Санітарно-гігієнічні умови на об’єктах польових геологорозвідувальних робіт

Польові геологорозвідувальні роботи проводяться в різних умовах. Значний їх обсяг виконується на відкритому повітрі. Правила безпеки при проведенні окремих видів робіт викладені у відповідних темах курсу. При виконанні робіт на відкритому повітрі значну роль для безпеки робіт відіграють не тільки пора року, кліматичні умови, але й види та методи досліджень (що визначає ступінь небезпеки робіт). На геологорозвідувальних роботах дуже важливо правильно застосовувати засоби індивідуального захисту.

До найбільш небезпечних, з точки зору охорони праці, відносяться підземні і наземні гірничопрохідницькі та бурові роботи, а також пошуково-розвідувальні роботи радіоактивних родовищ корисних копалин.

Гірничорозвідувальні роботи проводяться, в основному, при розвідуванні рудних корисних копалин. До організації таких робіт, особливо підземних, пред’являються особливі санітарно-гігієнічні вимоги. В підземних гірничих виробітках змінюється склад внутрішнього повітряного середовища: зменшується вміст кисню, збільшується кількість вуглекислого газу (СО2), азоту (N2), з’являються цілий ряд газів, яких немає в атмосферному повітрі, метан, окис вуглецю. Змінюється вологість повітря, підвищується вміст пилу тощо.

Роботи в підземних гірничих виробітках можна проводити в тому разі, якщо концентрація отруйних і вибухових газів не перевищує допустиму правилами безпеки норму. Так, у повітряному середовищі гірничих виробіток концентрація окису вуглецю не повинно бути більше 0,0016%, окислів азоту – не більше 0,00025%, сірчаного газу - менше 0,00035%, сірководню – 0,00066% і т.п.

Вибухові гази, як правило, наявні у гірничих виробітках при пошуково-розвідувальних роботах на вугільні корисні копалини.

В процесі проходки таких підземних гірничих виробіток з вугілля і оточуючих його порід виділяється шахтний газ – метан, який несе небезпеку для прохідників. Метано-повітряна суміш може вибухнути, якщо концентрація метану складає від 5 до 15%. Традиційно, для видалення шахтного метану із атмосфери діючих гірничих виробіток, їх вентилюють великими об’ємами чистого повітря, що дозволяє підтримувати безпечну концентрацію метану (до 2% в підземній гірничій ви робітці і до 0,75% у її стволі.

Окрім цього, застосовуються методи дегазації до початку власне гірничих робіт шляхом буріння вертикальних свердловин з поверхні, а також горизонтальних і похилих свердловин в гірничих виробітках.

Через вертикальні свердловини з поверхні вивільнюється практично чистий метан (СН4>90%), оскільки у вугільному пласті він знаходиться під високим тиском.

Для контролю за якістю газів у гірничорозвідувальних виробітках проводиться вимірювання їх концентрації у повітряному середовищі спеціальними приладами – газоаналізаторами. Вимірювання проводяться двома способами: в умовах лабораторії та безпосередньо на робочих місцях. При концентраціях вище допустимих норм, потрібно припинити роботи, вивести людей із забрудненої зони і провести вентиляцію.

При проведенні прохідницьких робіт на великих глибинах, внаслідок теплообміну повітряного середовища гірничої виробітки з гірськими породами, температура яких з поглибленням зростає, відбувається розігрів повітря. При температурах вище 30 градусів за Цельсієм працювати важче. Для підтримання нормального температурного режиму в підземних гірничих виробітках проводиться охолодження повітря методом вентиляції. При цьому відбувається не тільки підтримання належної температури, але й покращення складу газоповітряної суміші. При провітрюванні чисте повітря з поверхні землі подається в мережу підземних гірничорозвідувальних виробіток, а розігріта газоповітряна суміш із глибини спрямовується в атмосферу.

Буріння свердловин на сучасному етапі розвитку геологорозвідувальних робіт є одним із найважливішим видом і використовується на всіх стадіях геологічних досліджень. З точки зору виробничої санітарії і гігієни праці найбільша увага приділяється приміщенням бурових установок. Вони повинні відповідати вимогам не тільки виробничої, але й санітарної безпеки. В холодну пору року в приміщеннях бурових установок повинна підтримуватися температура не нижче 15 – 18 градусів. Для цього в будівлях облаштовуються опалювальні системи, пожежобезпечні та такі, що виключають отримання опіків і забруднення атмосферного повітря. Бурові будівлі повинні мати два виходи і вікна, які забезпечують природне освітлення в денний час. Не можна забувати і про вимоги виробничої естетики. На буровій повинні бути в наявності миючі засоби, інші засоби особистої гігієни працівників, належним чином обладнані умивальники і туалети (хоч і тимчасові) із необхідними засобами дезінфекції.

Такі ж вимоги стосуються ремонтно-механічних майстерень (РММ), в тому числі і пересувних, де проводиться ремонт обладнання та устаткування, а в окремих випадках і виготовлення несерійних деталей, інструменту чи реманенту.

Виробничі приміщення для обробки проб доцільно розділяти на окремі ізольовані кімнати, а дробильне обладнання виноситься в окреме приміщення зі звукоізолюючими стінами. В обов’язковому порядку всі без винятку приміщення повинні бути обладнаними вентиляційними витяжками. Долівки в таких приміщеннях покриваються водонепроникною плиткою для постійного вологого прибирання пилу і окрошки порід та мінералів, що обробляються і забезпечення стікання води. В таких приміщеннях підлогу потрібно мити щоденно, стіни, стелю, вікна, освітлювальні прилади – по мірі необхідності, орієнтовно – один раз на тиждень.

Окремі вимоги пред’являються до приміщень хіміко-аналітичних лабораторій. Вентиляційна система завжди повинна бути справною. У зв’язку з можливістю виділення шкідливих випаровувань в неробочий час перед початком робіт приміщення повинні ретельно провітрюватися. Освітлення і температура, вологість і санітарна чистота лабраторій повинні відповідати санітарним нормам.