Антропогенне середовище.


Населення.

1. Характеристика населення.

2. Потреби населення.

3. Рівень задоволення потреб.

4. Поведінка населення.

 

1. Характеристика об”єктів.

2. Призначення об”єктів.

3. Функції об”єктів.

4. Перелік потреб, які повинен задовольняти об”єкт

5. Стан об”єкта.

6. Рівень задоволення потреб.

 

 

Природнє середовище.

1. Показники об”єктів природнього середовища.

2. Призначення об”єкта.

3. Перелік потреб населення і виробництва, які повинен задовільняти об”єкт.

4. Рівень задоволення потреб.

5. Стан об”єкта.

 

8.10. Стратегічні кроки у розвитку міста.

 

В основі стратегії розвитку міста повинна бути програма економічного та соціального розвитку міста, генеральний план забудови міста, програми розвитку окремих сфер та об”єктів.

 

Повинні бути визначені приорітетні напрямки розвитку: промисловості, сфери обслуговування, освіти, охорони здоров”я, транспорту, рекреаційної сфери, сфери культури, житлового будівництва.

 

Генеральний план забудови має бути доступним для широких кіл громади міста, щоб вона могла здійснювати необхідний контроль.

 

Гласності повинен бути підданий бюджет міста. Не тільки планові показники, а і використання цього бюджету протягом року.

 

Приорітетним повинно стати реформування житлово- комунального господарства міста.

 

Доступність влади для населення – першочерговий крок в справі появи довір”я до влади.

Контрольні запитання.

1. Що включає в собі інформаційна модель управління містом?

2. Що дає інформаційна модель управління містом? Як вона може бути використана?

3. Джерела формування завдань для органів управління міським середовищем?

4. Чим викликані зовнішні збурення в міському середовищі?

5. Чим викликані внутрішні збурення у міському середовищі?

6. Роль нормативів в управлінні міським середовищем?

7. Роль стратегії розвитку міста в управлінні міським середовищем?

8. Найважливіші проблеми в системі управління міським середовищем?

9. Найважливіші проблеми в організації та функціонуванні міського середовища?

10. Нарисуйте і поясніть технологічну схему управління МС.

11. Які групи показників антропогенного середовища потребують контролю?

12. Які групи показників підсистеми “Населення” потребують контролю?

13. Які групи показників природнього середовища потребують контролю?

14. Чому в управлінні МС контролюється як стан міського середовища так і збуррюючі фактори?

15. Чому в управлінні МС потрібно контролювати стан МС і рівень задоволення потреб мешканців міста.

Література.

1. Перевозчикова О.Л. Основи системного аналізу об”єктів і процесів комп”ютеризації.

Навч. посібник. – К.: Вид. Дім “КМ Академія”, - 2003 –

432 стор.

2. В.Д.Нємцов, Л.Є.Довгань, Г.Ф.Сініок. Менеджмент організацій. Навч.

посібник. – К: ТОВ “ УВПК “Екс об”, 2001, – 392 стор.

3. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. Учеб. пос. – М.:

«Высшая школа», 1989. 367с.

4. Перегудов Ф.И. Основы системного проектирования АСУ организационными

комплексами. – Томск: Изд-во Томского универсистета, 1984. 175с.

5. Первая очередь АСУ хозяйством Томской области. Под ред. Ф.И Перегудова.-

Томск: Изд-во Томского университета, 1980. 145с.

6. Проблемы комплексного управления городской средой. Материалы Всесоюзной

научной конференции. Львов, 1979. 110с.

 

 

Лекція № 9. Шляхи вдосконалення управління міським середовищем.

Можливі шляхи вдосконалення якості управління містом: обгрунтовані цілі, прозорість структур управління, наявність комп”ютеризованих інформаційних центрів, можливість спілкування мешканців з органами управління містом, участь мешканців міста в контролі за виконанням рішень СУ, враховування пропозицій мешканців при прийнятті управлінських рішень. Проблеми управління великим містом та адміністративними територіями.

9.1. Можливі шляхи вдосконалення якості управління міським середовищем.

Вдосконалення організаційних структур управління містом.

Комп”ютеризація системи управління містом.

Створення та використання в практиці управління інформаційних систем.

Використання населення міста як джерела інформації для управління якості міського середовища.

Розробка стратегії розвитку міста і визначення приорітетів.

Визначення для кожного об”єкту міського середовища потреб мешанців міста, які той повинен задовільняти.

Розробка і впровадження автоматизованих систем управління різного призначення.

Розробка і впровадження в управлінську практику містом принципів доступності до влади та гласності її рішень.

 

9.2. Вдосконалення організаційних структур управління містом.

1. Інформаційні центри та їх функції.

