Принципи, суб’єкти, методи та інформаційне забезпечення аналізу національної економіки

Необхідність аналізу національної економіки зумовлена:

– необхідністю оцінки реальних ринкових перетворень;

– необхідністю проведення ефективної структурної політики;

– необхідністю створення умов і стимулів для ефективного функціонування суб’єктів ринкової економіки;

– аналіз на макрорівні є необхідною передумовою для розробки індикативних та стратегічних планів, а також для прогнозування соціально-економічного розвитку;

– необхідністю корегування макроекономічних концепцій і розробки нових.

Розрізняють аналіз економіки ex post і ex ante. Аналіз ex post є фактично національним рахівництвом, в межах якого визначаються основні макроекономічні параметри, одержується інформація про результати функціонування економіки. Методичною основою аналізу ex post є система національного рахівництва (СНР).

Аналіз ex ante дозволяє визначити закономірності формування макроекономічних параметрів, розробити пропозиції щодо певних регулюючих і контролюючих заходів, корегувати існуючі та розробляти нові макроекономічні концепції.

Об’єктом аналізу національної економіки є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються на макрорівні.

Предметом аналізу є розробка методології та методики визначення основних показників, які характеризують стан та закономірності розвитку національної економіки.

Аналіз економіки охоплює дослідження: структури і динаміки основних макроекономічних показників; стану товарного ринку та механізму його рівноваги; ринку праці та основних процесів на ньому; фінансового ринку та його основних індикаторів; темпів, факторів, потенціалу економічного зростання та ефективності структурних зрушень; основних макроекономічних процесів – інвестицій, інфляції, заощаджень тощо.

Основними задачами аналізу економіки є:

– визначення тенденцій макроекономічного розвитку;

– виявлення ресурсів економічного зростання у майбутньому;

– корегування існуючих і розробка нових макроекономічних концепцій;

– узагальнення світового досвіду моніторингу на макрорівні;

– виявлення причинно-наслідкових зв’язків в економіці, найважливіших факторів, які суттєво впливають на економічну ситуацію.

Розв’язання перелічених завдань дозволить комплексно характеризувати макроекономічні ринки і оцінити вплив на їх становлення і розвиток різних факторів.

Аналіз економіки все частіше є попереджувальним. Тобто він дозволяє передбачити найімовірніші наслідки економічних процесів і приймати рішення щодо їх корегування, оцінити можливі економічні наслідки реалізації різних варіантів прогнозів.

Аналіз національної економіки на макрорівні здійснюється за такими напрямками:

– аналіз матеріальних і грошових потоків;

– основні макроекономічні показники, їх класифікація та взаємозв’язок;

– аналіз основних структурних співвідношень на макрорівні;

– аналіз товарного ринку і секторної структури ВВП;

– аналіз фінансового ринку;

– аналіз ринку праці;

– аналіз соціальних індикаторів;

– аналіз макроекономічних процесів: інвестиційної діяльності, структури капіталовкладень, форм і факторів інвестування;

– співставлення макроекономічних показників країни з аналогічними показниками розвинутих країн;

Аналіз макроекономічних процесів повинен відповідати певним принципам, до яких відносять:

– систематичність – означає, що соціально-економічний стан країни аналізується щорічно, а також доповнюється аналізом напіврічних та квартальних підсумків;

– системність – означає підпорядкування рішень локальних завдань рішенням загальних проблем для всієї системи в цілому;

– комплексність – означає, що аналіз економіки на макрорівні охоплює всі фази розширеного відтворення, всі зв’язки і пропорції в економіці.

Методика – це сукупність способів, прийомів вивчення економічних явищ і процесів.

Конкретним виразом загальнонаукових методів є методи економічного аналізу. Основні з них:

– екстраполяції;

– корреляції;

– факторний;

– балансовий;

– математичного моделювання;

– експертних оцінок;

– комп´ютерної обробки статистичних даних.

Ефективність аналізу національної економіки суттєво залежить від інформаційного забезпечення, показників, що характеризують тенденції економічного розвитку. Аналітична робота інформаційно забезпечується діючою державною статистичною та бухгалтерською звітністю, наближеною до світових стандартів. За відсутністю необхідних даних використовують результати опитувань, обстежень, які проводяться незалежними соціологічними та економічними службами і центрами.

Всі показники соціально-економічного розвитку можна класифікувати як:

– кількісні та якісні;

– натуральні та вартісні;

– абсолютні та відносні.

Першоджерелом всіх показників, що аналізуються, є звітність підприємств. Якщо аналіз проводиться в масштабах області, то безпосереднім джерелом інформації є данні по області облстатуправління. Якщо аналіз здійснюється в масштабі всієї країни, то використовуються данні Міністерства статистики України стосовно соціально-економічного розвитку.