Механічний склад грунтів і грунтоутворюючих порід
3.2.1 Механічні елементи, їхня класифікація і властивості
Тверда фаза ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід складається з часток різноманітного розміру, що називаються механічними елементами. За походженням розрізняють мінеральні, органічні й органо-мінеральні частки. Вони є уламками гірських порід, окремими мінералами, гумусовими речовинами, продуктами взаємодії органічних і мінеральних речовин.
Механічні елементи знаходяться в ґрунті або породі у вільному стані (наприклад, у піску) або в агрегатному стані, коли вони з’єднані в структурні окремості – агрегати різної форми, розмірів, тривкості.
Групування часток за розмірами у фракції називаються класифікацією механічних елементів.
Виділяють такі фракції:
Фракція | Розмір часток, мм |
Камені | >3 |
Гравій | 3 - 1 |
Пісок: крупний середній дрібний | 1 - 0,5 0,5 -0,25 0,25 - 0,05 |
Пил: крупний середній дрібний | 0,05 - 0,01 0,01 - 0,005 0,005 - 0,001 |
Мул: грубий тонкий | 0,001 - 0,0005 0,0005 - 0,0001 |
Колоїди | <0,0001 |
Фізична глина | <0,01 |
Фізичний пісок | >0,01 |
Всі частки більш 1 мм називають скелетною частиною грунту, менше 1 мм - дрібнозем.
Камені (>3). Представлені переважно уламками гірських порід. Кам’янистість - негативна властивість грунтів.
Гравій (3 - 1мм). Складається з уламків первинних мінералів. Високий вміст гравію надає ґрунтам несприятливих властивостей - провальну водопроникність, відсутність водопідйомної здатності, низьку вологоємність.
Піщана фракція (0,05 - 1мм) складається з уламків первинних мінералів, насамперед кварцу, польових шпатів. Ця фракція має високу водопроникність, не набухає, не пластична, проте має певну капілярність і вологоємність.
Пил крупний і середній (0,05 - 0,005мм). Фракція крупного пилу за мінералогічним складом мало відрізняється від піщаної, тому має деякі властивості піску. Для середнього пилу характерний підвищений вміст слюд, що надають фракції підвищену пластичність і зв’язність. Середній пил краще утримує вологу, але має слабку водопроникність, не здатний до коагуляції, не бере участь у структуроутворенні і фізико-хімічних процесах, що протікають у грунтах. Грунти, збагачені фракцією крупного і середнього пилу, легко розпорошуються, схильні до запливанню й ущільнення, відрізняються слабкою водопроникністю.
Пил дрібний (0,005 - 0,001мм). Характеризується відносно високою дисперсністю, складається з первинних і повторних мінералів. У зв'язку з цим має ряд властивостей, не характерних для більш крупних фракцій: здатний до коагуляції і структуроутворення, має поглинальну здатність, містить підвищену кількість гумусових речовин. Проте, перевага тонкого пилу в грунтах у вільному, неагрегованому стані надає грунтам таких несприятливих властивостей, як низька водопроникність, велика кількість недоступної води, висока здатність до набрякання й усадки, липкість, тріщинуватість, щільне складання.
Мул (<0,001мм). Складається переважно з високодисперсних вторинних мінералів. З первинних мінералів зустрічаються кварц, ортоклаз, мусковіт. Мулиста фракція має велике значення в створенні грунтової родючості. Їй належить головна роль у фізико-хімічних процесах, що протікають у ґрунті. Вона має високу поглинальну здатність, містить багато гумусу й елементів зольного й азотного живлення рослин. Колоїдній частині цієї фракції належить особливо важлива роль у структуроутворенні. Водно-фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів, збагачених мулистою фракцією, у значній мірі визначається здатністю її коагулювати і склеювати механічні елементи в агрегати. Ця здатність залежить від мінералогічного і хімічного складу ґрунту, збагачення гумусом, сполуками кальцію і заліза, від складу поглинених катіонів. Структурний грунт навіть при високому вмісті мулу характеризуються сприятливими фізичними властивостями. Дисперсна мулиста фракція має несприятливі фізичні властивості. З табл.1 очевидно, що властивості механічних елементів зазнають досить різких змін на рубежі 0,01мм, потім 0,005 і 0,001мм. Це дозволило розділити всі механічні фракції на дві великі групи: фізичний пісок (>0,01мм) і фізична глина (<0,01мм).
