Асоційовані підприємства. Холдингові компанії

Правове положення промислово-фінансових груп

Підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (або транснаціональної промислово-фінансової групи, якщо до складу групи входять українські та іноземні юридичні особи).

Промислово-фінансова група є об'єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з ме­тою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галу­зей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами Украї­ни, а також з метою виробництва кінцевої продукції.

До складу промислово-фінансової групи можуть входити про­мислові та інші підприємства, наукові та проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності. У складі промисло­во-фінансової групи визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських відносин.

Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не під­лягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.

Порядок утворення та інші питання діяльності промислово-фінансових груп визначаються законом про промислово-фінансо­ві групи, іншими нормативно-правовими актами.

Асоційовані підприємства (господарські організації) — це група суб'єктів господарювання — юридичних осіб, пов'язаних відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі у статутному фонді та/або управлінні.

Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Проста залежність між асоційованими підприємствами вини­кає тоді, коли одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийма­тися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.

Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає тоді, коли між підприємствами встановлюються відно­сини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства у статутному фонді та/або загаль­них зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.

Про наявність простої чи вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочір­нього) підприємства та опубліковано в органах преси відповідно до ст. 58 ГКУ.

Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств), визнається холдин­говою компанією. Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю-підпоряд­кування відповідно до вимог ГКУ та законів України.

Якщо з вини контролюючого підприємства дочірнім підприєм­ством було укладено (здійснено) невигідні для нього угоди або операції, то контролююче підприємство повинно компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки.

Якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підприєм­ства опиниться у стані неплатоспроможності й буде визнано банк­рутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочір­нього підприємства нестиме контролююче підприємство.

Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інте­ресів підприємств: союзи, спілки, асоціації підприємців тощо.