Організацію управління містом потрібно корінним чином змінити. Потрібні нові структури.На базі ЖЕК”ів необхідно створити інформаційні центри, задачею яких буде збір інформаціїв рамках мікрорайону про стан житлового господарства, про роботу комунальних служб:водопостачання, котелень, електропостачання, про скарги мешканців міста щодо ремонту житлових будинків, ремонту вуличного покриття, вуличного освітлення, графіку роботи комунальних піддприємств, заявки від населення мікрорайону на проведення різного роду ремонтів і т.п.

Інформаційні центри також повинні будуть приймати інформацію від вищих органів влади міста ( міськвиконкому та його департаментів, районної адміністрації) і доводити її до мешканців мікрорайону.

В інформаційні центри інформація від населення має мати можливість потрапляти декількома шляхами:

- по телефону;

- по електронній пошті ( e – mail);

- по традиційній пошті;

- шляхом персонального відвідування інформаційного центру;

- шляхом опитування населення з конкретних проблем.

Зібрана інформація відповідно обробляється, групується по проблемах та виконавцях і направляється в районну адміністрацію або у відповідний департамент міськвиконкому.

Всю кореспонденцію вхідну і вихідну інформаційний центр реєструє і контроює виконання

запитів, заяв, скарг, пропозицій. Якщо вирішення тих чи інших питань для населення вчасно не відбувається на рівні районної адміністрації чи департаменту міськвиконкому, інформаційний центр шле їм відповідне нагадування. Якщо справа не вирішується і після нагадування, то центр інформує про це вищий за ієрархією орган.

Всі роботи по обслуговуванню мешканців міста виконуються централізовано. Тобто, при міськвиконкомі створюються відповідні служби: ремонт будинків, ремонт квартир, ремонт

внутрібудинкових електромереж, та мереж водопостачання, опалення, внутріквартальних доріг, під”їздів, зовнішнього освітлення, внутріквартальних зелених насаджень. Ці служби виконують роботи за заявками мешканців міста. При міськвиконкомі створюються відповідні аварійні служби, які виїзджають на аварії за телефонним викливом.

2. Функції районних адміністрацій.

 

1. Контроль стану міського середовища: відповідність його стандартам, генеральному

планові забудови території міста, рішенням міськвиконкому.

2. Контроль стану міського середовища з точки зору задоволення потреб населення.

3. Управлінські дії щодо виправлення негативних ситуацій в міському середовищі району.

4. Розробка пропозицій щодо покращення організації та функціонування МС району для

прийняття відповідного рішення міськвиконкому.

5. Контроль за роботою інформаційних центрів району.

6. Надання організаційної та методичної допомоги інформаційним центрам.

7. Здійснення організаційно-виховної роботи серед населення району.

8. Оцінка та аналіз якості міського середовища району: відповідність його нормативам та

потребам мешканців району.

9. Забезпечення нормального функціонування інформаційної системи району.

10. Своєчасне доведення до населення району інформації про стан міського середовища.

11. Розробка річного бюджету району та аналіз його виконання.

12. Розробка проекту перспективного плану розвитку району та доведення його до відома мешканців.

13. Доведення до мешканців району інформації про виконання бюджету та плану розвитку району.

14. Контроль та оцінка якості робіт служб міськвиконкому: планових та за заявками мешканців.

15. Доведення цих оцінок до відома мешканців району.

 

3. Функції міськвиконкому.

На базі міськвиконкому створююється інформаційний центр міста. До нього сходиться інформація з районних інформаційних центрів, з усіх комунальних слуб, які надають послуги населенню та організаціям міста, від аварійних служб, частина інформації з інформаційних центрів мікрорайонів, заяви та скарги мешканців міста, які не були задоволені на рівні районних адміністрацій, від усіх підприємств і організацій міста.

В цей центр передається як первинна інформація так і оброблена в інформаційному центрі мікрорайону чи району. Інформаційний центр міста обробляє всю інформацію, що поступила, обчислює середню оцінку місьного середовища по місту в цілому. Ця оцінка доводиться через засоби масової інформації до тнаселення міста. Разом з тим, інформаційний центр міста здійснює аналіз причин відхилень, який погоджується з керівництвом виконкому та його департаментами. Після цього, аналіз причин відхилень, терміни їх ліквідації, розмір втрат, яких понесло місто, хто винен довидиться до відома населення.

Міськвиконком здійснює такі функції.

1. Розробляє і затверджує бюджет міста.

2. Контролює і коректує його виконання.

3. Планові показники бюджету і результати його виконання доводить до відома населення

міста.

4. Контролює роботу інформаційних центрів міста на всіх рівнях: мікрорайон, район, місто.

