Склад і властивості чорноземів

Чорноземи звичайні. Горизонт А темно-сірий або чорний, потужністю 30-40 см. Поступово переходить в горизонт В1 – темно-сірий з ясним буроватим відтінком. Частіше всього потужність гумусового шару складає 65-80 см.

Розподіляються на роди : звичайні, безкарбонатні, глибокоскипаючі, карбонатні, осолоділі.

Чорноземи типові. Мають глибокий гумусовий профіль ( 90-120 см і більше ) і містять карбонати в гумусовому шарі у виді міцелію або вапнякових трубочок. Карбонати з’являються частіше з глибини 60-70 см. Нижче горизонту А вирізняються два перехідних по гумусовому забарвленню горизонти АВ1 і В1. Горизонт АВ1 темно-сірий з слабим буроватим відтінком донизу, а В1 відрізняється чітким бурим відтінком. В горизонті В1 видно вицвіти карбонатів. Горизонт В2 ( ВС ) і порода містять карбонати у формі міцелію, вапнякових трубочок.

Розподіл вилужених чорноземів пов’язаний з умовами рельєфу і механічним складом порід.

На види розподіляються також і по мірі вилуженості ( слабо-, середньо- і сильновилужені ).

Основні роди – звичайні, слабо диференційовані, безкарбонатні, глибинно-глейові, злиті.

Характерна особливість – наявність під горизонтом В1 вилуженого від карбонатів горизонту В2. Цей горизонт має буровате забарвлення, гумусові затьоки. Перехід до слідуючого горизонту ВС або С – звичайно чіткий, і межа вирізняється по скупченню карбонатів у виді вапнякової плісняви, прожилок.

Чорноземи вилужені. Горизонт А темно-сірого або чорного забарвлення, пухкого складу. Потужність від 30-35 до 40-45 см. Нижня межа горизонту В1 залягає в середньому на глибині 70-80 см, але іноді може проходити і нижче ( 90-100 см ).

Розподіляються на роди : звичайні, слабо диференційовані, злиті, безкарбонатні. При класифікації на види підрозділяються і по мірі опідзоленності на слабоопідзолені та середньоопідзолені.

Карбонати залягають на глибині 1,3 – 1,5 м.

Чорноземи опідзолені. У гумусовому шарі мають залишкові ознаки впливу підзолистого процесу у виді білястої присипки ( відмінна морфологічна ознака підтипу ). Гумусовий профіль сірого, рідше темно-сірого забарвлення в горизонті А і помітно світліший в горизонті В1. Біляста присипка знаходиться в горизонті В1, але при сильній опідзоленості білястий наліт буває і в горизонті А.

Нижче залягає горизонт гумусових затьоків В₂, який часто співпадає з карбонатним ілювіальним горизонтом або дуже швидко переходить в нього (В_к ). Карбонати у формі білозірки. Це відмінна ознака підтипу. Ділиться на роди : звичайні карбонатні, солонцюваті, глибокоскипаючі, слабо диференційовані і осолоділі.

Чорноземи південні. Горизонт А потужністю 25-40 см має темно-сіре або темно-буре забарвлення. Горизонт В₁ характеризується ясним коричнево-бурим забарвленням. Загальна потужність гумусового шару 45-60 см.

В ілювіальному карбонатному горизонті звичайно чітко виражена білозірка. Лінія скипання розташована в нижній частині горизонту В₁ або на межі гумусового шару.

В нижніх горизонтах на глибині 1,5-2 м і глибше часто містять гіпс у виді дрібних кристалів, іноді на цій глибині спостерігається підвищений вміст легкорозчинних солей.

Підрозділяються на слідуючі роди : звичайні, солонцюваті, карбонатні, глибокоскипаючі, слабо диференційовані та осолоділі.

Механічний та мінералогічний склад. Досить різноманітні за механічним складом ( від супіщаних до глинистих різновидів ), що визначається складом ґрунтоутворюючих порід. Загальна особливість – відсутність помітних змін механічного складу в прцесі ґрунтоутворення. В мінералогічному складі переважають первинні мінерали. З вторинних зустрічаються мінерали монтморилонітової та гідрослюдної груп. Високодисперсні мінерали розподілені по профілю рівномірно.

Хімічний склад. Чорноземи багаті на гумус, характерні особливості: акумуляція в гумусовому профілі елементів живлення ( N,P,K,S, мікроелементи ), відносна однорідність валового складу по профілю, ілювіальний характер розподілення карбонатів і вилуженість ґрунтів від легкорозчинних солей.

Гумус відрізняється переважанням гумінових кислот ( С_гк : С_фк >1,5 ), домінуванням фракцій, з'єднанних з кальцієм.

Валовий вміст кремнійкислоти і півтораоксидів рівномірно по профілю. Розподіл карбонатів носить ілювіальний характер.

Фізико – хімічні властивості. Характеризуються високою ємністю поглинання ( 30-70 м-екв ), насиченістю поглинаючого комплексу основами, близькою до нейтральної реакції верхніх горизонтів і високою буферністю.У складі обмінних катіонів переважає кальцій.

Фізичні і водно – фізичні властивості. Характеризуються сприятливими фізичними і водно – фізичними властивостями : пухким складом в гумусовому шарі, високою вологоємністю і хорошою водопроникністю.