Тема 2. Соціальна робота з дітьми та жінками, що зазнали насильства в сім’ї


Тема 1. Соціальні служби в Україні – функції та напрями діяльності

1. Сутність соціального обслуговування і соціальної служби

2. Основою системи соціального обслуговування є соціальні служби.

3. Мережа організацій, причетних до розв'язання соціальних проблем в Україні

4. Соціальні служби на місцях

 

Соціальне обслуговування - різновид соціальної діяльності, здійснюваний через мережу соціальних служб, які взаємодіють між собою задля досягнення проміжних і кінцевих цілей надання клієнтам соціальних послуг. Ґрунтується воно на принципах адресності, доступності, добровільності, гуманності, пріоритетності надання послуг найбільш вразливим групам населення, дотриманні прав людини та громадянина. Реальний зміст і особливості соціального обслуговування реалізовуються в його функціях, до яких належать:

· профілактична (запобігання виникненню соціальних ризиків, їх повторенню чи загостренню);

· соціально-реабілітаційна (відновлення соціальних функцій індивіда, приведення індивідуальної чи колективної поведінки у відповідність із загальнови-знаними суспільними правилами і нормами);

· адаптаційна (сприяння пристосуванню людини або групи людей до нового соціального середовища);

· соціальний патронаж (соціальний супровід і догляд на дому);

· особистісно-гуманістична (сприяння самореалізації та самоактуалізації людини, розвитку її потенціалу і внутрішніх ресурсів);

· соціально-гуманістична (безпека клієнта та інших людей, зниження соціальних ризиків, здійснення соціального контролю).

Соціальні служби - підприємства, установи та організації різних форм власності і відомчої підпорядкованості, а також громадяни, які надають соціальні послуги особам, що перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.

З методологічного погляду соціальні служби є організаційною формою соціальної роботи, оскільки саме вони здійснюють практичну соціальну роботу, в них працюють соціальні працівники.

Особливості окремих соціальних служб залежать від їх цільового призначення, сфери функціонування і клієнтів, яким вони надають послуги.


1. Особливості домашнього насильства

2. Види насильства

3. Соціально-педагогічні та психологічні характеристики жінок - жертв домашнього насилля

4. Основні шляхи корекції у роботі з жінками, які зазнали домашнього насильства. Наслідки домашнього насилля (стадії)

В Україні проблема насильства над жінкою та дитиною в сім'ї тривалий час не була предметом спеціальних досліджень соціологів, психологів та соціальних працівників. Нею займалися, в основному, криміналісти при вивченні злочинів, які здійснювалися в сімейно-побутовій сфері. Однак, практика останніх років доводить концептуальне осмислення цього питання на державному рівні. Свідченням цього є і сприйняття законодавчої бази, і створення кризових центрів роботи з тими, хто потерпає від насильства в родині.

На відміну від інших типів насильства домашнє насильство має свої особливості:

Це не одноразова дія. Це - процес, який складається із циклів насильства, які тримаються на продовженні стосунків потерпілої і кривдника. Якщо насильство виявилось в сім'ї хоч один раз, воно обов'язково повториться! Це насильство завжди відбувається протягом тривалого проміжку часу і має тенденцію до зростання! Це насильство між особами, які є, як правило, залежними один від одного. Найчастіше домашнє насильство замовчується і приховується обома сторонами від оточуючих. На думку винуватця, воно є ефективним, швидким способом досягнення мети, без великих затрат. Інші, ненасильницькі, методи вимагають значних зусиль. Людина не відмовиться від того, що дає ефект, якщо їй не запропонувати альтернативи. Якщо насильник не навчиться іншому ефективному способові спілкування з близькими людьми, то він буде продовжувати здійснювати над ними насильство. Слід зауважити, що реакція як суспільства, так і міліції на випадки домашнього насильства часто є неадекватною і навіть ворожою стосовно потерпілої жінки, а кримінальні покарання домашніх кривдників бувають більш м'якими порівняно з покараннями за аналогічні порушення, здійснені проти сторонніх осіб.