Психогімнастичні вправи
Аналіз комунікативних ситуацій
полягає в тому, що в процесі сумісної групової діяльності наводяться приклади проблемних ситуацій в спілкуванні, які потім описуються і аналізуються за таким планом:
зміст ситуації;
обґрунтування складності та значимості ситуації в умовах конкретного комунікативного контексту;
опис рішення для вирішення проблеми; аргументація для прийняття саме такого рішення;
до яких результатів (позитивних чи негативних) привело таке розв’язання ситуації;
чи можна було вирішити ситуацію, враховуючи результати іншим чином та ін.
Метод проектів (В. Кільпатрик)
– конкретне творче завдання, поетапний рух до прийнятої та усвідомленої мети.
Основні характеристики методу проектів:
добровільність та самостійність навчання, врахування інтересів членів групи, можливість застосування теоретичних знань на практиці.
Етапи розробки проекту:
визначення мети;
план діяльності для досягнення кінцевого результату (основні кроки та їх послідовність, ролі та обов’язки кожного члена команди, наявні ресурси, критерії оцінки ефективності проекту);
виконання проекту;
презентація (доведення його актуальності та необхідності);
підведення підсумків.
– вид навч. діяльності, що проводиться з метою вироблення практичних вмінь і навичок на основі отриманих знань.
Психогімнастичні вправи за складністю їх виконання поділяються учасниками на три групи:
а) розважальні вправи, які застосовуються без попередньої розминки; вони не мають особливого смислового навантаження й використовуються для емоційної розрядки й зняття зайвого напруження;
б) вправи для розминки, які викор. з метою створення ігрової атмосфери, налашт-ть учасників на експериментування з власною поведінкою, знімають шаблони повсякденного спілкування і зміни рухово-просторових стереотипів;
в) вправи для розвитку невербального мовлення (тактильного, візуального, мімічного та пантомімічного), які сприяють розвитку культури спілкування і підсилюють комунікативну виразність учасників.
Вправи "криголами"
– психогімнастичні вправи, призначені розколоти кригу напруженості, що виникає час від часу в процесі проведення занять, забезпечити перехід від одної частини занять до іншої, підтримати активність учасників.
Доцільно використовувати в таких ситуаціях:
на початку зан-я (коли учасники перебувають у негат-му або невизначеному емоц. стані, коли люди ще малознайомі);
після проведення складних занять протягом половини дня (коли учасники стомилися й рівень інтелектуальної та емоційної активності почав звужуватися);
після обідньої перерви (коли учасники занять іще не налаштувалися на серйозну роботу).
Вик-я завдань в індив-х робочих аркушах– полягає в тому, що дозволяє активно взаємодіяти "із самим собою".