5...Контролює якість міського середовища, аналізує причини відхилень від нормативу та

від завдань і доводить інформацію до відома населення міста.

6. Здійснює взаємодію з зовнішнім середовищем міста з метою мінімізації втрат від

впливу середовища.

7. Організовує діяльність комунальних служб міста на виконання завдань виконкому та потреб населення міста.

8. Організовує взаємодію всіх інформаційних центрів міста для ефективного контролю і аналізу стану міського середовища.

9. Вдосконалює і розвиває систему управління якістю міського середовища.

10. Організовує анкетне опитування мешканців відносно його потреб та вимог до міського середовища.

11. Регулярно звітує перед мешканцями міста про плани та фактичні зміни міського середовища, як в кращу так і в гіршу сторону.

На рис. 9.1. представлена структура системи управління якістю міського середовища.

 

 

 

4. Функції комунальних підприємств.

Комунальні підприємства і організації надають різноманітні послуги населенню міста і звітують перед міськвиконкомом, надаючи інформацію і отримуючи завдання від департаментів міськвиконкому. Якість роботи цих підприємств оцінюється відповідними департаментами виконкому і населенням міста. При неспівпадінні цих двох видів оцінок

контрольна інспекція виконкому виносить свій вердикт, який є кінцевою оцінкою якості виконаних робіт. При незгоді з оцінкою виконкому, мешканці можуть оскаржити це рішення у судовому порядку.

 

5. Функції прмислових підприємств .

Промислові підприємства міста відіграють двояку рольу міському середовищі.

З однієї сторони, вони надають мешканцям міста робочі місця і забезпечують їм відповідний

дохід. Крім того, вони забезпечують на виробництві безпечні умови праці, санаторне лікування своїх працівників за зниженими розцінками, надають окремим категоріям працівників пільги на проїзд у громадському транспорті, допомагають у вирішенні житлових проблем, частково а бо повністю оплачують навчання працівників у ВУЗ”ах. Тобто, підприємстіва як правило сприяють вирішенню соціальних питань своїм працівникам.

З іншої сторони, вониє споживачами міського середовища. Вони вокористовують міські земилі, водні ресурси, забруднюють повітряний басейн шкідливими викидами виробництва,

Це ж саме стосується і водостоків. Крім цього, забудовуючи свої території, підприємства

не завжди вдало вписуються в існуючу архітектуру міста, знищують зелені насадження, погіршують естетичний вигляд промислових об”єктів. Іноді підприємства мають погану транспортну доступність. Все це створює невдоволення серед населення міста, в першу чергу у працівників підприємства. І тут міськвиконком мусить вирішувати низку організаційно-технічних питань, щоб дотриматися відповідних нормативів і задовольнити потреби працівників і, зокрема, мешканців міста.

Отже, організаційна структура системи управління містом, яка приведена на рис.9.1., на нашу думку повинна справитись з своїми задачами якнайкраще.

 

6. Якість міського середовища.

Система управління містом повинна забезпечувати належну якість міського середовища.

Чим же характеризується якість МС ?

Кожна компонента міського середовища має свої показники якості. Розглянемо їх.

1. Антропогенне середовище.

Якість організації об”єктів антропогенного середовища згідно нормативів.

Транспортна доступність об”єктів АС для населення.

Якість функціонування об”єктів АС згідно нормативів.

Повнота задоволення потреб населення.

2. Природнє середовище.

Якість організації об”єктів зелених насаджень згідно нормативних вимог.

Санітарний стан компонент природнього середовища: води, землі, повітря, зелених насаджень.

Використання природного середовища згідно нормативів.

Рівень естетичного оформлення об”єктів зелених насаджень.

Повнота задоволення потреб мешканців міста природнім середовищем.

Трансортна доступність об”єктів природнього середовища для населення.

3. Населення.

Демографічна структура.

Культурно-освітній рівень мешканців міста.

Рівень занятості населення суспільно корисною працею.

Рівень забезпечення мешканців повноцінним житлом.

Стан здоров”я мешканців міста.

Повнота задоволення потреб мешканців міста: фізіологічних, матеріальних і

духовних.

3.7. Рівень народжуваності.

7. Основні фактори (проблеми), які знижують якість міського середовища.

І.. Антропогенне середовище.

А) Сфера виробництва:

- значна частина підприємств не працює;

- велика кількість підприємств не працює на повну потужність;

- підприємства міста забезпечують мешканцям незначну кількість робочих місць;

- низька якість продукції;

- застарілі технологічне обладнання та процеси;

- низькі обсяги продукції, що випускається підприємствами.

Б) Сфера обслуговування.

- неякісні послуги;

- порівняно дорогі послуги;

- низький рівень інформаційного забезпечення мешканців міста щодо номенклатури послуг.

