Праця і заробітна плата в бюджетних установа


Тема 6. Облік розрахунків з оплати праці, страхуванню і стипендіям

 

1.Праця і заробітна плата в бюджетних установах.

2. Нарахування заробітної плати. Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати і пов’язаних з нею розрахунків.

3. Облік розрахунків по соціальному страхуванню.

4.Облік розрахунків зі стипендіатами.

 

У бюджетних установах, як і в госпрозрахункових підприємствах і організаціях, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним джерелом задоволення матеріаль­них і духовних потреб громадян. У процесі праці працівників бюджетних установ надаються різні нематеріальні блага для задоволення потреб членів суспільства. Контроль за мірою праці та мірою споживання здійснюється за допомогою заробітної плати.

Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кошторисах бюджетних установ і сягають 70—80 % загальних видатків.

Зако­ном України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що видатки на заробітну плату працівників бюджет­них установ є захищеною статтею бюджету.

Заплановані та здійснені Урядом заходи зумовлюють потребу підвищення ефективності використання бюджетних коштів на оплату праці. Правильна організація обліку заробітної плати набуває державного значення. Бухгалтерський облік має забезпечувати:

- контроль за дотриманням штатного розпису та фонду заробітної плати;

- контроль за використанням робочого часу;

- своєчасне й достовірне нарахування заробітної плати та соціальної допомоги;

- контроль за використанням виділених на заробітну плату коштів загального і спеціального фондів;

- забезпечення споживачів інформацією про працю й заробітну плату.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку). Додаткова заробітна плата являє собою винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці. До неї належать надбавки й доплати до тарифних ставок посадових окладів у розмірах, та інші.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або такі, що здійснюються понад установ­лені зазначеними актами норми.

Основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати утворюють фонд заробітної плати, який має використовуватись у суворій відповідності з його цільовим призначенням у межах сум, передбачених кошторисом доходів і видатків з урахуванням виконання плану розгортання мережі штатів і контингентів.

- Право на працю в бюджетних установах громадяни реалізують укладанням трудового договору або трудового контракту, який є однією з форм трудового договору. Практикується також прийом на роботу за конкурсом. Чисельність працівників бюджетних установ визначається штатним розписом. Штати — це перелік і кількість посад, затверджених вищою організацією. Для масових установ (шкіл, шкіл-інтернатів, дитячих дошкільних закладів, бібліотек, лікарень тощо) залежно від обсягу їхньої роботи встановлено типові штати.

Залежно від виконуваних функцій чи сфер застосування праці персонал бюджетних установ поділяється на адміністративно-господарський і молодший обслуговуючий персонал, допоміжно-технічний персонал та спеціалістів.

Загальна чисельність працівників бюджетної установи називається обліковою чисельністю, або штатним складом.

Оперативний облік персоналу веде відділ кадрів на бланках типових форм. Прийом на роботу, переміщення, надання відпуст­ки, звільнення оформляються відповідними документами —наказами про прийняття, звільнення чи переведення на іншу посаду, роботу, а також запискою-розрахунком про надання відпустки.

У бухгалтерії на підставі копій наказів відкриваються картки-довідки ф. 417 або особові рахунки на кожного працівника, прийнятого на роботу, його прізвище заноситься в табель. На керівних, наукових та інженерно-технічних працівників додат­ково оформляється особовий листок з обліку кадрів, а на наукових працівників крім цих двох документів заповнюється й облікова картка наукового працівника.

Уперше прийнятому на роботу на строк понад п’ять днів видається трудова книжка, присвоюється табельний номер, який наводиться в усіх документах з обліку заробітної плати. Оперативний облік руху персоналу має забезпечувати своєчас­не комплектування всіх підрозділів, а також дотримання штатної дисципліни.

Основним джерелом інформації про використання робочого часу в бюджетних установах є дані табельного обліку.

Дані табельного обліку наводять у табелі відпрацьованого робочого часу й підрахунку заробітку (ф. Т-13). Табель являє собою іменний список працівників структурного підрозділу (відділення, відділ, кафедра) або установи в цілому, і його веде в алфавітному порядку особа, яку призначає керівник установи.

Основою організації оплати праці є тарифна система. За тарифної системи діють дві форми оплати праці працівників — почасова й відрядна, які передбачають низку систем для різ­них організаційно-технічних умов праці. Оплата за кількість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника називається почасовою формою оплати. Відрядна форма оплати праці — це оплата за кількість і якість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими розцінками.

Основною формою оплати праці в бюджетних установах є погодинна, яка має два різновиди — штатно-окладну й погодинну системи оплати.

Штатно-окладна система оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів.