Призначення текстових редакторів.
Лекція 7. Текстові редактори
План:
1. Призначення текстових редакторів.
2. Елементи вікна Word.
3. Операції з абзацами та фрагментами тексту.
Самостійна робота студентів:
1. Заміна шрифту і його параметрів
2. Виділення тексту за допомогою клавіатури
3. Виділення тексту за допомогою мишки
4. Переміщення по тексту
5. Функція АВТОТЕКСТ
6. Вставка в документ спеціальних символів, зображення яких не існує на клавіатурі
7. Організація тексту в колонки
8. встановлення параметрів сторінки. Встановлення параметрів сторінки, уставлення виносок.
9. Організація тексту в колонки.
10. Пошук в документі.
11. Попередній перегляд документа
Література:
1. Рзаєв Д.О., Шарапов О.Д., Ігнатенко В.М., Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – Київ: КНЕУ, 2002 – 486 с.
2. Пушкар О.І. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Посібник/ за загальною редакцією О.І. Пушкаря – Київ: Академія, 2001. – 696 с.
3. Каймин В.А. Информатика: учебник - Москва: ИНФРА-М, 2000 - 232 с.
4. Могилев А.В., Пак Н.И., Хеннер Е.К. Информатика/ под. редакцией Е.К. Хеннера – Москва: Академия, 2005
Текстовий редактор —інструментальнийпрограмний засіб, що призначено для створення та редагування текстів, які не містять складних структур (параграфів, глав) і які мають сталу кількість функцій (WordPad, Блокнот).
Текстовий процесор — інструментальний програмний засіб, що призначено для створення і редагування текстів складної структури і які мають широке функціональне призначення. Спеціальні призначення використовуються для створення наукових текстів (математичні, фізичні, хімічні формули).
Спеціалізовані програми обробки текстових даних— програмні засоби, що мають вузьку спеціалізацію.
Видавничі системи — системи програм, що мають порівняно низькі показники при наборі тексті в порівнянні з багатьма текстовими процесорами, але вони мають унікальні можливості по верстуванню.
Текст — будь-яка послідовність символів із комп’ютерного алфавіту.
Майже всі текстові процесори можуть виконувати такі основні функції:
1) відображати на екрані і роздруковувати символи різних накреслень і розмірів, зокрема із такими особливостями, як виділення фрагментів тексту напівжирним шрифтом, підкресленням або курсивом;
2) виконувати пошук визначеної послідовності символів та її заміну. Ця властивість стане в пригоді, якщо, наприклад, потрібно замінити або виправити у великому документі якесь слово або групу слів;
3) автоматично центрувати чи вирівнювати текст по лівому або правому краю, встановлювати інтервали між рядками тощо;
4) автоматично роздруковувати номери сторінок у верхній чи нижній частині кожної сторінки;
5) формувати та роздруковувати верхній і нижній колонтитули (колонтитул. — спеціальний чи допоміжний текст у верхній чи нижній частині кожної сторінки);
6) форматувати виноски й посилання. Якщо додаються нові виноски чи перекомпоновується текст, то програма автоматично переміщає виноски і змінює їхню нумерацію, коли це необхідно;
7) розташовувати текст у двох чи більше колонках;
8) виконувати пошук орфографічних помилок. Цей процес називається перевіркою орфографії, деякі програми навіть мають можливість автокорекції, тобто дозволяють автоматично виправляти помилки одночасно з набором тексту;
9) знаходити синоніми для виділеного слова. Ця можливість дуже корисна в тому разі, якщо в тексті занадто часто вживається те саме слово;
10) вводити спеціальні та математичні символи;
11) створювати маркіровані та нумеровані списки;
12) створювати спеціальні форми документів, наприклад для листів чи написів;
13) вставляти в документ лінії, рамки, малюнки, таблиці тощо;
14) роздруковувати адреси на конвертах і поштових етикетках.
Система Windows містить текстовий редактор, що дозволяє створювати текстові файли. Після запуску текстового редактора на екрані з'являється вікно з пунктами меню, зміст яких багато в чому збігається з відповідними пунктами меню графічного редактора.