В) Комунікації.

- низький рівень технічного стану;

- неякісні послуги системи комунікацій.

Г) Житловий і нежитловий фонд.

- аварійний стан значної кількості об”єктів;

- значна частина об”єктів не відповідає технічним вимогам;

- значна частина об”єктів вимагає капітального ремонту.

Д) Транспортні системи.

- незадовільний технічний стан транспортних засобів;

- незадовільний технічний стан транспортних магісталей;

- низька якість обслуговування;

- недостатня кількість транспортних засобів задічна в обслуговуванні населення.

ІІ. Природнє середовище.

( всі компоненти)

- забруднення газо-пиле видними шкідливими речовинами, елетромагнітними

полями, шумами;

- використовуються не за призначенням;

- не відповідають вимогам еститичного оформлення;

- об”єкти природнього середовища неблагоустроєні.

ІІІ. Населення.

- низька соціальна активність населння;

- населення не використовується як джерело інформації;

- низький рівень правової грамотності;

- низький рівень доходів;

- відсутність контролю демографічної структури населення і рівня задоволення його потреб.

 

8. Загальні фактори, які впливають на якість міського середовища.

1. Відсутня чітка науково обгрунтована структура управління місчьким середовищем.

2. Нераціонально розподілені функції між органами управління містом.

3. Значна кількість управлінських рішень органів влади не мають розуміння і підтримки у населення міста.

4. Слаба виконавча дисципліна в системі управління МС,

5. Недостатня кваліфікація і низький рівень культури працівників органів влади міста на всіх рівнях.

6. Низький рівень комп”ютеризації в системі управління містом.

7. Недоступність для населення органів влади міста.

 

 

Контрольні запитання.

1. Як виглядає перспективна структура управління міським середовищем?

2. Перечисліть можливі шляхи вдосконалення системи управління містом.

3. Функції інформаційних центрів на рівні мікрорайону.

4. Функції районних адміністрацій.

5. Функції міьквиконкому.

6. Функції підприємств і організацій міста.

7. Якими показниками визначається якість міського середовища?

8. Які проблеми необхідно вирішити для покращення якості міського середовища?

Література.

1. Перевозчикова О.Л. Основи системного аналізу об”єктів і процесів

комп”ютеризації. Навч. посібник. – К.: Вид. Дім “КМ Академія”, - 2003 –

432 стор.

2. В.Д.Нємцов, Л.Є.Довгань, Г.Ф.Сініок. Менеджмент організацій. Навч.

посібник. – К: ТОВ “ УВПК “Екс об”, 2001, – 392 стор.

  1. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. Учеб. пос. – М.:

«Высшая школа», 1989. 367с.

  1. Перегудов Ф.И. Основы системного проектирования АСУ организационными

комплексами. – Томск: Изд-во Томского универсистета, 1984. 175с.

4. Первая очередь АСУ хозяйством Томской области. Под ред. Ф.И Перегудова.-

Томск: Изд-во Томского университета, 1980. 145с.

5. Проблемы комплексного управления городской средой. Материалы Всесоюзной

научной конференции. Львов, 1979. 110с.

Розділ ІІІ. Комп”ютеризація управління економічними та соціальними системами.

 

Лекція № 10. Інформаційні системи та технології управління.

Сучасні інформаційні системи управління. Класифікація ІС. Інформаційні технології. Автоматизовані робочі місця. Функції та класифікація АРМ”ів. Особливості автоматизованих робочих місць. Комп”ютерні інформаційно-обчислювальні мережі.

Схема інформаційних потоків в АІС управління підприємством.Принципова схема управління підприємством з використанням АРМ і локальних обчислювальних мереж.

 

10.1 Поняття про інформаційні системи.

1. З позицій ділового підходу інформаційна система (ІС) – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікацій, баз та банків даних, методів і процедур обробки даних, персоналу управління, які забезпечують процес збирання, передавання, оброблення і накопичення інформації для підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень.

2. З технічної точки зоруінформаційна система – це набір взаємозалежних компонентів, які збирають, обробляють, зберігають і розподіляють інформацію, щоб підтримувати процес управління організацією в цілому.

Місія інформаційної системи полягає в підготовці і наданні інформації, необхідної для забезпечення ефективного управління всіма ресурсами підприємства чи організації, створення інформаційного середовища для управління організацією.

До основних функцій ІС відноситься:

- збір інформації з різних джерел;

- реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва та управління;

- розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

Інформаційні системи можна класифікувати за різними признаками.

1. За типом даних, що зберігаються, ІС поділяються на фактографічні і документальні.

Фактографічні – це обробка і зберігання структурованих даних у вигляді чисел і текстів.

