Тема 11. Фінансовий контролінг на підприємстві

Мета заняття.Охарактеризувати функції контролінгу – координацію, внутрішній аудит та консалтинг, бюджетування. Розкрити принципи та загальну схему здійснення бюджетування. Формувати економічне мислення студентів, виховувати у них свідоме ставлення до майбутніх професійних обов’язків.

1. Координація – центральна функція контролінгу.

2. Внутрішній аудит та консалтинг.

3. Бюджетування як функція фінансового контролінгу. Способи бюджетування.

4. Загальна схема та принципи бюджетування.

Рекомендована література: 2, 8, 17, 50, 58, 71, 80, 82, 83, 86, 89, 95, 106, 112, 113.

1. Координація – центральна функція контролінгу.

Багато економістів головним завданням контролінгу вбачають у координації різних функціональних блоків на підприємстві, зокрема окремих ланок системи управління. Проблематика дефіциту координації досить часто проявляється за децентралізованого прийняття фінансових рішень, які є взаємозалежними.

Виконуючи функцію координації, контролінг сприяє побудові „дерева цілей”, які ставляться перед підприємством. „Дерево цілей” – це графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл генеральної мети на підцілі та окремі завдання. Розрізняють вертикальну та горизонтальну координацію цілей: горизонтальна спрямована на узгодження різних видів діяльності, якими займається підприємство; вертикальна – на координацію діяльності різних підрозділів, які забезпечують виробництво одного виду продукції.

Особливого прояву функція координації набуває в процесі планування фінансово-господарської діяльності підприємства. Мається на увазі:

1) узгодження дерева цілей з наявними у підприємства ресурсами;

2) узгодження довгострокових планів з визначеними цілями і стратегією розвитку підприємства;

3) приведення у відповідність оперативного планування з довгостроковими планами;

4) координація окремих планів підприємства і зведення їх в єдиний план;

5) координація функції контролю та планування;

6) координація системи забезпечення інформації з інформаційними потребами підприємства, які виникають у ході аналізу та планування;

7) узгодження організаційної структури підприємства з виробничими потребами;

8) координація фінансових і виробничих потужностей підприємства.

Отже, координація забезпечує організацію ефективнішого використання всіх видів ресурсів (фінансових, трудових, виробничих), якими володіє підприємство. Найважливішими інструментами при цьому виступають стратегічне, довгострокове планування та бюджетування.