Вік ґрунтів.
Рельєф як фактор ґрунтоутворення.
Таблиця 2.1 - Групи форм рельєфу
| Група | Форми рельєфу | Виникнення |
| Макрорельєф | Крупні форми рельєфу, що визначають вигляд великої території: рівнини, плато, гірські системи | Пов’язано з тектонічними явищами в земній корі |
| Мезорельєф | Форми рельєфу середніх розмірів: ували, холми, лощини, долини, тераси та їх елементи – пласкі ділянки, схили різної крутизни. | Пов’язано з екзогенними геологічними процесами, на які впливають підняття й опускання окремих ділянки суші. |
| Мікрорельєф | Дрібні форми рельєфу, що займають незначні площі, з коливаннями відносних висот в межах одного метра – бугорки, пониження, западини | На рівних поверхнях зв’язано з просадними явищами, мерзлотними формаціями та ін. На схилах зі сповзанням і ерозійними процесами. |
Рельєф виступає як головний фактор перерозподілу сонячної радіації й опадів у залежності від експозиції і крутості схилів і впливає на водяний, тепловий, живильний, окислювально-відновний і сольовий режими.
За положенням в рельєфі і за обумовленим ним перерозподілом опадів виділяють наступні групи ґрунтів, що називають рядами зволоження.
Автоморфні ґрунти формуються на рівних поверхнях і схилах в умовах вільного стоку поверхневих вод, при глибокому заляганні ґрунтових вод (глибше 6 м ).
Напівгідроморфні ґрунти формуються при короткочасному застої поверхневих вод або при заляганні ґрунтових вод на глибині 3-6м.
Гидроморфные ґрунти формуються в умовах тривалого поверхневого застою вод чи при заляганні ґрунтових вод на глибині менш 3м.
Рельєф дуже впливає на розвиток ерозійних процесів. В умовах схилових форм рельєфу можливий прояв водяної ерозії, рівнинні форми рельєфу в районах з посушливим кліматом сприяють виникненню вітрової ерозії.
Процес ґрунтоутворення протікає в часі. Кожен новий цикл ґрунтоутворення вносить визначені зміни в перетворення органічних і мінеральних речовин. Тому фактор часу ("вік країни" по В.В.Докучаєву) має величезне значення у формуванні і розвитку ґрунтів.
Розрізняють поняття абсолютного і відносного віку ґрунтів.
Абсолютний вік - час, що пройшов з початку формування ґрунту дотепер, Він коливається від декількох років до мільйонів років. Найбільший вік мають ґрунти тропічних територій, що не перетерпіли різного роду порушень. Для північних областей абсолютний вік зв'язаний з періодом звільнення від четвертинного заледеніння і льодовикових вод.
Відносний вік характеризує швидкість ґрунтоутворювального процесу, швидкість зміни однієї стадії розвитку ґрунту іншою. Він зв'язаний з впливом складу і властивостей порід, умов рельєфу, на швидкість і напрямок ґрунтоутворювального процесу.