Документальні – інформація представлена у вигляді документів.

2. За ступенем автоматизації інформаційних процесів в системі управління ІС поділяються на: ручні, автоматизовані і автоматичні.

3. В залежності від характеру обробки інформації ІС поділяються на інформаційно-пошукові і інформаційно-рішаючі. За характером використання вихідної інформації останні системи поділяються на управляючі і дорадчі.

4. В залежності від сфери застосування ІС поділяються на інформаційні системи організаційного управління, ІС управління технологічними процесами, ІС автоматизованого

проектування (САПР), корпоративні (інтегровані) інформаційні системи.

ІС організаційного управління призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу як промислових підприємств так і непромислових об”єктів.

Інтегровані ІС (або корпоративні – КІС) використовуються для автоматизації всіх функцій фірми і охоплюють весь цикл робіт від планування до збуту продукції. Вони будуються за модульним принципом.

Сучасний стан ринку ІС показує стійку тенденцію росту попиту на інформаційні системи організаційного управління. Зростає також попит на інтегровані системи управління.

Автоматизація окремих функцій управління – це вже пройдений етап.

 

11.2. Інформаційні технології.

Сучасний етап розвитку процесу управління підприємствами характеризується такими факторами:

- скороченням проміжних ланок передачі інформації;

- зменшенням часу між виникненням інформації та її практичною реалізацією у вигляді управлінського рішення;

- інтенсифікації інформатизації суспільства в цілому;

- існуванням глобальних мереж, відсутністю територіальних границь;

- зрощуванням і переплетінням промислового, фінансового і інтелектуального капіталу;

- створенням і використанням телекомунікаційних комп”ютерних систем;

- зростаючою міжнародною інтеграцією, прискоренням кооперації, зростанням складності продукції.

Основним ресурсом в управлінні підприємством стає інформація, яка виконує інтегруючу роль і є необхідною складовою при використанні всіх інших ресурсів. В ринкових умовах інформація стає товаром і має споживчі властивості. В цьому контексті можна виділити ряд її специфічних властивостей:

- накопичення в процесі споживання;

- можливість багатократного використання;

- споживання багатьма користувачами в одному і тому ж вигляді.

До традиційних характеристик інформації слід віднести: достовірність, надійність, доступність. Створенню продукту чи послуги передує створення інформаційного продукту.

Інформація переробляється з допомогою інформаційних технологій (ІТ).

ІТ – це спосіб реалізації функцій збирання, накопичення, обробки і передачі даних з допомогою технічних та програмних засобів. Вони залежать від:

- технічних засобів збору, передачі, накопичення, обробки та видачі інформації;

- програмного забезпечення процесів переробки інформації;

- кваліфікації та зацікавленості персоналу, який використовує інформацію та ІТ;

- організації інформаційного процесу;

Основу технології обробки даних становлять процеси перетворення вхідної інформації у вихідну результативну. Кожна інформаційна технологія закінчується створенням інформаційного продукту.

За ступенем охоплення задач управління інформаційні технології поділяються на :

- електронну обробку даних;

- автоматизацію функцій управління;

- підтримку прийняття рішень;

- експертні системи.

Сучасні інформаційні технології передбачають:

- використання комплексної технології обробки інформації в умовах використання

баз даних, баз знань, комп”ютерних мереж;

- комп”ютерне моделювання систем обробки даних із застосуванням банку моделей

і банку алгоритмів;

- використання автоматизованих робочих місць ( АРМ”ів) і експертних систем.

Інформаційні технології реалізуються у сфері управління підприємством за допомогою

автоматизованих інформаційних систем (АІС).

АІС повинна забезпечувати:

- постійне спостереження за поточним станом об”єкта управління;

- підтримку діяльності управлінських працівників;

- взаємодію з управлінським персоналом;

- оформлення звітних документів;

- збереження даних у банку даних і можливість доступу до них кінечного

користувача зі свого робочого місця;

- взаємодію користувачів між собою на основі безперервної технології.

Важливим елементом АІС є його інформаційне забезпечення. Воно містить в собі:

- єдину систему класифікації та кодування ТЕП діяльності об”єкта управління;

- уніфіковану систему первинної документації;

- масиви інформації, що використовуються для розв”язання задач управління;

Основною функцією інформаційного забезпечення є надійне збереження необхідних даних для розв”язання задач користувачів та зручний доступ до цих даних.

 

10.3. Автоматизовані робочі місця (АРМ).

АРМ - це програмно - технічний комплекс, призначений для збору, обробки, накопичення, аналізу і передачі інформації безпосередньо на робочому місці.

