Правова охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Згідно Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні мережу територій та об'єктів ПЗФ передбачається розширяти за рахунок мінімально антропогенно порушених земель та акваторій, а також тих, на яких ширше представлені види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України, та рідкісні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Має бути забезпечено, щоб у кожній фізико-географічній провінції був щонайменше один природний, біосферний заповідник або національний природний чи регіональний ландшафтний парк, де охорона природних комплексів і збереження екологічної рівноваги поєднуватимуться з організованими формами підготовки кадрів, екологічного виховання, екологічного туризму, регламентованого відпочинку на природі.

Охорона територій і об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

· встановлення заповідного режиму;

· організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів і об'єктів;

· проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їхнього збереження й ефективного використання;

· дотримання вимог щодо охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської й іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядження, лісовпорядження, проведення екологічних експертиз;

· впровадження економічних важелів стимулювання їхньої охорони;

· здійснення державного і громадського контролю за дотриманням режиму їхньої охорони і використання;

· встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їхньої охорони і використання, а також за знищення й ушкодження заповідних природних комплексів і об'єктів;

· проведення тісного міжнародного співробітництва в цій сфері;

· проведення інших заходів з метою збереження територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

За ступенем забезпечення заповідання розрізняють наступні види режимів: режим абсолютного заповідання, відносного заповідання і змішаний режим.

Режим абсолютного заповідання цілком виключає господарську, рекреаційну й іншу діяльність, що суперечить цільовому використанню цих об'єктів, порушує природний розвиток процесів і явищ або створює реальну загрозу неблаготворного впливу на його природні комплекси й об'єкти. Допускається тільки діяльність, пов'язана з проведенням відбудовних, науково-дослідних і інших робіт в обмежених випадках. Режим абсолютного заповідання характерний для природних заповідників і пам'ятників природи.

Режим відносного заповідання полягає в поєднанні абсолютної заборони з можливістю обмеженого використання природних ресурсів. Такий режим характерний для заказників (ландшафтних, лісових, ботанічних, орнітологічних і ін.), що створюються з метою збереження і відновлення природних комплексів або їхніх окремих компонентів, і передбачає часткове заповідання.

Змішаний режим заповідання характерний для функціонування природних парків, де поряд із зонами активного і пасивного відпочинку можуть виділятися заповідні зони, що виключають господарську й іншу діяльність[26,С.271-272].