Вимоги екскурсійної методики

ПРИЙОМ ДЕМОНСТРАЦІЇ НАОЧНИХ ПРИЛАДДЯ

В екскурсії використовується прийом демонстрації наочних приладдя, включених у "портфель екскурсовода". Найбільш широке поширення одержав ілюстраційний прийом.

Наприклад, розповідь екскурсовода про флор і фауну даного краю супроводжується показом фотографій рослин і тварин.

Ефективний і прийом, що коментує. У цьому випадку показ експоната передує розповіді. Розповідь є лише поясненням до експоната з "портфеля".

Наприклад: показ зображення корабля в розрізі супроводжує розповідь про його пристрій; при показі будинку демонструється фотографія його внутрішнього оздоблення з наступними коментарями екскурсовода й ін.

Застосовується прийом контрасту,коли фотографія (чи малюнок) показується для того, щоб переконати екскурсантів у тім, як змінилося історичне місце (площа, вулиця, будинок), що вони в даний момент оглядають. Фотографія і малюнок контрастують з об'єктом, що спостерігається. Прийом побудований на порівнянні зорової сприйманої інформації.

Важливим резервом підвищення дієвості екскурсії є використання технічних засобів пропаганди— епідіаскопа, фільмоскопа, магнітофона, кіноапаратури й ін. З їхньою допомогою глибше розкривається тема, підсилюється зоровий ряд екскурсій. Для показу не збережених будинків, споруджень, пам'ятників використовуються діапозитиви і діафільми. Епідіаскоп також дозволяє проектувати на невеликий екран, встановлений у передній частині салону автобуса (на кабіні водія), карти-схеми, копії документів, рукописів, фотографій, художні листівки. В екскурсійних установах розроблена визначена методика технічних помічників.

Можуть бути прослухані виступи учасників подій у магнітофонному записі. При проходженні групи по місцях, де жили і діяли видатні письменники, поети, композитори, в екскурсію включають виконання їхніх добутків у звукозаписі. Такі музичні і літературні записи не повинні бути тривалими. Вони є частиною екскурсії, підлеглі її темі і не являють собою самостійного заходу.

У практичній діяльності екскурсійних установ чимало прикладів, коли екскурсоводи знають про існування методичних прийомів, але при проведенні конкретних екскурсій їх не використовують. Порозумівається це просто — вони не знають, як їх використовувати. От чому важливою задачею удосконалювання майстерності екскурсоводів у даний час є практичне засвоєння ними методичних прийомів.

Навчання екскурсовода умінню використовувати конкретний методичний прийом носить східчастий характер, тобто відбувається у визначеній послідовності -і спочатку ставиться задача, що виконує прийом, потім викладається його зміст, розглядається механізм дії цього прийому, потім на двох-трьох заняттях, у тому числі і на місці безпосереднього розташування об'єктів, проводяться вправи по застосуванню прийому на практиці. Удосконалювання навичок екскурсоводів є задачею методичних секцій і курсів по підвищенню кваліфікації.

Перш ніж приступити до засвоєння методичного прийому, екскурсовод розчленовує цей прийом на кілька частин. Перша частина — у ході вправ екскурсовод спочатку учиться використовувати кожну з цих частин окремо. Наприклад, відпрацьовується прийом — завдання екскурсантам представити історичну подію (Полтавський бій, розгром шведської армії військами Петра І). Потім — демонстрація основ для зорової реконструкції: самого полючи, де відбувався бій, карти-схеми, репродукції картини А. Соколова, А. Семенова "Російська артилерія в Полтавському бої" і стародавніх гравюр. Друга частина — словесний опис бою з метою відновлення зовнішньої картини історичної події, читання уривків з літературних творів. Третя частина — заключне, картина бою — уривки з поеми А. С. Пушкіна "Полтава". Потім екскурсовод поєднує всі частини прийому так, щоб екскурсанти одержали цілісне представлення про картину бою.

Засвоєння кожного прийому — складний процес, що заснований на конкретному матеріалі і завжди зв'язаний з визначеною екскурсією. Потрібно чітко представити взаємодія методичних прийомів і навичок. Якщо прийом — особливий спосіб подачі екскурсійного матеріалу, то навичка — уміння: в досконалості застосувати методичний прийом.

Методика виходить з того, що зміст і форма — це нерозривно зв'язані один з одним поняття. Зміст розкриває те, що повинно бути показане і сказане в екскурсії, форма — як це повинно бути сказано. Методичний прийом — спосіб виклад)' змісту. Практично в кожній екскурсії визначений зміст виражається в

конкретній формі і за допомогою методичних прийомів доноситься до екскурсантів.

Засвоєння методичних прийомів являє собою засвоєння суми навичок, тобто відпрацьованих практикою дій екскурсовода, у силу звички чинених їм автоматично. Спочатку вироблення навичок не більш як повторення визначеної дії по однієї і тій же схемі (спрямованість, послідовність, витрата часу). Засвоєння практичних навичок дозволяє екскурсоводу використовувати не тільки все різноманіття прийомів показу і розповіді, але і різні варіанти майже кожного методичного прийому. На основі взаємодії навичок екскурсовод проводить комплексне використання методичних прийомів: у показі — прийомів реконструкції і локалізації, у розповіді — прийомів новизни матеріалу і: порівняння і т.п.

Процес удосконалювання навичок екскурсовода не припиняється після засвоєння їм методичних прийомів, а продовжується безупинно. Поступове усувається зайве в показі і розповіді. Більш точними й осмисленими робляться жести екскурсовода, поглиблюється методика показу об'єктів, більш образним стає розповідь. Кожна конкретна екскурсія тільки тоді буде удосконалюватися: коли ведеться робота з "доведення" методики її проведення. Використовуючи методичний прийом, екскурсовод поволі спостерігає, як він сприймаєтеся екскурсантами, наскільки ефективно даний прийом допомагає йому донести матеріал до аудиторії. Якщо ж прийом "не спрацьовує", в екскурсію вводиться інший методичний прийом, здатний більш успішно виконати відведену йому роль. Рівень ефективності екскурсії залежить від наступних умов:

По-перше, від авторів екскурсій, методистів і екскурсоводів залежить те, що запам'ятає людину з повідомлених йому знань. Задача їх — допомогти людині зрозуміти і зберегти у своїй пам'яті те, що є головним в екскурсії. Це досягається методичними прийомами.

По-друге, ефективність кожної конкретної екскурсії залежить від того, яка частина екскурсії може бути представлена її учасниками зорово. Словесний матеріал повинний бути побудований і поданий таким чином, щоб він за

'-.■■■•■■ •

допомогою об'єктів, що спостерігаються, і наочних приладдя "портфеля екскурсовода" перетворився у свідомості екскурсантів у зорові враження. Це повинно бути методично продумано, сплановане і здійснено в ході підготовки екскурсії. Успіх справи забезпечують і глибокий зміст матеріалу, і образна мова, і методичні прийоми, що дозволяють зорово донести екскурсійний матеріал до учасників екскурсії.

По-третє,методика не повинна обмежуватися показом об'єктів і зоровим сприйняттям. Методику варто орієнтувати на активну участь у процесі сприйняття органів почуттів. За прикладом природознавчих і вечірніх міських екскурсій підставою для сприйняття можуть стати дотик і нюх екскурсантів. Необхідно розширити дієвість звукової наочності, наприклад, звуків природи (шум лісу, журчання струмка), за допомогою яких людина здійснює свої зв'язки з навколишнім світом.