Балтійський регіон


У результаті «втрати» великих портів на Балтиці після утво­рення Балтійських держав Росії нанесений досить істотний еко­номічний збиток. У даний час у Росії на Балтиці залишилося лише три великих порти: Виборг, Калінінград, Санкт-Петербург. Тому при визначенні пріоритетних напрямків розвитку портової інфра­структури цієї країни необхідно виходити з принципів, пов'яза­них із захистом державних інтересів; із доцільності створення нової інфраструктури, портів, транспортних коридорів у росій­ській частині Балтійського регіону. Це вже відбито в програмі «Відродження торгового флоту Росії». Нині ведуться перегово­ри з Німеччиною про можливість відкриття автомобільно-заліз­ничної поромної лінії, що з'єднує дві держави.

У березні 1994 р. для організації співробітництва країн Бал­тійського регіону на Конференції міністрів закордонних справ за участю Росії створена Рада держав Балтійського моря. Постій­но діючим органом Ради є Комітет старших посадових осіб. У його рамках діють кілька робочих груп, у тому числі група по транспорту. У листопаді 1994 р. на нараді експертів із питань роз­витку морського судноплавства й портів у регіоні досягнута до­мовленість про підготовку до підписання Меморандуму про вза­єморозуміння при розвитку портів Балтійського моря на рівні міністрів транспорту. До 1990 р. загальний обсяг зовнішньотор­говельних перевезень через балтійські порти Росії та країн Балтії складав до 90 млн. т. Пізніше розміри перевезень скоротилися до 39 млн. т у 1992 р. Потім обсяги перевезень трохи зросли: у 1993 р. - до 46 млн. т, а в 1994 р. - до 58 млн. т. Частка російських портів на Балтиці в забезпеченні власних зовнішньоторговельних вантажо­потоків в останні роки складає 20-28%. Інші вантажі переробля­ються в портах Фінляндії та країн Балтії. У портах держав Балтії переробляються як російські вантажі, так і їхні власні вантажі, а також вантажі України, Білорусії й інших країн - членів СНД.

Загальний зовнішньоторговельний вантажообіг Калінінградського порту дорівнює 3,6 млн. т. Виробничі потужності можуть за­безпечити перевалку близько 5 млн. т вантажів за рік з перспек­тивою розвитку до 12,5 млн. т до 2005 р. Це єдиний незамерзаючий порт на Балтиці.

За прогнозами, обсяг перевезень російських вантажів, що тя­жіють до портів Балтійського басейну, у 2000 р. складе близько 56 млн. т. Сучасний стан російських портів дозволяє освоїти лише близько 40% усіх вантажопотоків. Отже, при відставанні в будів­ництві нових портів 60% обсягу перевезень буде приходитись на порти Фінляндії та країн Балтії. Надалі передбачається будівни­цтво на російському узбережжі Фінської затоки портів у бухті Батарейна (для нафтопродуктів), у Приморську (для рідких хі­мічних продуктів, сирої нафти, нафтопродуктів), в Усть-Лузі (для генеральних, навалочних вантажів і зерна).

Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС)

Пріоритетні напрямки й основні механізми взаємодії країн регіону визначені в Декларації про Чорноморське економічне співробітництво 1992 р. Для рішення проблем, зв'язаних з інфра­структурою транспорту (у тому числі із залученням, розподілом інвестицій на її розвиток; організацією перевезень пасажирів і вантажів, узгодженням договірно-правових питань, що відно­сяться до розвитку й функціонування транспорту, що обслуго­вує міжнародні перевезення; організацією співробітництва в об­ласті суднобудування, судноремонту, координацією співробітни­цтва з іншими міжнародними регіональними організаціями з питань транспорту) створена Робоча група по транспорту ЧЕС. На її засіданнях розглядаються також питання координації робіт і фінансування в регіоні відповідних частин Дунайського коридору, трансєвропейських коридорів, організації нових паромних ліній, розвитку перевезень ріка-море.

На засіданні Робочої групи по транспорту держав ЧЕС у жов­тні 1995 р. обговорювалися питання, зв'язані з напрямками й об­сягами міжнародних вантажних перевезень у регіоні, можливос­тями їхньої переробки в портах Чорного моря з урахуванням подальшого розвитку. Запропоновано розглядати транспортну ме­режу регіону як єдину систему, що забезпечує погоджений роз­виток і взаємодію всіх видів транспорту з урахуванням геополітичної ситуації в різних зонах Чорноморського басейну та регіо­нів, що тяжіють до нього.

Є досить привабливі перспективи залучення чорноморських та азовських портів України. Руеса, ЧЕС обслуговують 25-30% перевезень зовнішньоторговельних вантажів Росії, що виплива­ють через морські порти басейну. Найважливішими портами в даному регіоні є Новоросійськ, Таганрог, Туапсе. Новоросійськ - найбільший порт Росії, здатний забезпечити перевалку 46 млн. т різних вантажів, у тому числі 34 млн. т нафти. Порт може прийма­ти багатотоннажний флот, навалювальні судна (балкари), танке­ри. Таганрог - мілководний порт на Азовському морі з річною потужністю близько 2 млн. т. Порт Туапсе - другий за величи­ною російський чорноморський порт - може перевантажувати 17 млн. т, у тому числі 9 млн. т нафтопродуктів і 5 млн. т нафти. Загальний недолік вищезгаданих російських портів регіону - слаб­ке забезпечення залізничних підходів до них.

До 2000 р. обсяг перевезень, що тяжіють до портів Чорномор­ського басейну, складе 80 млн. т. Для обслуговування зростаючо­го обсягу перевезень передбачається будівництво порту в районі Таманського півострова для перевалки рідких хімічних продук­тів. Планується будівництво портів на новій території в Таганро­зі й у районі Новоросійська. Передбачається значний розвиток Туапсинського й Новоросійського портів. Одним із пріоритетів Федеральної програми «Дороги Росії» є розвиток автомобільних доріг для забезпечення прямих автомобільних перевезень між Росією та країнами Близького Сходу й Причорномор'я, а також змішані перевезення в цьому ж напрямку через порти Туапсе, Та­ганрог, Новоросійськ. Значна увага приділяється розвитку в да­ному регіоні перевезень річка-море з перевантаженням на заліз­ничний і автомобільний транспорт у гирлових портах.

Одним з основних питань у рамках рішення проблеми розвит­ку інфраструктури міжнародного значення на території країн СНД є залучення іноземних кредитів. Є домовленість із західни­ми партнерами про надання кредиту на розвиток російських пор­тів на Балтиці й на Чорному морі. Виділено кредит на віднов­лення та ремонт найважливіших для Росії автомобільних доріг, включаючи автомагістралі міжнародного значення Москва-Санкт-Петербург і Москва-Мінськ. Можливе одержання фінан­сової підтримки західних кредиторів Програми ремонту й рекон­струкції мостів, розташованих на найважливіших автомагістра­лях Росії, що обслуговують міжнародні перевезення.