Таблиця 2.2 - Водно-фізичні властивості механічних фракцій грунтоутворюючих порід (В.В.Охотін, В.Г.Ткачук)
Розмір механічних елементів, мм | Водні властивості | Набухання, % об’єму | Фізико-механічні властивості | ||||
максим. молекул. вологоємність, % | водопро-никність, см/с | висота капіляр. підняття см | Пластичність, вологість | лінійна усадка, % об’єму | |||
границя текучості | границя розкочування у шнур | ||||||
3 – 2 | 0,2 | 0,5 | - | не пластичні | - | ||
2 – 1,5 | 0,7 | 0,2 | 1,5 – 3 | - | не пластичні | - | |
1,5 – 1,0 | 0,8 | 0,12 | 4,56 | - | не пластичні | - | |
1,0 – 0,5 | 0,9 | 0,072 | 8,7 | - | не пластичні | - | |
0,5 – 0,25 | 1,0 | 0,056 | 20-27 | - | не пластичні | - | |
0,25 – 0,1 | 1,1 | 0,03 | не пластичні | - | |||
0,1 – 0,05 | 2,2 | 0,005 | не пластичні | - | |||
0,05 – 0,01 | 3,1 | 0,0004 | не пластичні | - | |||
0,01 – 0,005 | 15,9 | - | - | - | |||
0,005 – 0,001 | 31,0 | - | - | 4,0 | |||
<0,001 | - | - | - | 8,2 |
Таблиця 2.3 - Класифікація грунтів та порід за механічним складом
Коротка назва за механічним складом | Склад фізичної глини, % | Склад фізичного піску, % | |||||
Грунти | |||||||
підзолистого типу грунтоутворення | степного типу грунтоутворення, жовтоземи і червоноземи | солонці і сильносолонцюваті | підзолистого типу грунтоутворення | степного типу грунтоутворення, а також жовтоземи і червоноземи | солонці і сильносолонцюваті | ||
Піщаний: рихло-піщаний зв’язно-піщаний | 0-5 5-10 | 0-5 5-10 | 0-5 5-10 | 100-95 95-90 | 100-95 95-90 | 100-95 95-90 | |
Супіщаний | 10-20 | 10-20 | 10-15 | 90-80 | 90-80 | 90-85 | |
Суглинистий: легкосуглинистий середньосуглинистий важкосуглинистий | 20-30 30-40 40-50 | 20-30 30-45 45-60 | 15-20 20-30 30-40 | 80-70 70-60 60-50 | 80-70 70-55 55-40 | 85-80 80-70 70-60 | |
Глинистий: Легкоглинистий Середньоглинистий важкоглинистий | 50-65 65-80 >80 | 60-75 75-85 >85 | 40-50 50-65 >65 | 50-35 35-20 <20 | 40-25 25-15 <15 | 60-50 50-35 <35 | |
3.2.2 Класифікація ґрунтів і порід за механічним складом
Фракції механічних елементів складають грунти або породи в різноманітних кількісних співвідношеннях. Відносний вміст у грунтах або породі фракцій механічних елементів називається механічним або гранулометричним складом.
Грунти або породи будуть мати неоднакові властивості в залежності від різного вмісту в них тих або інших фракцій механічних елементів.
У основу класифікації грунтів і порід за механічним складом покладено співвідношення фізичного піску і фізичної глини. В даний час широко поширена класифікація Н.А.Качинского (табл.2).
Основне найменування за механічним складом проводиться за вмістом фізичного піску і фізичної глини і додаткове - з урахуванням інших переважних фракцій: гравелистої, піщаної, крупнопилуватої, пилуватої і мулкуватої.
3.2.3 Значення механічного складу
Механічний склад ґрунтів дуже впливає на ґрунтоутворення і сільськогосподарське використання ґрунтів. Від механічного складу грунтів і порід у значній мірі залежить інтенсивність багатьох ґрунтоутворюючих процесів, пов'язаних із перетворенням, переміщенням і накопиченням органічних і мінеральних сполук у ґрунті.
Механічний склад робить істотне впливає на водно-фізичні, фізико-механічні, повітряні, теплові властивості, окисно-відновні умови, поглинальну здатність, накопичення в ґрунті гумусу, зольних елементів і азоту.
Ґрунти піщані і супіщані називають легкими. Вони мають гарну водопроникність і сприятливий повітряний режим, швидко прогріваються. Проте, вони мають ряд негативних властивостей, насамперед, низьку вологоємність. Тому на цих ґрунтах рослини страждають від нестачі вологи. Легкі ґрунти бідні гумусом і елементами живлення рослин, мають незначну поглинальну здатність, найбільше схильні до вітрової ерозії.
Важкосуглинисті і глинисті ґрунти відрізняються більш високою зв’язністю і вологоємністю, краще забезпечені живильними речовинами, багаті гумусом. Ці ґрунти називають важкими.
Важкі безструктурні ґрунти мають несприятливі фізичні і фізико-механічні властивості. Вони мають слабку водопроникність, легко запливають, утворюють корку, відрізняються великою щільністю, липкістю, часто несприятливим повітряним і тепловим режимами.
Кращий комплекс властивостей із безструктурних і слабко оструктурених ґрунтів мають легкосуглинисті і середньосуглинисті грунти.
У степових районах, де поширені чорноземи зі сприятливою структурою, більш цінні за механічним складом важкі грунти - важкосуглинисті і глинисті, здатні створювати чималий запас вологи.
Механічний склад ґрунту досить стійка ознака, успадкована від ґрунтоутворюючих порід.
Контрольні питання
1. Які первинні мінерали найбільш поширені в пухких породах, грунтах?
2. Які мінерали називаються повторними і яка їхня роль у грунтоутворенні і родючості грунтів?
3. Як характеризуються механічні елементи і чим відрізняються їхні групи за складом і властивостями?
4. Що називається механічним складом і які принципи побудови класифікації грунтів і порід за механічним складом?
5. Як впливають механічний і мінералогічний склад грунтоутворюючих порід на грунтоутворення?
6. Як впливає механічний склад грунтів на їхні властивості?
Література
1. Горбунов Н.И. Минералогия и коллоидная химия почв. – М.:Наука, 1974.
2. Дюшофур Ф. Основы почвоведения. – М.:Прогресс, 1970.
3. Почвоведение. Под редакцией И.С.Кауричева. – М.:Агропромиздат, 1989.
4. Роде А.А., Смирнов В.Н. Почвоведение. – М.:Высшая школа, 1972.