Лекція №2. Класифікація мультимедійних засобів навчання
1. Класифікація мультимедійних засобів навчання
2. Візуальні засоби навчання
3. Графопроектор та його використання
4. Мультимедійний проектор
5. Документ-камера
6. Електронна книга
7. iPad
8. Сучасні способи запису та відтворення звуку
9. Телебачення
10. Аналогова відеокамера
11. Цифрова відеокамера
Запитання до лекції
Література:
1. Антоненко В.М., Ратушна Ю.В. Сучасні інформаційні системи і технології. Навчальний посібник. – К,: КСУМГІ. – 2005. – 131с.
2. Байло М.Ю., Сисоєва О.А. Використання цифрової фотографії у навчально-виховному процесі: основи цифрової фотографії. Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 7 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 45 с.
3. Байло М.Ю., Сисоєва О.А. Використання цифрової фотографії у навчально-виховному процесі: : створення дидактичного матеріалу. Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 8 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 23 с.
4. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти:Монографія. – К.: Атіка, 2009. – 684 с.: іл.
5. Гороль П.К. Телебачення і сучасна загальноосвітня школа. Навчальний посібник. – Вінниця. – 1994. – 104с.
6. Гороль П.К., Вороліс М.Г. Технічні засоби навчання на уроках історії. Навчальний посібник. – Вінниця. – 1996. – 99с.
7. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л. Технічні засоби навчання. Питання і відповіді. Навчальний посібник. – Вінниця. – 2003. – 139с.
8. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Подоляк В.О. Обчислювальна техніка і технічні засоби навчання. Навчальний посібник. – Вінниця. – 1999. – 323с.
9. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Шестопалюк О.В. Сучасні інформаційні засоби навчання. Навчальний посібник. – К.: Освіта України. – 2007. – 535с.
10. Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Вороліс М.Г. Звукові інформаційні засоби навчання в сучасній загальноосвітній школі. Навчальний посібник. – Вінниця. – 2007. – 156с.
11. Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Вороліс М.Г. Методика використання технічних засобів навчання. Навчальний посібник. – К.: Освіта України. – 2007. – 256с.
12. Гороль П.К., Оверчук А.В. Технічні засоби навчання на уроках української мови і літератури. Навчальний посібник. – Вінниця. – 1997. – 139с.
13. Гороль П.К., Плесніна Т.П. Технічні засоби навчання на уроках музики. Навчальний посібник. – 1996. – 140с.
14. Гороль П.К., Сисоєва О.А. Мультимедійний проектор та його використання в навчально-виховному процесі. Навчальний посібник. – 2007. – 72с.
15. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Байло М.Ю., Сисоєва О.А. Вивчення телевізійних технічних засобів навчання. Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 3 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 38 с.
16. Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Федорчук І.І., Байло М.Ю., Кондратюк В.Д., Сисоєва О.А. Вивчення відеокамери та її використання. Інструкція і методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи № 4 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 19 с.
17. Гороль П.К., Сисоєва О.А. Вивчення та використання проекційних засобів навчання. Інструкція і методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи № 1 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця. – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 46 с.
18. Джо Хайбрейкен. Microsoft oftice 2003. Все в одном. – Спб.: Издательский дом «Вільямс». – 2005. – 864с.
19. Информатика. Базовый курс /Симонович С.В., Евсеев Г.А., Мухаровский В.И., Бобровский С.М. – СПб.: Питер. – 2000. – 640с.
20. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Підручник для студентів ВНЗ / Авт.кол.: В.В. Браткевич, М.В. Бутов, І.Щ. Пушкар. – К.: ВЦ «Академія». – 2002. – 704с.
21. Кириленко Н.М., Фуштей І.А. Вивчення та застосування DVD/HDD-рекордера в навчально-виховному процесі. Інструкція і методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи №5 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 56 с.
22. Кондратюк В.Д. Вивчення та використання звукових засобів навчання в навчально-виховному процесі: Інструкція та Методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 2 з курсу „Мультимедійні засоби навчання” – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2008. – 68 с.
23. Кондратюк В.Д. Вивчення та методика застосування документ-камери у навчально-виховному процесі. Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 12 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2011. – 32 с.
24. Коношевський Л.Л., Федорчук І.І., Кондратюк В.Д. Вивчення і застосування багатофункціональних пристроїв в навчально-виховному процесі: Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 6 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 87 с.
Класифікація засобів навчання
Систематика знань про природні і штучні об’єкти та процеси дозволяє не тільки поглибити розуміння їх сутності та взаємозалежності (взаємозумовленості і взаємопов’язаності) і на цій основі розвинути теоретико-методологічний апарат їх подальшого дослідження, визначити теоретичні проблеми їх розвитку відповідно до призначення систем, до складу яких ці об’єкти і процеси входять, але й має суто практичний результат - дозволяє сформувати підходи для удосконалення цих об’єктів і процесів (підвищити їх ефективність і якість), створити новітні засоби і технології діяльності, які враховували б і спиралися на наявні досягнення соціально-економічного і науково-технічного розвитку цивілізації.
Це стосується і мультимедійних засобів навчання (МЗН), як засобів діяльності людини при опануванні нею загальної і професійної освіти, як знарядь підвищення ефективності і якості навчання і виховання в інституціональних педагогічних системах і пожиттєвій освіті. Доцільна класифікація МЗН дозволяє не тільки поглибити розуміння місця, яке займають, і ролі, яку відіграють МЗН та їх системи при здійсненні навчально-виховного процесу, але й створити теоретичний фундамент подальшого розвитку як окремих МЗН, так і їх комплектів й комплексів, закрити «білі плями» і усунути дублювання їх функцій, сформувати вимоги до новітніх МЗН і їх систем, спроектувати і впровадити в практику освіти передові педагогічні технології. Такий підхід «буде ще одним «містком» між користувачами МЗН, їх розробниками і виробниками».
