Товариство з додатковою відповідальністю.

Товариством з додатковою відповідальністю називається товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до вкладу кожного учасника (ст. 151 ЦК України, ст. 65 Закону).

Товариство з додатковою відповідальністю є різновидом товариств з обмеженою відповідальністю, тому на його правове становище поширюють свою дію практично всі правила про товариства з обмеженою відповідальністю

Товариство з додатковою відповідальністю також має статутний капітал, розділений на частки визначених засновницькими документами розмірів.

Товариство з додатковою відповідальністю створюються й діє на підставі установчого договору і статуту. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Органи управління в ньому такі ж, як і в товаристві з обмеженою відповідальністю. При заснуванні товариства з додатковою відповідальністю слід дотримуватися такого ж порядку, як і при заснуванні товариства з обмеженою відповідальністю, а засновницькі документи повинні відповідати вимогам, адресованим засновникам товариства з обмеженою відповідальністю.

Установчі документи мають містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування і місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків і збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, за якими необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів й порядок ліквідації й реорганізації товариства.

До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.

Відмінності між цими двома організаційно-правовими нормами полягають у наступному. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за боргами товариства, а несуть лише ризик збитків. У товаристві з додатковою відповідальністю при нестачі майна такого товариства для задоволення вимог кредиторів учасники товариства з додатковою відповідальністю можуть задовольняти вимоги кредиторів за рахунок особистого майна. Проте розмір цієї відповідальності обмежений, що має бути закріплено у статуті товариства: він стосується не всього їх особистого майна, а тільки його частини — однакового для всіх кратного розміру до суми внесених вкладів (наприклад, триразовий, п'ятикратний і т. п.). Таким чином, це товариство займає як би проміжну позицію між товариствами з їх необмеженою відповідальністю учасників і товариствами, що взагалі виключають таку відповідальність.

Товариства з додатковою відповідальністю мають ще одну істотну особливість. У разі банкрутства одного учасника його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між рештою учасників пропорційно їх внескам, тому загальна сума додаткових гарантій кредиторам залишається незмінною.