Севастополь, 2011

Розділ 1. Країнознавство як наука. (ДФН – 1 год., ЗФН 2 курс – 1 год., ЗФН – 4 курс – 1 год.)

1. Об'єкт і предмет країнознавства.

2. Теорії й концепції держав.

3. Закономірності й принципі країнознавства

Література [2, 3, 4, 7]

В классическом страноведении наибольшую известность получили четыре школы:

немецкая,

французская,

антропогеография,

районная школа экономиста и географа Н.Н. Баранского.

Страноведение — это комплексная, синтезирующая наука.

Страноведение — это организационная форма объединения различной информации об определенной стране или районе.
В страноведении широко используются такие методы, как картографический, статистический, сравнительный, полевой, аэрокосмический, системный.

Объект– страны как основные единицы современной социально-политической организации мира, большие части стран и различные межгосударственные, региональные и глобальные группировки.

Вспомогательные дисциплины:

История, география, философия, культурология, обществоведение, социология и др.

Предмет– страны и регионы мира как единой системы, которая складывается из разнородных, но взаимосвязанных элементов, действующих как единое целое на мировой политической арене.

Закономірність неминучого розпаду імперій. За цією закономірністю будь-яка багатонаціональна імперія неминуче приречена на розпад.

Закономірність створення національнихдержав виявляється в нездоланному бажанні будь-якої нації створити незалежну державу. З цією метою нація мобі­лізує всі наявні в неї ресурси, аж до ведення перманент­них воєн. Таких прикладів в історії безліч. математич­них закономірностей.

Закономірність геополітичного маятника історії. За цією закономірністю, яку ще можна назвати законо­мірністю історичної справедливості, через значний час починається відродження знищених, захоплених, сплюндрованих національних держав.

Розділ 2. Політична карта світу. (ДФН – 2 год., ЗФН 2 курс – 1 год.)

1. Поняття "країна", "держава" і відмінність між ними.

2. Форми державного устрою й правління країн світу.

3. Етапи формування політичної карти світу.

4. Міжнародні організації.

5. Геополітика й геостратегія.

Література [2, 3, 4, 7]

Держава є політичною формою організації суспіль­ства. Вона утворюється як результат виникнення і діяльності публічної влади. Остання є особливою систе­мою, яка керує основними сферами життя суспільства. До основних характерних ознак держави належать:

наявність і функціонування системи владних органів і установ, які у своїй сукупності формують ме­ханізм держави;

існування певної правової системи, встановленої або санкціонованої державою, яка визначає правила поведінки її громадян;

наявність певної, чітко обмеженої території (аква­торії), в межах якої функціонує певна державна влада.