Питанням класифікації МЗН присвячена значна кількість робіт вітчизняних і зарубіжних авторів. М. Д. Ярмаченко поділяє МЗН на такі: візуальні (зорові) - природні предмети, машини, прилади, препарати, рухомі і неруомі моделі, кольорові і чорно-білі схеми, транспаранти (діапозитиви великого розміру – прозорі плівки), символи (слова, букви та цифри) тощо; аудіальні(слухові) - магнітофонні стрічки разом з приладами, які полегшують користування ними, радіоапаратура, музичні інструменти тощо; аудіовізуальні(зорово-слухові) - телевізійні апарати, кінопроектори; такі, за допомогою яких частково автоматизують процес навчання,- програмовані підручники, дидактичні машини, лабораторії для вивченая мов, автоматизовані класи, комп’ютери тощо. У роботах колективом авторів: А.М. Гуржія, М.І. Орлової. М.І. Шута, В.В. Самсонова, що вийшли останнім часом, здійснено значний внесок у розроблення теоретико-методологічних проблем класифікації МЗН, запропоновано класифікацію МЗН та навчального обладнання загальноосвітніх навчальних закладів [169]. В цій роботі, зокрема, подано критичний аналіз підходів різних авторів до класифікації МЗН, досліджуються методологічні проблеми класифікації МЗН та навчального обладнання, пропонуються підходи до визначення їх внутрішньовидової різноманітності, визначаються закономірності внутрішньовидової різноманітності друкованих МЗН, і на цій основі здійснена видова класифікація МЗН та навчального обладнання загальноосвітніх навчальних закладів.
Водночас, як справедливо відзначають Кайлов К.М. і Парчевський В.П., «жоден автор не може зробити з матеріалу, який систематизується, таких узагальнених висновків, які могли би бути прийнятними для всіх». Тобто, можливі класифікації можуть відображати різні аспекти їх розгляду і застосування. Еволюція класифікацій повинна враховувати теоретичну можливість появи і практичні факти створення нових об’єктів класифікації, які у вже здійснених класифікаціях не відображені і не можуть бути відображені за прийнятими в них класифікаційними ознаками. В цих випадках слід вводити інші необхідні класифікаційні ознаки (ознаки систематизації) і на цій основі формувати нові угруповання і різноманітності, по суті, будувати нові продуктивні класифікації.
Сучасні уявлення про МЗН та системи ЗН, їх об’єктивний розвиток, їх нові функції в новітніх педагогічних системах, зокрема в навчальному середовищі систем відкритої освіти, результати моделювання педагогічних і методичних систем та навчального середовища, що розглянуті в попередніх розділах цієї роботи, вимагають дещо змінити, модифікувати відомі підходи до класифікації МЗН, ввести нові класифікаційні ознаки. Необхідно врахувати особливості сучасного етапу розвитку МЗН, впровадження їх в освітню практику, зокрема визначити місце ЗН в структурі матеріально-технічної бази навчальних закладів, врахувати можливості їх багатоструктур- ного використання, зокрема для автоматизації навчальної діяльності, підтримки
Рис. Класифікація засобів навчання за спрямованістю застосування у загальній і/або спеціальній педагогіці, за їх дидактичним призначенням та за специфікою створення і за напрямами дидактичного використання в навчально-виховному процесі (Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: Монографія. – К.: Атіка, 2009. – 684 с.: іл.)
Візуальні (зорові) технічні засоби навчання
І. Проекційні технічні засоби навчання – це система технічних засобів навчання, в якій носіями інформації є діапозитиви і транспаранти, що подаються учням за допомогою діапроекторів і графопроекторів.
Статичні – значить нерухомі. Так вони називаються тому, що створюють на екрані нерухомі зображення предметів, які проектуються за допомогою апаратури.
Вони прості за конструкцією і доступні для користування. Вони дають можливість організувати демонстрування графічних зображень: схем, карт, малюнків і т.п.
Педагогічний ефект від застосування технічних засобів статичної проекції в значній мірі визначається якістю зображення на екрані, яка залежить від особливостей проекційної апаратури.
У зв’язку з цим знання особливостей сприймання екранного зображення, його залежності від технічних параметрів апаратури дуже потрібні тим, хто використовує технічні засоби статичної проекції в навчально-виховному процесі.
Технічні засоби статичної проекції доцільно використовувати тоді, коли предмет вивчення вимагає тривалого пояснення.
В процесі використання графопроекційних статичних ТЗН ми отримуємо на екрані двомірні зображення (рис. 1).
Носіями інформації є великоформатні діапозитиви, які називають транспарантами, що проектуються на екран за допомогою графопроекторів. Графопроектори є лінзові (рис. 1) та дзеркальні (рис. 2).
Рис. 1. Оптична схема лінзового графопроектора:
1 – сферичне дзеркало (рефлектор);
2 – джерело світла; 3 – конденсор (лінза Френзеля);
4 – робоча поверхня з об’єктом, що проектується;
5 – проекційний об’єктив; 6 – поворотне плоске дзеркало;
7 – екран.
Рис. 2. Оптична схема дзеркального графопроектора:
1 – асферична лінза; 2 – джерело світла; 3 – сферичне дзеркало;
4 – поворотне плоске дзеркало; 5 – проекційний об’єктив;
6 – екран; 7 – робоча поверхня з об’єктом, що проектується;
8 – дзеркало Френзеля.