Тема 8 Приватні інвестиції
План
Тема 6 Інфляційний механізм
1. Сутність інфляції та її види
2. Наслідки інфляції
Час: 2 год.
Література:
Мікроекономіка та макроекономіка за ред. Будаговської, тема 5, параграфи 1,2;
Макроекономіка за ред. Савченка, - К.: 1999, глава 4;
Степан Панчишин. Макроекономіка. – К.:, 2001, тема 4.
Інфляція – це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.
Темп інфляції :p= 
,
Види інфляції:
| За темпами: - помірна; галопуюча ; гіперінфляція | за очікуванням: - передбачена; непередбачена |
| За характером: - відкрита ; придушена (прихована) | за джерелами: - внутрішня; імпортована |
| За змістом: збалансована ; незбалансована | за типом: - інфляція попиту ; інфляція витрат (пропозиції). |
Наслідки інфляції:
І. Падіння рівня життя народу
Номінальний доход – це сума грошей, які особа отримує у вигляді зарплати, пенсії тощо.
Реальний доход – це кількість товарів і послуг, яку можна купити за суму номінального доходу.
ІІ. Перерозподіл доходів між різними групами населення.
1) програють від передбаченої інфляції:
а) одержувачі фіксованих доходів (пенсій, стипендій тощо);
б) власники заощаджень;
в) кредитори (ті, хто позичає гроші).
2) виграють в умовах інфляції:
а) окремі домогосподарства, чий номінальний доход випереджає зростання цін;
б) працівники, зайняті в галузях, що перебувають на піднесенні і представлені потужними трудовими спілками;
в) керівництво фірм та інші отримувачі прибутків в умовах, якщо ціни на готову продукцію зростають швидше, ніж ціни на ресурси;
г) дебітори (ті, хто бере гроші у позику);
д) уряд:
ІІІ. Вплив на динаміку номінальних процентних ставок за ефектом Фішера, що підриває стимули для інвестування.
ІV. Зменшення обсягу виробництва і рівня зайнятості в національній економіці в умовах інфляції витрат.
V. Посилення диспропорцій між галузями (ножиці цін), неефективний розподіл ресурсів.
VI. Зростання непередбачених витрат:
VІІ. Зменшення безробіття в умовах інфляції попиту за кривої Філіпса.
VІІІ. Соціальні втрати: відтік трудових ресурсів із сфери виробництва, розвиток спекуляції, зростання злочинності, соціальна напруга.
Дефляція – підвищення цінності або купівельної спроможності грошей. Дезінфляція – сповільнення темпів інфляції.
Стагфляція – ситуація в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва.
Тема 7 „ Споживання домогосподарств”
1. Споживання і заощадження як функції доходу.
2. Недоходні фактори споживання та заощадження.
Час: 2 год.
Література:
Мікроекономіка та макроекономіка за ред. Будаговської, тема 5, параграфи 1,2;
Макроекономіка за ред. Савченка, - К.: 1999, глава 4;
Степан Панчишин. Макроекономіка. – К.:, 2001, тема 4.
Споживання– це видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людини.
Заощадження– це частина використовуваного доходу, що не споживається.
Рівень використовуваного доходу, за якого не заощаджують і не витрачають попередніх заощаджень, називають точкою нульового заощадження, або пороговим доходом.
Якщо є заощадження, то населення має можливість у поточному періоді споживати більше, ніж отримано доходу. Таку ситуацію називають ефектом заощаджень (переміщенням майбутнього доходу для поточного споживання). Цей ефект найбільше проявляється під час спаду.
УВ = У – Т = С + S,
де УВ – використовуваний доход;
У – особистий доход;
Т – податки;
С – споживання;
S – заощадження.
Середня схильність до споживання (ССС) – частка безподаткового доходу, що спрямовується на споживання.
Середня схильність до заощадження (ССЗ) – частка безподаткового доходу, що спрямовується на заощадження
Гранична схильність до споживання (ГСС) показує, як частина додаткового доходу спрямовується на додаткове споживання
Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) вказує на співвідношення між додатковими заощадженнями та додатковим доходом, який спричинив ці заощадження.
Функція заощадження показує співвідношення між заощадженнями та доходом в їх динаміці. Функція споживання показує співвідношення між споживчими витратами та доходом в їх динаміці.
С = С0 + ГСС × УВ
S = - С0 + ГСЗ × УВ = - С0 + (1 - ГСС) × УВ,
де Со- автономне споживання
Види заощаджень.
- особисті заощадження домогосподарств (S= YB – C)
- заощадження підприємств (нерозподілений
прибуток + амортизація
- заощадження держави (SG)
- заощадження іноземців (іноземні інвестиції)
Якщо зміна у споживанні та заощадженні спричинена змінами у використовуваному доході, то це – зміна величини споживання або заощадження. До недоходних факторів споживання і заощадження відносяться: багатство, податки, ціни, соціальне страхування очікування, заборгованість, процентна ставка.