Суспільні відносини та види свідомості: моральна, політична, правова, релігійна, естетична, філософська

Під формами суспільної свідомості розуміють різні форми відображення у свідомості людей об'єктивного світу і суспільного буття, на основі якого вони виникають в процесі практичної діяльності.

Суспільна свідомість існує і виявляється в формах

- Політичної свідомості (формується з появою класів, держави і політики як сфери суспільного життя, тобто з виникненням політичної системи суспільства. У ній відбиваються взаємини класів і соціальних груп, їх роль і місце в системі державної влади, а також відносин між націями та державами, основою для єдності цих зв'язків є економічні відносини суспільства),

- Правової свідомості (пов'язана з політичною свідомістю, тому що в ній безпосередньо проявляються і політичні, і економічні інтереси соціальних груп. Правова свідомість виконує в суспільстві регулятивну, оціночну та пізнавальну функції),

- Моральної свідомості (містить в собі моральні відносини, що змінюються протягом часу і представляють собою суб'єктивну сторону моралі. В основі моральної свідомості перебуває категорія моральності),

- Релігійної і атеїстичної свідомості (найстаріші форми суспільної свідомості, і абсолютно очевидна підпорядкованість їх конкретним суспільно-історичним умовам.),

- Естетичної свідомості (виконує синтезуючу функції, оскільки в структуру естетичної свідомості входять такі елементи, як естетичні погляди, ідеали, оцінки, смаки, естетичні почуття, потреби, естетична теорія. Естетична свідомість – це духовний фундамент),

- Природно-наукової свідомості

- Економічної свідомості

- Екологічної свідомості

Форми суспільної свідомості являють собою способи духовного освоєння дійсності. Основні критерії їх розмежування:

1.По предмету відображення – наука і філософія відображають дійсність, але на різних концептуально-методологічних рівнях (нижчому і вищому).

2.По формам (видами) відображення – наука відображає дійсність у вигляді понять, гіпотез, теорій, законів, а мистецтво – у вигляді художніх образів.

3.По виконуваних функціях – мистецтво виконує естетичні та виховні функції, наука – пізнавальні, мораль – моральні тощо.

4.По суспільній ролі. Наука – «локомотив» прогресу, релігія задовольняє віру в надприродне, мистецтво – в прекрасне, мораль зводить людину до «цінності добра» .

5. За способом духовного відтворення об'єкта. Так, наукова, філософська, політична, правова, свідомість відтворює об'єкт в раціонально-логічною формі, мистецтво – здебільшого чуттєво-емоційним способом, моральній та релігійній свідомості притаманні обидва способи освоєння світу.

6. За розподілом праці. Так, філософія, мистецтво, наука (у своїй теоретичній частині) виступають як духовні форми - переважно в ролі світогляду та світовідчуття. Форми суспільної свідомості, будучи духовно-практичними феноменами, виступають в ролі переважно духовно-практичного способу освоєння суспільного буття. Мабуть, лише одну з форм свідомості – релігію не можна однозначно визначити з точки зору її функціональної ролі.

Всі рівні і форми суспільної свідомості взаємодіють один з одним і впливають один на одного в ході взаємодії суспільного буття і суспільної свідомості.

Суспільна свідомість є відображенням суспільного буття, соціальної реальності в цілому. Однак суспільна свідомість і кожна з її форм мають певну самостійність щодо суспільного буття, свою логіку й особливі закономірності свого розвитку. Це проявляється в:

а) наступності, збереження раціонального, позитивного змісту старого в новому;

б) взаємний вплив різних форм суспільної свідомості;

в) відставанні або випередженні форм свідомості від суспільного буття;

г) активному зворотному впливі суспільної свідомості і її форм на суспільне буття (яскравий приклад тому – активний вплив науки на розвиток техніки і технології сучасного інформаційного суспільства).

Існування різних форм суспільної свідомості визначається багатством і різноманіттям самого об'єктивного світу – природи і суспільства. Маючи своєрідний предмет відображення, кожна форма свідомості має свою особливу форму відображення: наукове поняття, моральну норму, релігійну догму, художній образ. Але тільки багатство і складність об'єктивного світу створюють можливість появи різних форм суспільної свідомості. Реалізується ж ця можливість на основі конкретної суспільної потреби.

У всіх формах суспільної свідомості відбувається об'єднання кожної окремої людини з деякою спільністю людей або з усім суспільством в цілому, при чому будується таке об'єднання на базі загального вирішення специфічних питань організації життя, пристрої соціальних інститутів, організації процесу пізнання тощо. Форми суспільної свідомості, тому, завжди тісно пов'язані з певного типу суспільними відносинами: економічними, політичними, моральними, естетичними, відносинами між членами наукового співтовариства тощо.