Оскільки працівники управління підприємством діляться на три групи: керівники, спеціалісти і технічні працівники, то і АРМ”и класифікуються аналогічним чином: АРМ-К,

АРМ-С, АРМ-Т.

В склад АРМ”ів входить: ПК, принтер, ксерокс, телефон, пристрій дистанційного контролю

об”єкту управління, пристрій дистанційного управління, файловий сервер, сервер зв”язку, сервер друку.

 

Можливості АРМ”ів.

 

І. АРМ керівника (АРМ-К).

1. Наявність розвинених баз даних, необмежений доступ до інформації, бази знань.

2. Можливість оперативного пошуку інформації в необхідній формі.

3. Наявність діалогових програм для підготовки рішень.

4. Можливість накопичення досвіду минулої роботи.

5. Наявність оперативного зв”язку з різноманітними джерелами інформації.

 

ІІ. АРМ спеціаліста (АРМ-С).

1. Можливість проводити аналітичну роботу.

2. Можливість моделювання ситуацій, математичних розрахунків, підтримки експертних систем.

3. Наявність розвиненої бази даних.

 

ІІІ. АРМ технічного працівника.

Можливість обробки та оформлення документів.

Ведення контролю за об”єктом управління.

Накопичення та зберігання даних контролю.

Передача даних та документів згідно графіку чи згідно запиту.

 

Функції АРМ”ів.

Збір, збереження, обробка інформації на робочих місцях керівників, спеціалістів та технічних працівників, інформаційне обслуговування апарату управління для підготовки управлінських рішень.

 

Класифікація АРМ”ів.

 

1. За типом користувача:

- професійні;

- загальні.

2. За типом задач:

- інформаційно-довідкові;

- інформаційно дорадчі;

- Інформаційно-управляючі.

3. За формою організації роботи:

- індивідуальні;

- групові.

4. За функціональною направленістю:

- дослідницькі;

- навчальні;

- облікові;

- планувальні;

- кадрові;

- управлінські.

5. За рівнем інтелекту:

- інтелектуальні;

- аналітичні;

- інформаційні.

 

10.4. Комп”ютерні інформаційно-обчислювальні мережі (КІОМ)

Це комплекс територіально розсереджених комп”ютерів і термінальних засобів, з”єднаних

між собою каналами передачі даних, а також програмного забезпечення для їх функціонування.

 

Класифікація КІОМ.

 

1. За територіальним розташуванням:

- Національні (НОМ);

- регіональні (РОМ);

- локальні (ЛОМ).

2. За типом використовуваної техніки:

- однорідні;

- неоднорідні.

3. За методом передачі даних:

- мережі з комутацією каналів;

- мережі з комутацією повідомлень;

- мережі з комутацією пакетів.

 

Канали зв”язку бувають:

- симплексні ( працюють в одну сторону);

- напівдуплексні (працюють в обидві сторони, але не одночасно);

- дуплексні (працюють в обидві сторони одночасно).

 

Абонентами ЛОМ є:

ПК, АРМ”и, файловий сервер, сервер зв”язку, сервер друку.

Вони під”єднуються до мережі з допомогою мережевого адаптера (МА) або мережевого

контролера (МК).

Принципова схема інформаційних потоків в АІС управління підприємством приведена на

рис. 10.1.

Можна вважати, що АІС управління підприємством це є автоматизовані робочі місця різного призначення, об”єднані локальною обчислювальною мережею (ЛОМ).

 

 

 

Принципова схема АСУ підприємства з використанням АРМ”ів і ЛОМ приведена на рис.10.2.

Умовні позначення.

ЛОМ – локальна обчислювальна мережа.

СУ – система управління.

ОУ – об”єкт управління.

Заст. – заступник керівника.

НВ – начальник відділу.

НЦ – начальник цеху.

НД – начальник дільниці.

АРМ – К – автоматизоване робоче місце керівника.

АРМ – С - автоматизоване робоче місце спеціаліста.

АРМ – Т - автоматизоване робоче місце технічного працівника.

_____ - адміністративний зв”язок.

------- - функціональний зв”язок

Як видно з рисунка, автоматизована система управління підприємством побудована на базі

автоматизованих робочих місць та двох локальних обчислювальних мереж:

Одна мережа ЛОМ -1 об”єднує автоматизовані робочі місця в системі управління підприємством, а друга – ЛОМ - 2 об”єднує автоматизовані робочі місця на виробництві.

Створення двох локальних мереж обумовлене тим, що в системі управління і в об”єкті управління різна локалізація АРМ”ів.

В системі управління АРМ”и зосереджені на порівняно невеликій території. Це може бути в одному будинку.

