Лекція 2

Загальна соціально-економічна характеристика економіки України

Лекція 1.

Література:

• Гальчинський А.С. – будь-який з підручників;
• Гребельник О.П. «Основи зовнішньоекономічної діяльності»;
• Матеріали Центру Разумкова (журнал «Національна безпека та оборона»), Міжнародного Центру Перспективних Досліджень (журнал «Економічний Часопис ХХІ століття»), Міжнародного Інституту Перспективних Досліджень;
• Сайти КабМіну, НацБанку та інших урядових структур.

1. Етапи соціально-екоомічних перетворень в Україні.
2. Криза 1991-1999 років та її наслідки.
3. Основні макроекономічні показники стану та динаміки економіки України.
4. Теоретична модель економічної трансформації економіки України.

Народно-господарський комплекс України історично орієнтувався на включення до загально-союзного поділу праці. Питома вага продукції, готової до кінцевого споживання на початок 90-х років складала 34%. Наслідком внутрішньосоюзної спеціалізації для української економіки став високий ступінь монополізації виробництва (75-80% продукції вироблялось на підприємствах-монополістах). У 1991р. близько 70% загального обсягу зовнішньої торгівлі припадало на країни колишнього СРСР. Економіка України мала високий ступінь енергозалежності (на 90-95% від зовнішніх поставок нафти, на 75% від поставок природнього газу). Україна за порадою МВФ використала для переходу від адміністративно-командної (планової) до ринкової економіки неоліберальну модель – Вашингтонський консенсус. Дана модель була розроблена для Латиноамериканських країн, але при втіленні в Україні не була змінена відповідним чином у відповіднсті до наявних в країні умов.

Вашингтонський консенсус передбачав:

1) усунення державного регулювання економіки;

2) прискорену приватизацію;

3) лібералізацію ціноутворення та економіки вцілому;

4) пріоритетність макроекономічної стабілізації та форсоване стиснення грошової маси як основи приборкання інфляції;

5) орієнтацію на зовнішні запозичення.

9.09.2008

Криза в Україні мала чітко виражені 2 етапи:

І – 1991-1994рр – період стрімкого падіння всіх макроекономічних показників

ІІ – 1994-1999рр – період поступової санації та накопичення передумов виходу з кризи

Упродовж 1990-1995 років окремі показники економіки зазнали найвідчутніших втрат:

• ВВП на душу населення знизився на 45,5%
• Промислове виробництво скоротилося на 40,6%
• Сільськогосподарське виробництво скоротилося на 32,5%
• 1993 рік – найбільший зліт інфляції – 10000%

Ситуація ускладнювалася відсутністю атрибутів національної економіки, втратою дієздатності держави, глибокими суперечностями між законодавчою та виконавчою владою, скорочення матеріального виробництва.