Тема 4. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
4.1. Загальна|спільна| схема проведення наукового дослідження.
4.2. Наукова методологія. Понятійний апарат сучасної науки.
4.3. Закони і форми мислення.
4.1. Загальна|спільна| схема проведення наукового дослідження
Весь хід наукового дослідження можна зобразити|змалювати| у вигляді такої логічної схеми:
1) обґрунтування актуальності вибраної теми.
2) постановка мети|цілі| і конкретних завдань|задач| дослідження.
3) визначення об'єкту і предмету дослідження.
4) вибір методів (методики) проведення дослідження.
5) опис процесу дослідження.
6) формулювання висновків|виведень|.
Обґрунтування актуальності (тобто необхідності і своєчасності) вибраної теми - це початковий етап будь-якого дослідження. Висвітлення актуальності не має бути багатослівним. Достатньо|досить| кількома фразами |реченнями| висловити головне - суть|сутність,єство| проблеми, з|із| чого і випливе актуальність теми.
Від формулювання актуальності вибраної теми слід перейти до формулювання мети|цілі| дослідження, а також вказати конкретні завдання|задачі|, які підлягають розв’язанню відповідно|відповідно до| до даної мети|цілі|. Мета дослідження (у т.ч. студентських КНДР, ДР) безпосередньо випливає з назви роботи. Завдання зазвичай ставляться |звич|у формі переліку|перерахування| (описати..., встановити..., з'ясувати..., вивести... і т.д.).
Далі формулюються об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне|спільне| і приватне. В межах об'єкта виділяється частина|частка|, яка є|з'являється,являється| предметом дослідження. Саме на нього і напрямлено основну увагу дослідника, саме предмет дослідження визначає тему роботи, яка виноситься як заголовок.
Наприклад, об'єктом економічного дослідження є|з'являються,являються| акціонерні товариства|товариства|, тоді як предметом - організаційна структура управління цими товариствами, або фінансово-економічні результати їх діяльності, або розширення статутного капіталу АТ …|товариствами|.
Вибір методів і методики дослідженнявизначається поставленими завданнями. Можуть застосовуватися як загальні, так і спеціальні методи (напр., аналіз, синтез, індукція, дедукція, експериментальний, ЕММ тощо).
Опис процесу дослідження - основна частина|частка| наукової роботи, де висвітлюються процес дослідження з використанням логічних законів і правил.
Завершальним етапом наукового дослідження є|з'являються,являються| висновки і рекомендації|виведення|, які містять|утримують| нове і істотне|суттєве|, що представляє|уявляє| наукові і практичні результати виконаної роботи.
При виконанні дисертаційних досліджень, а також держбюджетних і госпдоговірних робіт відбувається обговорення його результатів на засіданнях профілюючих кафедр, наукових семінарів, вчених|учених| рад з|із| оцінкою теоретичної і практичної цінності роботи.
Як витікає з|із| викладеного, поняття «наукова робота» невіддільно від поняття «науковий результат».
Науковий результат - це знання, які відповідає вимогам новизни|новинки|, достовірності і практичної цінності. Формулювання суті|сутності,єства| наукового результату повинне бути коротким, зрозумілим, конкретним, без загальних|спільних| слів і термінів. Найкращою|щонайкращою,найкращою| формою наукового результату є|з'являється,являється| закон або закономірність.
Наукові результати можна розділити на два види:
1) теоретико-методологічні (для теоретичних досліджень), зокрема: концепція, гіпотеза, класифікація, закон, метод;
2) інструментальні (для прикладних і пошукових досліджень), зокрема: спосіб, технологія, методика, алгоритм.
Наведемо приклади|зразки| 3 наукових результатів:
1) обсяг|обсяг| інформації, потрібний для управління виробничою системою, квадратно залежить від суми одиниць устаткування|обладнання| і кількості обслуговуючого персоналу цієї системи (постулат В.М.Глушкова);
2) 20 % людей випивають 80 % всього пива;
3) продуктивність роботи будь-якого працівника залежить від його мотивації.
Проаналізуємо ці твердження|затвердження|. Твердження перше|затвердження|, взяте з|із| відомої монографії В.М.Глушкова «Вступ до кібернетики», за формою має вид наукового результату, проте |тим не менше||стверджу|не відповідає вимозі достовірності, оскільки|тому що| виведено інтуїтивно, без багаторазової перевірки.
Твердження|затвердження| (принцип 20/80, або правило Парето) здається|видається| швидше|скоріше,скоріш| жартом, ніж науковим результатом, враховуючи його формулювання. Насправді, цей принцип не раз підтверджувався в різноманітних|всіляких| експериментах і має практичне значення. Його точніше формулювання: у будь-якій організації в середньому 20 % чинників|факторів| зумовлюють 80 % ефекту. Наприклад, в будь-якій організації приблизно 20 % людей виконують 80 % всієї роботи; 80 % браку|шлюбу| доводиться|припадає,приходиться| на 20 % деталей; у житті 80 % всіх неприємностей|прикрощів| викликають|спричиняють| приблизно 20 % чинників|факторів| і т.д.
Останнє твердження|затвердження| не може претендувати на науковий результат: у ньому йдеться про загальновідому тенденцію, немає конкретності, а тому і практичної цінності, термін «мотивація» сам потребує пояснення.