Балтійський регіон
У результаті «втрати» великих портів на Балтиці після утворення Балтійських держав Росії нанесений досить істотний економічний збиток. У даний час у Росії на Балтиці залишилося лише три великих порти: Виборг, Калінінград, Санкт-Петербург. Тому при визначенні пріоритетних напрямків розвитку портової інфраструктури цієї країни необхідно виходити з принципів, пов'язаних із захистом державних інтересів; із доцільності створення нової інфраструктури, портів, транспортних коридорів у російській частині Балтійського регіону. Це вже відбито в програмі «Відродження торгового флоту Росії». Нині ведуться переговори з Німеччиною про можливість відкриття автомобільно-залізничної поромної лінії, що з'єднує дві держави.
У березні 1994 р. для організації співробітництва країн Балтійського регіону на Конференції міністрів закордонних справ за участю Росії створена Рада держав Балтійського моря. Постійно діючим органом Ради є Комітет старших посадових осіб. У його рамках діють кілька робочих груп, у тому числі група по транспорту. У листопаді 1994 р. на нараді експертів із питань розвитку морського судноплавства й портів у регіоні досягнута домовленість про підготовку до підписання Меморандуму про взаєморозуміння при розвитку портів Балтійського моря на рівні міністрів транспорту. До 1990 р. загальний обсяг зовнішньоторговельних перевезень через балтійські порти Росії та країн Балтії складав до 90 млн. т. Пізніше розміри перевезень скоротилися до 39 млн. т у 1992 р. Потім обсяги перевезень трохи зросли: у 1993 р. - до 46 млн. т, а в 1994 р. - до 58 млн. т. Частка російських портів на Балтиці в забезпеченні власних зовнішньоторговельних вантажопотоків в останні роки складає 20-28%. Інші вантажі переробляються в портах Фінляндії та країн Балтії. У портах держав Балтії переробляються як російські вантажі, так і їхні власні вантажі, а також вантажі України, Білорусії й інших країн - членів СНД.
Загальний зовнішньоторговельний вантажообіг Калінінградського порту дорівнює 3,6 млн. т. Виробничі потужності можуть забезпечити перевалку близько 5 млн. т вантажів за рік з перспективою розвитку до 12,5 млн. т до 2005 р. Це єдиний незамерзаючий порт на Балтиці.
За прогнозами, обсяг перевезень російських вантажів, що тяжіють до портів Балтійського басейну, у 2000 р. складе близько 56 млн. т. Сучасний стан російських портів дозволяє освоїти лише близько 40% усіх вантажопотоків. Отже, при відставанні в будівництві нових портів 60% обсягу перевезень буде приходитись на порти Фінляндії та країн Балтії. Надалі передбачається будівництво на російському узбережжі Фінської затоки портів у бухті Батарейна (для нафтопродуктів), у Приморську (для рідких хімічних продуктів, сирої нафти, нафтопродуктів), в Усть-Лузі (для генеральних, навалочних вантажів і зерна).
Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС)
Пріоритетні напрямки й основні механізми взаємодії країн регіону визначені в Декларації про Чорноморське економічне співробітництво 1992 р. Для рішення проблем, зв'язаних з інфраструктурою транспорту (у тому числі із залученням, розподілом інвестицій на її розвиток; організацією перевезень пасажирів і вантажів, узгодженням договірно-правових питань, що відносяться до розвитку й функціонування транспорту, що обслуговує міжнародні перевезення; організацією співробітництва в області суднобудування, судноремонту, координацією співробітництва з іншими міжнародними регіональними організаціями з питань транспорту) створена Робоча група по транспорту ЧЕС. На її засіданнях розглядаються також питання координації робіт і фінансування в регіоні відповідних частин Дунайського коридору, трансєвропейських коридорів, організації нових паромних ліній, розвитку перевезень ріка-море.
На засіданні Робочої групи по транспорту держав ЧЕС у жовтні 1995 р. обговорювалися питання, зв'язані з напрямками й обсягами міжнародних вантажних перевезень у регіоні, можливостями їхньої переробки в портах Чорного моря з урахуванням подальшого розвитку. Запропоновано розглядати транспортну мережу регіону як єдину систему, що забезпечує погоджений розвиток і взаємодію всіх видів транспорту з урахуванням геополітичної ситуації в різних зонах Чорноморського басейну та регіонів, що тяжіють до нього.
Є досить привабливі перспективи залучення чорноморських та азовських портів України. Руеса, ЧЕС обслуговують 25-30% перевезень зовнішньоторговельних вантажів Росії, що випливають через морські порти басейну. Найважливішими портами в даному регіоні є Новоросійськ, Таганрог, Туапсе. Новоросійськ - найбільший порт Росії, здатний забезпечити перевалку 46 млн. т різних вантажів, у тому числі 34 млн. т нафти. Порт може приймати багатотоннажний флот, навалювальні судна (балкари), танкери. Таганрог - мілководний порт на Азовському морі з річною потужністю близько 2 млн. т. Порт Туапсе - другий за величиною російський чорноморський порт - може перевантажувати 17 млн. т, у тому числі 9 млн. т нафтопродуктів і 5 млн. т нафти. Загальний недолік вищезгаданих російських портів регіону - слабке забезпечення залізничних підходів до них.
До 2000 р. обсяг перевезень, що тяжіють до портів Чорноморського басейну, складе 80 млн. т. Для обслуговування зростаючого обсягу перевезень передбачається будівництво порту в районі Таманського півострова для перевалки рідких хімічних продуктів. Планується будівництво портів на новій території в Таганрозі й у районі Новоросійська. Передбачається значний розвиток Туапсинського й Новоросійського портів. Одним із пріоритетів Федеральної програми «Дороги Росії» є розвиток автомобільних доріг для забезпечення прямих автомобільних перевезень між Росією та країнами Близького Сходу й Причорномор'я, а також змішані перевезення в цьому ж напрямку через порти Туапсе, Таганрог, Новоросійськ. Значна увага приділяється розвитку в даному регіоні перевезень річка-море з перевантаженням на залізничний і автомобільний транспорт у гирлових портах.
Одним з основних питань у рамках рішення проблеми розвитку інфраструктури міжнародного значення на території країн СНД є залучення іноземних кредитів. Є домовленість із західними партнерами про надання кредиту на розвиток російських портів на Балтиці й на Чорному морі. Виділено кредит на відновлення та ремонт найважливіших для Росії автомобільних доріг, включаючи автомагістралі міжнародного значення Москва-Санкт-Петербург і Москва-Мінськ. Можливе одержання фінансової підтримки західних кредиторів Програми ремонту й реконструкції мостів, розташованих на найважливіших автомагістралях Росії, що обслуговують міжнародні перевезення.