Пошук, накопичення і обробка наукової інформації.

Тема 5. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

5.1. Пошук, накопичення і обробка наукової інформації.

5.2. Джерела наукової і ділової інформації.

Наукова робота базується на величезному масиві інформації, одержаної|отриманої| раніше іншими людьми. Уміння витягнути з|із| цього матеріалу потрібні відомості, швидко зорієнтуватися в них і раціонально ними розпорядитися, щоб не повторювати вже виконану|пророблену| кимось роботу, характеризує роботу дослідника.

Знайомство з|із| одержаною|отриманою| раніше інформацією може йти різними шляхами|коліями,дорогами|. Участь в конференціях і симпозіумах, відрядження в різні організації, особисті|особові| контакти – кожне з цих джерел інформації важливе|поважне| і потрібне. Проте|однак| найцінніше|коштовніше| знайомство із|із| спеціальною літературою. Тому необхідно систематично читати спеціальну літературу і навчатися|вчення| методам правильної роботи з|із| нею.

Будь-який переглянутий матеріал може стати у пригоді в майбутньому. Тому за потреби матеріал можна було легко знайти і відновити в пам'яті. Відповідно виникає проблема запису і зберігання, тобто систематизації не тільки|не лише| прочитаного, але і переглянутого|проглянутого| матеріалу. Важливо|поважно| зберегти не тільки|не лише| саму інформацію, але і відношення|ставлення| до неї, тобто думки|гадки|, що виникли при першому зіткненні з|із| новими фактами.

Види наукової літератури:

1) монографія – ґрунтовна наукова праця, підготовлена одним або групою авторів, що містить авторський погляд на певні наукові проблеми;

2) дисертація – кваліфікаційна наукова праця, написана одним автором, в якій розв’язується конкретна наукова проблема або задача, захищена публічно у спеціалізованій вченій раді;

3) автореферат дисертації – короткий авторський виклад основного змісту дисертації;

4) наукова стаття – невелика за обсягом (до 10 стор.) наукова праця, надрукована в науковому журналі чи збірці наукових праць;

5) тези доповідей на конференціях – короткий (до 2 стор.) авторський виклад основних положень доповіді на науковій конференції (семінарі, симпозіумі - «велика гулянка» лат.);

6) реферативні огляди - бібліографічний огляд публікацій в науковій періодиці;

7) депонований рукопис – неопублікований рукопис наукової роботи, переданий автором на зберігання до бібліотечного фонду.

Вважається|лічиться|, що вчений витрачає до 25 % робочого часу на роботу з|із| науковою літературою. Відомо, що багато вчених найбільш високої кваліфікації віддають цій роботі ще більше часу (до 60%) - проф|. Охотський Віктор Борисович.

Виділяють 3 основних етапи в роботі з літературою:

1) пошук в потоці інформації необхідних джерел;

2) безпосередня робота з джерелом:

a. швидкий перегляд, визначення цінності джерела;

b. уважне прочитання джерела, виділення цінних думок і фактів;

c. критичний аналіз джерела, виявлення сильних і слабких місць,

d. вироблення власної позиції і аргументації – у вигляді заміток на полях;

3) систематизація і зберігання отриманої інформації у власній бібліотеці і картотеці (книги і журнали – із закладками; у теках і файлах – вирізані ксерокопії і відскановані матеріали; у електронних теках – матеріали в електронному вигляді. І у паперових, і в електронних джерелах бажано відразу ж виділити всю цінну інформацію).

При роботі з літературою використовується наступний підхід:

· спочатку опрацьовуються всі спеціалізовані джерела, що мають пряме відношення до проблеми (наприклад, з проблеми рейдерства є періодичні видання «Враждебные поглощения в Украине», «Инвестгазета», спец. сайти);

· потім загальні джерела з проблеми (ділову і наукову періодику; бізнес-портали і сайти; електронні бібліотеки; ТБ канали UBC, РБК);

· далі реферативні видання і книжкові новинки.

У науковій практиці ми стикаємося з двома типами інформаційно-пошукових завдань:

1) пошук короткої конкретної довідки;

2) широкий літературний пошук з метою опрацювання конкретного питання.

Коротка довідка може торкатися, наприклад, уточнення якої-небудь дефініції. Якщо в особистій бібліотеці потрібні дані відсутні, доцільно шукати в електронних енциклопедичних виданнях (Вікіпедії, електронних словниках).

Широкий літературний пошук проводиться в такій послідовності:

1) обробка наявних в особистій бібліотеці підручників, монографій, наукових журналів, інших джерел. Це дозволяє вирішити два завдання – почати накопичувати інформаційні матеріали і виявити прізвища фахівців, що працюють в цій області;

2) робота з бібліотечними фондами за допомогою алфавітного, а потім предметного каталогу бібліотеки;

3) пошук інформації в Інтернет:

- в електронних бібліотеках (НБУВ, обласних, вузівських), в т.ч. у формі запитів в безкоштовні довідкові служби;

- на бізнес-порталах, електронних версіях ділових видань, сайтах підприємств;

- в електронних енциклопедіях, словниках і довідниках;

- в пошукових системах (Google).

Слід пам'ятати, що повнотекстових версій монографій і наукових статей в Інтернеті обмаль.

Як правило опрацювання літератури ведеться в антихронологічному порядку – від новітньої до попередньої.

На практиці завжди виникає питання про необхідну глибину пошуку – на скільки років назад доцільно його проводити. Потрібно пам'ятати, що існує якийсь середній «термін життя» публікацій. Він визначається як середнє число років, протягом яких йдуть посилання на публікацію. Після цього періоду матеріал або застаріває, або входить в довідники, монографії, огляди і подальші публікації. Вважається, що для економічних публікацій це приблизно 5-7 років.