Основні поняття системи

Поняття системи «1С:Підприємство» можна розділити на базові поняття та поняття компоненти «Бухгалтерський облік».

До базових понять належать:

- константи;

- перелічення;

- довідники;

- документи;

- журнали;

- звіти;

- обробки.

Константи - це постійні (умовно-постійні) значення, котрі можуть періодично змінюватися. До констант відносяться значення, що використовуються за замовчуванням при заповненні реквізитів документів та звітів (наприклад, «Фірма за замовчуванням»), визначають облікову політику підприємства (наприклад, «Метод партіонного обліку») та інтерфейс користувача програми.

Перелічення – це набори постійних значень, котрі використовуються для визначення значень констант, заповнення реквізитів довідників та документів. Типовими прикладами перерахувань є «Види контрагентів» ("організація", "приватна особа"), «Види торгівлі» ("за готівку", "безготівковий розрахунок", "бартер") тощо.

Довідники призначені для збереження відомостей про множину однотипних об’єктів, що використовуються для визначення значень констант, заповнення реквізитів документів та ведення аналітичного обліку. Прикладами довідників є довідники номенклатури, необоротних активів, контрагентів, співробітників, валют тощо.

Документи призначені для відображення господарських операцій та виконання необхідних розрахунків. Як правило, набір документів збігається з набором реальних первинних документів: платіжне доручення, рахунок, прибуткова і видаткова накладні, касові ордери тощо.

Кожен документ має екранну форму, в якій заповнюються його реквізити. Крім того, документ може мати друковану форму, яка являє собою його «паперовий» еквівалент.

Важливою властивістю документа є його можливість автоматично формувати бухгалтерську операцію, котра буде належати документу.

Для введення ручної операції призначений документ спеціального виду, який називається «Операція».

Журнали призначені для збереження в хронологічному порядку сформованих документів, розділених за видами документів, або всіх документів разом.

Звіти призначені для одержання підсумкової або деталізованої звітної інформації, сформованої за певними критеріями. Звіти використовуються як для формування бухгалтерських підсумків на рахунках («Оборотно-сальдова відомість», «Головна книга», «Журнал-ордер» тощо), так і для формування даних для різних державних інстанцій (звіти в податкові органи, органи статистики, пенсійного фонду, соціального страхування, службу зайнятості тощо).

Обробки призначені для виконання службових або сервісних дій. Прикладами обробок є «Помічник заповнення констант», «Імпорт довідників», «Завантаження курсів валют» тощо.

До понять компоненти «Бухгалтерський облік» належать:

- бухгалтерські рахунки;

- операції і проводки;

- журнали операцій і проводок;

- типові операції;

- коректні проводки;

- субконто.

Бухгалтерські рахунки складають план рахунків бухгалтерського обліку. Для кожного плану рахунків визначається довжина коду рахунку, кількість рівнів субрахунків та кількість знаків у субрахунку кожного рівня, а також задаються склад рахунків та властивості кожного рахунку.

Операції і проводки призначені для відображення руху засобів на бухгалтерських рахунках. Операція може містити кілька проводок, котрі не існують окремо від операцій. Проводки можуть бути простими та складними.

Журнали операцій і проводок призначені для збереження в хронологічному порядку всіх операцій і проводок відповідно. В журналі проводок проводки можуть бути згруповані за видами документів, які сформували бухгалтерські операції, котрим вони належать.

Типові операції надають користувачу можливість автоматизувати введення часто повторюваних операцій за допомогою використання шаблону типової операції, у якому визначається алгоритм автоматичного заповнення реквізитів операції. Внаслідок цього при введенні типової операції користувач уводить тільки ті реквізити операції, для яких не визначений алгоритм їхнього заповнення.

Коректні проводки – це список дозволених кореспонденцій з кодами дебетових та кредитових рахунків, за допомогою якого в процесі введення операцій всі проводки можуть автоматично перевірятись на коректність.

Субконто – це об’єкт аналітичного обліку бухгалтерських рахунків. Групи однотипних субконто утворюють види субконто, прикладами яких є необоротні активи, ТМЦ, контрагенти тощо.