Сутність та функції фінансово-економічних інформаційних систем.
Інформаційні системи фінансових установ - це сукупність даних, методів і процедур їх обробки і надання споживачам для ефективного управління фінансовими ресурсами економічного об'єкту.
Якщо операції з даними в інформаційній системі виконуються за допомогою комп’ютерної техніки, то існує автоматизована інформаційна система.
На сьогодні існує декілька методичних підходів до побудови автоматизованих інформаційних систем, серед яких можна виділити наступні.
1. Метод «знизу – нагору» - від автоматизації окремих задач і робочих місць до побудови загальної системи підприємства. У цьому випадку, цілісна система АІС підприємства проглядалася недостатньо добре, особливо у перспективі.
2. Метод «зверху – униз» - створення однієї програми для всіх, яка автоматизує основні задачі об'єкта. У цьому випадку були обмежені можливості розширення кола розв'язуваних задач – не вдавалося автоматизувати повсякденну діяльність кожного працівника.
3. Метод багатокомпонентності, який поєднує використання двох попередніх методів. Даний метод припускає побудову АІС у вигляді програмних модулів, органічно зв'язаних між собою, але в той же час здатних працювати автономно. Така багатокомпонентна система забезпечує можливість додержуватися основного принципу побудови автоматизованих інформаційних систем – відсутності дублювання введення вхідних даних. Інформація по операціям, проведеним із застосуванням одного з компонентів системи, може бути використана будь-яким іншим її компонентом. Модульність побудови АІС і принцип одноразового введення дають можливість гнучко варіювати конфігурацією цих систем – можливе поетапне введення системи, а також модернізація, заміна окремих модулів.
Таким чином, автоматизована інформаційна система нового покоління - це багатокомпонентна система з розподіленою базою даних по рівням відповідальності.
Аналіз літературних джерел , а також інформації на Web-сайтах різних організацій України і Росії, показав, що активні розробки АІС нового (четвертого) покоління ведуться переважно у великих комерційних банках і промислових корпораціях, державних структурах (фондах, великих бібліотеках, музеях ), а в середніх і малих підприємствах АІС створюються на базі СУБД третього покоління СУБД (Clipper, Clarion, FoxPro, Ассеss).
При розробці АІС четвертого покоління прийнята орієнтація на професійні (корпоративні) СУБД і інструментальні засоби для створення інформаційних систем. Це обумовлено наступними перевагами професійних СУБД:
а) використанням оптимізаційного режиму роботи з розвиненою системою транзакційної обробки, що забезпечує численним користувачам можливість роботи з базою даних, не заважаючи один одному;
б) наявністю надійних стандартних засобів захисту інформації (на рівні мережі - на рівні сервера БД - на рівні клієнтської ОС) і ефективних інструментів для розмежування доступу до БД;
в) підтримкою широкого діапазону апаратно - програмних платформ;
г) можливістю побудови розподілених мереж і реалізації розподіленої обробки даних;
д) підтримкою різних ефективних інструментаріїв розробки баз даних і засобів управління ними;
е) можливістю вносити зміни в одному місці системи і робити їх доступними всім користувачам системи без зміни програмного модуля АІС, що дуже важливо при частих змінах законодавства й інструктивних матеріалів.
Структура інформаційної системи фінансових установ.
1.Автоматизована система фінансових розрахунків
Загальна характеристика системи фінансових розрахунків, по-
в’язаних з формуванням і обліком виконання державного та місцевих бюджетів.
Структура автоматизованої системи фінансових розрахунків (АСФР).
Характеристика основних функціональних підсистем АСФР.
Інформаційна модель та інформаційне забезпечення системи фінансових розрахунків.
Технологія розв’язування задач АСФР у центральних і місцевих фінансових органах.
2. Автоматизація обробки інформації в податковій системі України
Загальна характеристика податкової системи з позиції обробки інформації.
Структура і склад автоматизованої інформаційної системи «Податки».
Характеристика інформаційного забезпечення АІС «Податки».
