Джерела виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та їх класифікація


Лекція 2. надзвичайні ситуації техногенного характеру

Питання для самоперевірки

1. Роль та завдання міністерств України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2. Роль та завдання Єдиної державної системи цивільного захисту.

3. Організаційна структура ЦЗ (ЦО) підприємства, установи і організації.

4. Сили ЦЗ України.

5. Визначення надзвичайних ситуацій та їх класифікація.

Література:[1, с. 4-18; 2, с. 9-28, 34-85; 3, с. 16-36, 40-79, 5, с. 12-19; 6, с. 3-23; 7, с. 11-29].

 

План

1. Джерела виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та їх класифікація.

2. Загальні характеристики іонізуючих випромінювань.

3. Вплив іонізуючих випромінювань на живий організм.

4. Норми радіаційної безпеки.

5. Чинники хімічного забруднення. Класифікація небезпечних шкідливих, хімічних речовин (НШХР).

6. Основи прогнозування хімічної обстановки.

Питання для СРС

7. Основні характеристики токсичних властивостей небезпечних хімічних речовин.

8. Вражаючі чинники аварій на радіоактивно небезпечному об’єкті.

9. Захист продовольчої сировини, готової продукції та води в умовах надзвичайних техногенних ситуацій.

 

Під джерелом техногенних надзвичайних ситуацій (НС) розуміється небезпечна техногенна подія, внаслідок якої на об’єкті, визначеній території або акваторії виникла надзвичайна ситуація.

Джерелами виникнення надзвичайних техногенних ситуацій є потенційно небезпечні об’єкти виробничого характеру, а саме:

– хімічно і радіаційнонебезпечні;

– вибухо- та пожежонебезпечні;

– гідродинамічно небезпечні.

В останній час до наведених небезпек динамічно наближається небезпека від аварій і катастроф на транспорті.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру прийнято класифікувати за:

– масштабами наслідків;

– галузевою ознакою;

– розміром заподіяних чи очікуваних економічних збитків.

Класифікації надзвичайних ситуацій техногенного характеру наведені на рис. 2.1, 2.2, 2.3.

Аналізуючи надзвичайні ситуації техногенного характеру за загрозою життю людини, за характером дії, за масштабами руйнування будівель, за розміром матеріальних і економічних збитків та ін., можна достатньо об’єктивно констатувати, що найбільш масштабними є надзвичайні ситуації, які спричиняють радіоактивне та хімічне забруднення навколишнього середовища. Потенційна загроза цих ситуацій в Україні достатньо висока. В Україні на теперішній час працюють чотири АЕС (Південноукраїнська, Запорізька, Рівненська, Хмельницька) і розташовано біля 6 тис. підприємств, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів (найбільш відомо державне об’єднання «Радон»). Працюють більш ніж 1, 8 тис. хімічно небезпечних об’єктів, на яких зберігаються або використовуються понад 283 тис. хімічно небезпечних речовин. Це виробниче об’єднання «Стирол» (базове сховище хлору), Горлівський хімічний завод (базове сховище аміаку), концерн «Азовмаш» (використовуються великі об’єми азотної кислоти), Одеський припортовий завод (базове сховище аміаку, суперфосфату) та ін. Вони розташовані на території, де мешкає близько 22 млн. осіб.

Серед вражаючих чинників аварій на радіаційне та хімічно небезпечних об’єктах особливе місце займає радіаційний вплив і радіаційне та хімічне забруднення.