Наступ в лісі.


Наступ в лісі є одним із найскладніших.

Обмеженість маневру, трудність дій підрозділів на суцільному фронті, обмеженість секторів обстрілу та спостереження підвищують значення активних і рішучих самостійних дій підрозділів. Бій ведеться на близьких дистанціях. Для досягнення тісної взаємодії між підрозділами родів військ механізовані взводи посилюються танками, гарматами для стрільби прямою наводкою, мінометами і саперами. В лісі з успіхом застосовуються осліплюючі димові завіси, для чого підрозділи повинні мати відповідні засоби.

У лісі відділення наступає, як правило, вздовж дороги, просіки, або за вказаним азимутом у сполученні з обходами та охопленнями. Однак, слід мати на увазі, що противник саме вздовж доріг та просік зосереджує свої основні зусилля в обороні. Тому в умовах, коли він не має суцільних оборонних позицій або вони не зайняті на окремих ділянках, наступ може бути більш успішним в стороні від дороги. Лісові масиви максимально використовуються для здіснення маневру.

Під час організації наступу в лісі командир відділення, крім звичайних питань, які передбачаються при підготовці наступу, повідомляє особовому складу:

· азимут напрямку наступу;

· встановлює порядок подолання лісових завалів, знищення противника, який веде вогонь з дерев.

Наступ на противника, передній край оборони якого проходить вздовж узлісся, починається атакою та захопленням виступів лісу. Потім, використовуючи виступ лісу, з тилу і у фланг він знищується.

Механізоване відділення діє, як правило, в пішому порядку, інтервали між солдатами та відділеннями скорочуються.

Танки діють на доступній для них місцевості, як правило, в цепу механізованих взводів або за цепом, і підтримують їхню атаку своїм вогнем. Особовий склад відділень вказує танкам цілі, знищує протитанкові засоби противника та забезпечує просування танків. БМП (БТР) в цьому випадку наступають за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню особового складу і танків.

У ході наступу у відділені ведеться кругове спостереження, при цьому особлива увага звертається на виявлення та знищення протитанкових засобів і безпосередню охорону. Противник, який веде вогонь з дерев, знищується снайпером та спеціально призначеними кулеметниками та стрільцями. Для безпосередньої охорони висилаються дозорні.

Відділення просувається в лісі, уникаючи галявин і просік. Із-за товстих стовбурів дерев вогонь ведеться з будь-якого положення, а якщо ліс молодий (стовбури дерев тонкі) – із положення лежачи. Вогонь по повітряних цілях може вестись з використанням дерев, як опори. При раптовому зіткненні з противником відділення закидає його гранатами і рішучою атакою знищує в рукопашній сутичці.

Опорні пункти противника, які прикривають дороги, просіки, поляни і міжозерні дефіле, обходяться і атакою у фланг і з тилу знищуються. При наступі в лісі високу ефективністю має вогонь всіх вогневих засобів з близьких дистанцій.

Лісові завали та інші загородження відділення обходить, а при неможливості обходу долає по проробленому проходу. Під час підходу до завалів та загороджень необхідно заздалегідь їх обстріляти та розвідати.

Контратакуючого противника відділення знищує разом з іншими підрозділами стрімкою атакою або за вказівками командира роти спочатку уражає противника вогнем з вигідного рубежу, при цьому БМП (БТР) займають позиції за найближчими укриттями (балками, ярами, струмками тощо) з таким розрахунком, щоб забезпечувалася можливість ведення вогню вздовж доріг, просік, дефіле, між озер та боліт. На флангах постійно ведеться спостереження за противником.

Таким чином, наступ в лісі ведеться на напрямками, переважно вздовж доріг та просік, в поєднанні з обходами та охопленнями. Механізовані підрозділи наступають переважно в першому ешелоні, як правило, в пішому порядку.

Танкові (мінометні, артилерійські) підрозділи ведуть наступ звичайно повзводно, а гранатометний і протитанковий підрозділи по відділеннях придаються механізованим підрозділам першого ешелону, які наступають на напрямку зосередження основних зусиль.

Висновок:

1. На характер наступу суттєвий вплив чинять природні умови, характер та рельєф місцевості, її рослинний покрив, наявність та щільність забудови будинками та спорудами. Хоча загальні принципи організації і ведення наступу зберігають своє значення, проте під впливом специфічних природно-кліматичних факторів, специфіки навколишньої місцевості та її характеру в діях підрозділів виникає багато особливостей.

2. Командири підрозділів повинні постійно турбуватися про підтримку високої бойової готовності своїх підрозділів, їх високого наступального пориву, виховувати у особового складу стійкість, сміливість, вміння діяти в бою рішуче, наполегливо і ініціативно, добиватися рішучого розгрому противника в будь-яких умовах і на будь-якій місцевості.