Управлінське рішення як результат управлінської діяльності.
ПЛАН
Тема: Прийняття управлінських рішень
1.Управлінське рішення як результат управлінської діяльності.
2.Класифікація рішень, вимоги до рішень.
3.Методи та моделі прийняття управлінських рішень.
Управління будь-якою соціально-економічною системою, в тому числі і готельно-ресторанним підприємством, передбачає цілеспрямований вплив суб’єкту управління на виробничо-господарську діяльність суб’єкту управління для забезпечення оптимального функціонування та розвитку останнього, створення нормальних умов праці та задоволення соціальних потреб членів колективу.
Цей вплив здійснюється, перш за все, шляхом розробки планової програми діяльності готельного підприємства. Однак, у зв’язку з динамічним характером виробничо-господарського процесу, умови функціонування системи постійно змінюються, що проявляється у виникненні різноманітних виробничо-господарських ситуацій, відхиленні від планової програми розвитку об’єкту управління.
Виробничо-господарські ситуації в готельних підприємствах можуть бути наперед передбаченими (носити плановий характер) або виникати випадково у зв’язку з непередбаченими обставинами . у будь-якому випадку виникнення певної господарської ситуації супроводжується порушенням зв’язку, що складається у господарстві, зміною окремих елементів об’єкту управління трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, технології діяльності і т.п. все це обумовлює необхідність втручання в хід господарського процесу, тобто прийняття і реалізація управлінського рішення з приводу виникнення ситуації, що характеризується певними кількісними та якісними параметрами.
Іноді управлінське рішення обмежують лише вибором можливого варіанта дій, що збіднює зміст даної категорії і не визначає його сутності: можна вибрати кращий варіант дій, але він залишиться лише наміром, якщо не здійснити організаційно-практичну діяльність щодо його виконання, не виявити наполегливості для його реалізації. Не може вважатись повноцінним рішення, яке не виконане з певних причин та не спонукало до практичної реалізації волі керівника.
Отже, управлінське рішення – це свідомий акт організуючої діяльності суб’єкта управління, пов’язаний з вибором мети дії, а також шляхів, способів та засобів її досягнення.
Управлінське рішення як специфічний вид діяльності людини можна уявити у вигляді послідовності певних етапів, про які вже згадувалось раніше: етапу підготовки, прийняття рішення та етапу реалізації його рішення.
Управлінське рішення має такі властивості.
1. Управлінське рішення передбачає наявність можливих варіантів дій і вибору одного з них згідно з об’єктивно існуючою обстановкою, інтересами та потребами.
2. Вибір та прийняття варіанта дій є результатом свідомої розумово-психологічної діяльності.
3. Необхідність та основний зміст управлінського рішення визначається метою і орієнтується на її досягнення.
4. Управлінське рішення володіє активізуючою та організуючою силою.
5. В основі управлінського рішення лежить організована свідома діяльність людей.
Отже, управлінське рішення являє собою вольовий акт втручання суб’єкту управління в діяльність об’єкту управління для виходу з певної виробничо-господарської ситуації.
Вихід з ситуації, що складається, може бути здійснений в різні терміни, різними шляхами, з залученням більших чи менших засобів. Всі ці аспекти повинні бути врахованими при розробці управлінського рішення. Тому, хоч на практиці прийняття управлінського рішення виглядає включно прерогативою лінійного менеджера, насправді процес розробки, прийняття, а потім і реалізації управлінського рішення набагато складніший. Управлінське рішення – це результат творчого процесу суб’єкта управління по пошуку шляхів, напрямів, засобів виходу з виробничо-господарської ситуації і одночасно дій колективу об’єкту управління по вирішенню цієї ситуації.
Зміст управлінського рішення розкривається в його функціях: скеровуючій, координуючій та мобілізуючій.
Скеровуюча функція.Будь-яке рішення розробляють, виходячи з певної стратегії управління організацією чи підприємством, тобто з врахуванням довгострокової перспективи. Виходячи зі стратегічної лінії розвитку. У рішенні ставиться конкретне завдання, яке потрібно виконати в певний строк.
Функція координації (узгодження). Управлінське рішення визначає місце кожної ланки, підрозділу, працівника у вирішенні поставлених завдань, погоджує та взаємно координує їх дії і необхідні ресурси в часі і просторі. Таким чином, функція координації та узгодження у поєднанні з іншими заходами покликана забезпечувати чітку погодженість дій всього трудового колективу, ритмічність виконання виробничої програми.
Мотивуюча (стимулююча) функція.Завдання цієї функції полягає у забезпеченні найбільш повної активізації окремих виконавців чи трудових колективів для досягнення сформульованих у рішенні цілей. При цьому найкращих результатів досягають у тих випадках коли поставлене завдання відповідає принципу: те, що вигідно підприємству, повинне бути вигідним і окремому працівнику.