 

 

 

В об”єкті управління АРМ”и розсереджені на великій території. Для створення мережі найчастіше використовуються комутовані або виділені телефонні лінії. В системі управління підприємством як правило є можливість прокладки спеціальних видів кабелів, які дозволяють передавати дані з великою швидкістю. Цього на жаль не можна досягти з телефонними лініями зв”язку. Отже передача інформації в цьому випадку буде значно нижчою і ці дві локальні мережі будуть працювати в різних режимах. Тому доцільно ці дві мережі технічно виконувати окремими, а для їх з”єднання використовувати спеціальні комутатори – так звані мости.

Варто звернути увагу на те, як підпорядковуються управлінські та виробничі підрозділи керівникам.

Як бачимо з рисунку, першому керівникові адміністративно підпорядковуються всі керівники підрозділів, починаючи з заступників і закінчуючи начальниками дільниць.

Начальник цеху тільки функціонально впливає на керівників дільниць.

Аналогічно, заступники керівника підприємства тільки функціонально впливають на начальників відділів. Всі вони адміністративно підпорядковуються директору підприємства.

Само собою зрозуміло, що всі АРМ”и з”єднані між собою функціонально. Звичайно, всі АРМ”и об”єднані в своєрідну ієрархію. І кожен АРМ, який за ієрархією стоїть вище, має певні приорітети щодо права отримувати ту чи іншу регламентовану інформацію порівняно з нижчими. Це обумовлюється відповідною організаційно-правовою документацією, яка наслідком проектних розробок.

 

Контрольні запитання.

1. Що таке інформаційні системи? Функції ІС?

2. Класифікація ІС.

3. Що таке інформаційна технологія? Від чого вона залежить?

4. Дайте визначення поняття “автоматизоване робоче місце”.

5. Функція та класифікація АРМ”ів.

6. Роль комп”ютерних інформаційно-обчислювальних мереж.

7. Нарисуйте принципову схему інформаційних потоків в АІС управління підприємством.

8. Поясніть принципову схему управління підприємством з використанням

АРМ і локальної обчислювальної мережі.

 

Література.

1. А.Є.Батюк, З.П.Двуліт, К.М.Обельовська, І.М.Огородник, Л.П.Фабрі. Інформаційні системи в менеджменті. Навч. пос. – Львів, Національний університет “Львівська політехніка”, вид-во “Інтелект-Захід”, 2004. 520с.

2. Буров Є. Комп”ютерні мережі. Львів, БАК,1999. 468с.

3. Кулаков Ю.О., Луцький Г.М. Комп”ютерні мережі. Підручник/ За ред. Ю.С.

Ковтанюка. – К.: Юніор, 2003. – 400 с.

4. В.М.Гужва. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч. посіб.

- К.:КНЕУ, 2001. – 400с.

5. Петров Ю.А., Э.Л.Шлимович, Ю.В.Ирюпин. Комплексная автоматизация

управления предприятием. – М.:Финансы и статистика, 2001. – 160 с.

Лекція № 11. Корпоративні інформаційні системи.

Корпоративні інформаційні системи.

Характеристики великих корпоративних систем. Локальні, середні та великі корпоративні системи. Система планування матеріальних ресурсів MRP, система планування ресурсів підприємства ERP, система управління бізнесом CSRP, розвинуті системи управління APS,

R|3.

Корпоративна інформаційна система (КІС) – це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві ( в корпорації) і надає інформацію для поглиблення знань і прийняття управлінських рішень. Вона об”єднує процеси організаційного управління і управління виробництвом, бізнес-процеси підприємства і прогресивні інформаційні технології.

Сучасні КІС мають такі характеристики.

1. Масштабність. КІС повинна функціонувати на масштабній програмно-апаратній

платформі: сервери, операційні системи, системи комунікацій, СУБД.

2. Робота в неоднорідному обчислювальному середовищі. Важливою перевагою КІС є

можливість роботив мережах, до яких входять комп”ютери, що працюють під

управлінням різних операційних систем. При цьому має бути забезпечена взаємодія всіх

робочих обчислювальних платформ і операційних систем, які використовуються.

3. Розподілені обчислення. Можливість роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли дані чи

запити, які надходять з користувацьких ПК, розподіляються поміж кількома машинами,

що дає можливість багатозадачної роботи.

Забезпечення розподіленої роботиі віддаленого доступу до документів – це обов”язкова вимога до інформаційних систем корпоративного рівня. Складовою частиною цієї вимоги є підтримка роботи в архітектурі Internet/Intranet.

Повноцінна КІС повинна забезпечувати інформаційну прозорість підприємства, формувати єдиний інформаційний простір, який об”єднує інформаційні потоки, що йдуть від виробництва з даними фінансово-господарських служб і видавати необхідні повідомлення для всіх рівнів управління підприємством.

