Складовими частинамисучасного загальновійськового бою єудар, вогонь і маневр.

Завдання загальної тактики.

Сучасна загальна тактика вивчає:

­ зміст видів бойових дій;

­ роль ударів ядерними, вогневими та іншими засобами ураження та військами;

­ розробляє форми маневру військ, похідні, передбойові і бойові порядки;

­ визначає місце і роль з’єднань, частин та підрозділів у сучасному загальновійськовому бою;

­ задачі, які вони виконують в ході бойових дій;

­ способи їх спільного бойового застосування і порядок взаємодії між ними.

Висновок: Тактика як наука є складовою частиною військового мистецтва, яка охоплює теорію і практику підготовки та ведення бою підрозділами, частинами і з’єднаннями різних видів ЗС, родів військ і спеціальних військ.

Тактика вивчає і розробляє способи підготовки і ведення загальновійськового бою.

2. Сутність, зміст та складові частини сучасного загальновійськового бою, основні принципи та риси загальновійськового бою.

Під сутністю сучасного загальновійськового бою слід розуміти те головне, що відрізняє його від інших явищ і процесів збройної боротьби і передусім від боїв, що велися під час попередніх воєн. В сутності бою закладений його внутрішній зміст, який виражається у єдності усіх його складових частин, елементів.

Бій à основна форма тактичних дій підрозділів, частин і з’єднань. Це організовані і узгоджені по цілі, місцю та часу удари, вогонь і маневр з’єднань, частин та підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі і протягом короткого часу.

Мета бою досягається могутніми ударами усіх видів зброї, активними і рішучими діями військ, які приймають у ньому участь, повним напруженням моральних і фізичних сил особового складу, його бойовою згуртованістю і непохитною волею до перемоги.

Зміст бою визначається передусім рівнем розвитку озброєння та військової техніки. Основним змістом сучасного загальновійськового бою є ядерні удари, якщо бойові дії ведуться із застосуванням ядерної зброї; вогонь звичайних засобів ураження; удар і маневр військ; радіоелектронне подавлення противника, його систем управління військами та зброєю.

Удар à одночасне ураження угрупувань військ і об’єктів противника шляхом могутнього діяння на них усіма засобами або військами, які є в наявності.

Удари можуть бути, в залежності від застосовуваної зброї та сил, які приймають участь:

- ядерні; - вогневі; - удари військ.

Ядерний удар являє собою один або декілька ядерних вибухів, які проводяться на протязі невеликого періоду часу в інтересах вирішення тактичної задачі. Однак якою б могутньою не була ядерна зброя, нею одною не можна вирішити усіх завдань бою, та це і недоцільно.

Вогневі удари звичайних засобів ураження, міць і ефективність яких різко зросла, є важливим засобом завершення розгрому противника, якщо бій ведеться із застосуванням ядерної зброї, і основним засобом ураження його при веденні бойових дій без застосування ядерної зброї.

Сила вогневого удару – в узгодженому використанні вогню артилерії, ударів авіації, бойових вертольотів, ракет у звичайному спорядженні, а також вогню танкових, механізованих підрозділів і частин, повітряних десантів. Зрослі можливості вогневих засобів дозволяють успішно вести дальній вогневий бій.

Удар військ являє собою сполучення вогню та руху танкових, механізованих підрозділів і частин, повітряних десантів з метою завершення розгрому противника і оволодіння призначеним районом (рубежем, об’єктом). Сила удару атакуючих (контратакуючих) підрозділів (частин) визначається передусім вогневою могутністю їх озброєння.

Вогонь à один з основних засобів знищення (ураження) противника в бою на суші, на морі і в повітрі. Ефективність вогню досягається його зосередженням, раптовістю застосування, влучністю та вмілим управлінням.

Вогонь – ураження противника стрільбою з різних видів зброї. Він ведеться з метою знищення, подавлення, виснаження або руйнування його об’єктів. Він розрізняється:

- за тактичними завданнями, що вирішуються – на знищення, подавлення, виснаження, руйнування, задимлення (осліплення), освітлення тощо;

- за видами зброї – вогонь із стрілецької зброї, танків (танкових гармат і кулеметів), БМП (БТР), вогонь артилерії, мінометів, комплексів ПТКР, зенітних засобів тощо;

- за способами ведення – прямого, напівпрямого наведення, з закритих вогневих позицій тощо;

- за інтенсивністю стрільби – одиночними пострілами, короткими та довгими чергами, безперервний, кинджальний, методичний, залповий тощо;

- за напрямком стрільби – фронтальний, фланговий та перехресний;

- за способами стрільби – з місця, з зупинкою, з ходу тощо;

- за видами вогню – по окремих цілях, зосереджений, загороджувальний тощо.

Вогонь, міць якого різко зросла, підготовлює і супроводжує удар військ, крім того, він є невід’ємною частиною цього удару, яка забезпечує його розвиток, створює сприятливі умови для здійснення маневру.

Маневр à організоване пересування військ в ході бою з метою зайняття вигідного положення відносно противника і створення необхідного угрупування сил та засобів, а також перенос та перенацілювання (масування, розподіл) ударів і вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Він може здійснюватися військами, вогнем або ударами.