Характеристика дій менеджера за типом 5.5
Менеджер типу 5.5 поєднує середній рівень турботи про виробництво (5 балів) і середній рівень турботи про підлеглих (5 балів). Цей тип керівника передбачає наявність протиріччя між вимогами виробництва і потребами працівників. Для рішення проблем він повинен шукати компроміс між різними силами показників. Менеджер 5.5 використовує такі принципи і правила:
1.Компромісу можна досягти тоді, коли буде пожертвувана половина одного показника для одержання половини іншого.
2.Компромісу можна досягти помірними вимогами виробництва і відповідною увагою до потреб і настрою працівників.
3.Крайності завжди породжують конфлікти, а їх треба не допускати.
4.Стабільні успіхи досягаються за рахунок розумних компромісів і прагнення менеджера поступитись деякими правами і переважно заради залучення працівників на свою сторону.
Менеджери типу 5.5 дуже комунікабельні, відкриті і легко працюють з людьми. У практичній діяльності характеризуються такою поведінкою.
Таблиця 4.3
Функції керівника | Характеристика менеджера |
1. Ініціативність | 1.Прояви ініціативи здійснює розумним не про-тирічливим шляхом. Діє за принципом «не висовуватись». 2. Нові експериментальні методи вважає ри-зиковими та сумнівними. Діє за принципом «краще не треба», «нехай інші спробують». |
2. Інформованість | 1. Використовує всі формальні і неформальні джерела інформації (навіть плітки і слухи). 2. Знає про все і про всіх у організації. 3. Збирає документаційну інформацію, яка дає йому переваги над іншими. |
3. Захист своєї думки | 1. Менеджер не відстоює якусь одну точку зору. 2. Якщо підлеглі не згодні з його думкою, він вибирає тактику «відступлення» або пом'якшення своїх формулювань. 3. Свої переконання неглибокі, розмиті, аморфні. 4. Твердо відстоює свою, позицію коли вона узгоджена з вищим керівництвом. 5. Замість своєї думки пов'язаний не з переконанням, а з кон'юнктурною або особистою безпекою, використовує неправдиву інформацію для досягнення своєї цілі. |
4. Прийняття рішень | 1. Легко і оперативно приймає рішення, які попередньо узгоджені, а суперечливі рішення приймаються дуже тяжко, після компромісу з підлеглими. 2. Використовує результати опитування думки підлеглих, «метод групової думки». |
5. Розв’язання конфліктів | 1. Вважає, що конфліктні ситуації в роботі завжди є і вони неминучі. 2. Для подолання конфліктів використовує такі методи: - опора на минулий досвід, традиції, прийнятий порядок, неписані закони колективу; - розробка і додержання правил поведінки в організації; - ухилення від активної життєвої позиції, не використовує «лобову атаку»; - вважає, що у вирішеному конфлікті одні (переможці) виграють, а другі (переможені) програють. У конфліктній ситуації — програють всі: переможців не буває; - використання компромісів; - роз'єднання конфліктуючих сторін (індивідуальна бесіда, переміщення в інші підрозділи і т.п.); - примирення з «тупиком» по формі «ми згодні з протиріччями»; - дистанціювання — ухилення від спілкування з конфліктуючим працівником, або обговорення з ним тільки тих питань по яких немає суперечностей |
6. Критичний аналіз | 1. Робить наголос на все позитивне. 2. Всіляко заохочує підлеглих, схваленням їх дій. 3. Позитивне відношення до результатів роботи підлеглих. |