ТЕМА: Загальні відомості про виготовлення форм.
МЕТА:
- дидактична ознайомитись з технологічним процесом виготовлення
форм, формувальним інструментом, пристроями та
обладнанням
- виховна розвивати інтерес до майбутньої професії, прививати культуру технічного мовлення і мислення.
1. Формувальний інструмент та оснащення.
2. Виготовлення форм ручним способом формування.
3. Особливості технології машинної формовки.
4. Способи ущільнення суміші на формувальних машинах
5. Виготовлення форм на пресувальних машинах.
6. Виготовлення форм на струшувальних машинах.
7. Виготовлення форм на струшувальних машинах з допресовкою.
8. Організація процесів виготовлення форм
Література:
- Емельянова А. П. Технология литейной формы. - М.: Машиностроение, 1986. 224 с.
Титов Н. Д., Степанов Ю. А. Технология литейного производства. - М: Машиностроение. 1985. 400 с.
У практиці ливарного виробництва застосовуються ручні і машинні методи виготовлення ливарних форм — формування. Незважаючи на наявність окремих специфічних особливостей, як ручному, так і машинному формуванню властиві загальні основні операції:
набивання форми;
виконання штучної вентиляції;
вилучення моделі з форми;
обробка форми;
зміцнення форми;
зборка і підготовка форми до заливання.
Набивання форми. У більшості випадків формування ведеться в опоках і лише в окремих у ґрунті. Рівномірність і щільність набивання суміші у формі впливають на якість одержуваних виливків, а тому повинні задовольняти необхідним вимогам. При ручному формуванні, що ведеться по встановлюваним на модельний щиток моделям ручними чи пневматичними трамбівками, ступінь і рівномірність ущільнення суміші у формі залежать винятково від кваліфікації робітника-формувальника. При машинному ж формуванні, що ведеться по модельних плитах, вони обумовлюються прийнятим методом ущільнення: пресування, струшування й ін., що забезпечує необхідну щільність набивання суміші, що дає можливість одержувати виливки без дефектів і з більш точними і стабільними розмірами.
При набиванні суміші з метою запобігання руйнування звисаючих і виступаючих частин форми застосовують сталеві гачки чи «солдатики». Контроль ступеня ущільнення суміші у формі виробляється спеціальними приборами – твердомірами.
Виконання штучної вентиляції форми. Щоб гарантувати повний відвід газів з порожнини форми під час її заливання розплавом, після закінчення набивання кожної з напівформ роблять наколи спеціальними голками, називаними душниками.
Вилучення моделі з форми. При ручному формуванні ця операція здійснюється за допомогою спеціальних інструментів — підйомів, які забиваються або угвинчуються в модель. Для полегшення вилученні моделі виконується її розштовхування ударами молотка по підйому або моделі, що приводить до збільшення розмірів виливка. Якість виконання операції вилучення моделі з напівформи цілком залежить від кваліфікації і досвіду формувальника. Можливі при цьому порушення обрисів порожнини форми викликають необхідність виправлення поломок, що приводить до перекручування конфігурації виливка, зниженню її точності і якості поверхні.
Машинні методи вилученні моделі з форми відрізняються відсутністю зазначеного недоліку. Строго паралельне переміщення модельної плити щодо напівформи і наявність на її тильній стороні вібратора, який включається перед вилучення моделі, гарантують швидке і чітке виконання цієї операції.
Ручне формування застосовується в умовах індивідуального і дрібносерійного виробництва, а також при виготовленні особливо великих виливків, маса яких досягає 200 т. Характерною рисою його є велика розмаїтість методів і прийомів формування, що дозволяють одержувати різні по конструкції виливки. Розрізняють наступні основні різновиди ручного формування:
- у двох парних опоках: по нероз'ємній моделі, по рознімній моделі, з підрізуванням, з перекидним «болваном»;
- у трьох і більш опоках;
- у стрижнях;
- у ґрунті;
- по шаблонах;
- по кістяковій моделі;
- по цеглі.