Специфіка економічного мислення


Вступ. Економічне мислення

Ми надалі звернемось до двох тлумачень ЕМ:

По-перше, як різновиду мислення, виділеного за ознакою сфери застосування знань і вмінь – тоді ми будемо використовувати термін ЕМ;

По-друге, як різновиду мислення, виділеного за ознакою певного способу мислення, тоді ми будемо користуватись терміном «мислення економіста»;

Спочатку визначимо ЕМ за ознакою специфічності сфери застосування розумових здібностей людини.

Мислення загалом може визначатись як процес відображення реальності в свідомості людини, система опосередкування реакцій людини на зовнішні умови існування через вищу нервову діяльність.

Відповідно, ЕМ забезпечує таке опосередкування в певній сфері людської життєдіяльності – в сфері господарського життя.

В якості ознаки класифікації фактів до «сфери господарського життя» ми використовуємо, здебільшого, те, що вони стосуються використання обмежених ресурсів для задоволення потреб.

Іншими словами економічне мислення – мислення, що опосередковує вибір людини з альтернативних варіантів використання наявних можливостей задоволення потреб.

Можна сказати, що економічне мислення – відображення в свідомості людини явищ і процесів господарського життя, тобто тих процесів, що стосуються використання обмежених можливостей (ресурсів) для задоволення потреб в процесі цілеспрямованої спільної діяльності із створення, обміну, розподілу і споживання благ.

Відповідно, ЕМ – мислення, що опосередковує реакцію людини на природні і суспільні умови діяльності із перетворення оточуючого середовища відповідно з нашими потребами.

Отже ми дещо розмито окреслили специфічну сферу буття, сферу людської діяльності, з приводу якої мислення ми називаємо економічним, проте чи є мислення в цій сфері дійсно специфічним, дійсно відмінним від мислення в інших сферах? На думку вчених економістів – так.

Обираючи сьогодні спосіб дістатись до ВНЗ ви могли враховувати естетичні, морально етичні, емоційні, соціальні тощо аспекти вашої діяльності. Але в результаті поєднання всіх цих аспектів сформувались дві вагомі константи вашого ЕКОНОМІЧНОГО вибору: ваші уподобання (як ви хочете дістатись) і ваші можливості (ресурси – як ви можете дістатись до ВНЗ). Саме конфлікт бажаного і досяжного, проблема співвідношення цінності для вас втрачених можливостей із альтернативними можливостями їх використання слугує основою специфічності економічного мислення. Отже в основі специфічності ЕМ – конфлікт бажаного і досяжного, необхідність порівняння, визначення співвідношення суб’єктивної цінності якісно різнорідних можливостей використання наявних ресурсів (загальне бачення проблеми вибору з альтернативних варіантів).

Визначення категорії «економічне мислення»

Абалкін Л.І. (Росія) Економічне мислення – сукупність поглядів, уявлень, способів оцінки явищ, прийняття рішень, якими люди безпосередньо керуються у своїй господарській діяльності
Попов В.Д. (Росія) Економічне мислення – процес і результат пізнання економічних відносин у вигляді понять, суджень, висновків
Сєрова О.Є. (Беларусь) Економічне мислення – форма прояву економічної свідомості в конкретній суспільній ситуації
Соколова Г.Н. (Беларусь) Економічне мислення – це відношення до праці + відношення до різних форм власності + відношення до управління
Хейне П. Економічне мислення – не набір готових висновків, а «техніка мислення», передумова прийняття рішень, спрямованість мислення

 

 

Для того, щоб розуміти закономірності поведінки людини в господарській сфері, розуміти причини певних економічних явищ і процесів ми маємо виходити з певного базового, аксіоматичного бачення того, як типова людина сприймає господарські процеси, як вона ставиться до фактів господарського життя. Тобто ми маємо охарактеризувати ЕМ типового індивіда, щоб мати початкові передумови очікувати певної реакції людини в різних економічних ситуаціях. Коли ми визначаємо риси економічного мислення ми визначаємо базові принципи опосередкування в свідомості людини її реакцій на явища і процеси господарського життя. Звертаю вашу увагу – абстрактні, які зрозуміло зовсім не обов’язково виявляються в кожного, але досить поширені, типові принципи людського ставлення до умов економічного життя.

Покладені в основу нашого курсу напрями економічної науки виходять з того, що мисленню людини в господарській (економічній) сфері притаманні такі риси:

1. прагнення максимального задоволення особистих потреб (аксіома ненасичуваності, тобто з двох наборів благ, людина надасть перевагу тому, в якому присутні всі блага наявні в альтернативному і хоча б одного блага більше);

2. раціональність (здатність знаходити оптимальний спосіб використання наявних можливостей для досягнення особистих цілей), що зростає з накопиченням досвіду і досягає найвищого ступеню в сфері професійної діяльності особи;

3. здатність до стихійної (не в межах певної організації а на засадах взаємодії вільних не підпорядкованих ніякому керівному впливу суб’єктів) взаємної адаптації і використання переваг спільної діяльності (приклад із автомобільними шляхами);

4. егоїстичність мотивів, що проявляється як в діях особи, так і в параметрах діяльності організацій;

5. неоднакова здатність індивідів до прийняття рішень в умовах невизначеності й ризику, неоднакова схильність і здатність до ризику, що зумовлює розподіл людей на групи, що виконують різну роль в суспільному виробництві (не плутати з різною професійною підготовкою).