Отже, корпоративна інформаційна система – це цілісний програмно – апаратний комплекс, що дозволяє задовільняти як поточні так і стратегічні потреби підприємства в опрацюванні даних.

Інформаційні системи, які призначені для автоматизації різних видів господарського обліку та управління підприємством, можна розподілити на три класи:

- локальні системи;

- середні інтегровані системи;

- великі інтегровані системи.

Локальні системи успішно справляються з задачами обліку на підприємстві, але, як правило, не надають цілісної інформації для автоматизації управління. Перевагою таких систем є порівняно невисока ціна і простота впровадження.

Прикладом таких систем може бути система “1С: Бухгалтерія”.

Середні інтегровані системи:“Галактика”, “1С:Підприємство”, “Парус”, “AVACO”.

Недоліки цих систем – в багатьох випадках не забезпечується сумісність нових версій систем з старими.

Великі інтегровані системи –це найбільш функціонально розвинуті і найбільш складні і дорогі системи. В них реалізуються в основному західні стандарти управління MRP II і ERP. При впровадженні цих систем птрібно приймати до уваги, що вони вимагають докорінної

перебудови організаційних структур, систем оперативного управління виробництвом і переходу на жорсткий стандарт управління.

 

11.1. Локальна інформаційна система: «1С: Бухгалтерія».

Функції:

Ведення синтетичного та аналітичного обліку стосовно потреб підприємства.

2. Отримання всієї необхідної звітності з синтетичного та аналітичного обліку.

3. Можливість змінювати і доповнювати план рахунків, систему проводок,

настроювання аналітичного обліку, форм первинних документів, форм звітності.

Можливість автоматичного роздруковування вихідних первинних документів.

Вхідними даними для програми є проводки, які вносяться в журнал господарських операцій. Програма розрахована на зберігання великої кількості проводок – сотні тисяч. Їх легко відшукати за датою, сумою або за змістом.

11.2. Середні інтегровані системи.

1. “1С:Підприємство”.

 

В склад інформаційної системи входять такі компоненти:

1. Бухгалтерський облік.

2. Оперативний ( торгівельний) облік.

3. Розрахунки зарплати і ведення кадрового обліку.

Система “1С” розрахована на тиражування . Проте, вона може бути адаптована для конкретного споживача з урахуванням особливостей конкретного бізнесу.Тобто, вона може мати персональну конфігурацію.

 

2. Інформаційна система “Галактика”.

Система призначена для автоматизації управління в корпораціях складної структури, а також на окремих промислових і торгівельних підприємствах. Система здійснює інформаційне забезпечення керівників різних рівнів від вищого керівництва до керівників служб і дільниць.

В складі “Галактики” реалізовані декілька контурів управління, які включають відповідні модулі.

Контур адміністративного управління: модулі маркетингу, планування фінансів, управління проектами, облік і управління кадрами, фінансовий аналіз,

Контур бухгалтерського обліку: модулі “матеріальні цінності”, “основні засоби та нематеріальні активи”, “розрахунок зарплати”, “фінансово-розрахункові операції”,

“консолідована фінансова та бухгалтерська звітність”.

Контур оперативного управління. Включає модулі: “управління договорами”,

“управління постачанням і збутом”, “складський облік”, “постачальники, отримувачі”, “виробництво”, “консигнація”.

Контур управління виробництвом. Включає модулі: “давальницька сировина”,

“технічна підготовка вироництва”, “техніко-економічне планування”, “фактичні

витрати”, “управління ремонтами”.

 

11.3. Великі інтегровані системи.

1. Система планування матеріальних ресурсів ( MRP – Material Requirements Planning )

У процесі функціонування середніх інформацйних систем мали місце випадки запізнення надходження окремих комплектуючих у виробництво, практично неможливо було визначити до якої партії належав той чи інший елемент в уже готовому виробі. Щоб запобігти цим проблемам і була створена вказана MRP - система.

Вхідними елементами системи MRP є:

Опис стану матеріалів.

Програма виробництва.

Перелік складових кінцевого продукту.

Основними результатами MRP – ситеми є:

1. План замовлень на комплектуючі та матеріали.

2. Зміни до плану замовлень.

3. Звіт про «вузькі місця» планування ( замовлення, що надто спізнилися або є надлишки комплектуючих на складах.).

4. Виконавчий звіт. Оповіщає користувача про критичні ситуації, про помилки.

5. Звіт для прогнозів. Це інформація, що використовується для довгострокового планування, складання прогнозів про майбутні потреби продукції, для аналізу виробничого процесу.

На рис. 11.1 представлена принципова схема роботи MRP – системи.

 

2. Система планування виробничих ресурсів ( MRP II – Manufacturing Resource