру зі зваженими гілками. Ваги обчислюють шляхом застосування експертних оцінок, після чого формують перелік ресурсів, для реалізації цілей системи.