Склад функціональних підсистем АІС «Податки».
Характеристика комплексів задач обліку платників податків — юридичних і фізичних осіб.
Характеристика комплексу задач обліку податкової звітності.
Характеристика комплексу задач обліку надходжень податкових платежів.
Характеристика комплексу задач контролю звітності та повноти сплати податкових платежів.
Зв’язок функціональних підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податки» на різних рівнях управління податкової системи України.
Інформаційні зв’язки автоматизованої інформаційної системи «Податки» з іншими інформаційними системами.
3.Автоматизова інформаційна система Держказначейства України — АІС «Держказначейства»
Поняття, призначення та функції Держказначейства. Загальна характеристика АІС «Держказначейства».
Структура і склад функціональної частини АІС «Держказначейства».
Інформаційне забезпечення АІС «Держказначейства».
Взаємозв’язок комплексів функціональних задач на різних рівнях управління бюджетними коштами.
Методика й алгоритми рішення задач з обліку та розподілу бюджетних коштів.
Інформаційні зв’язки АІС «Держказначейства» з іншими інформаційними системами.
4.Автоматизація обробки інформації в страховій системі
Загальна характеристика страхової системи з позицій обробки інформації.
Склад функціональних підсистем АІС «Страхування». Основні алгоритми, які використовуються при вирішенні функціональних задач в АІС «Страхування».
Інформаційне забезпечення автоматизованої інформаційної сис-
теми страхової компанії.
Інформаційні зв’язки АІС страхової компанії з іншими інформаційними системами.
5. Автоматизація управління фінансами в бюджетних установах
Загальна характеристика задач, які розв’язуються в системі бюджетних установ.Інформаційні зв’язки задач бюджетних установ.Специфіка створення інформаційної бази АІС бюджетних установ. Методика та алгоритми рішення основних задач бюджетних установ.
6. Автоматизація управління фінансами на підприємствах і в комерційних структурах
Загальна характеристика фінансових задач, які розв’язуються на підприємствах і в комерційних структурах.
Інформаційні зв’язки фінансових задач на підприємствах та
в комерційних структурах.
Методика й алгоритми рішення основних фінансових задач на підприємствах і в комерційних структурах.
Моделювання та підтримка рішень щодо управління фінансами на підприємствах і в комерційних структурах.
7. Інформатизація фінансового ринку
Загальна характеристика фінансового ринку з позиції оброблення інформації.
Оброблення інформації з обігу цінних паперів. Організація ко-
тирування цінних паперів. Ведення лістингу цінних паперів.
Інформаційна підтримка угод, пов’язаних з цінними паперами.
Особливості технології інформаційної підтримки угод, пов’язаних з цінними паперами.
Автоматизація операцій з ОВДП (облігаціями внутрішньої дер-
жавної позики).
Інформаційна модель депозитарію.
8. Платіжні системи
Поняття та принципи функціонування платіжних систем.
Платіжні системи України.
Система електронних платежів (СЕП НБУ).
Система термінових платежів (СТП).
Національна система масових електронних платежів (НСМЕП).
Призначення та характеристика Міжнародної електронної мережі міждержавних розрахунків SWIFT.
9.Мережа передачі інформації Національного банку України
Інформаційно-обчислювальна мережа передачі інформації надає численні інформаційні послуги для таких банківських застосувань, як система електронних міжбанківських переказів, Національна система масових електронних платежів, комплексів автоматизації банківської діяльності та фінансово-господарських операцій, електронної пошти, обміну голосовими повідомленнями, відеоінформацією, тощо.
Це робить взаємодію її користувачів зручною та продуктивною, забезпечуючи:
швидкий доступ з високою пропускною спроможністю до великої кількості мережевих послуг та обмін електронною інформацією, зокрема в on-line режимі, між системами автоматизації предметної області банківської справи, можливості для функціонування прикладних систем, що використовують як інтерактивний режим, так і режим пакетної обробки інформації;
міжобласний трафік в межах України для відомчої телефонної мережі Національного банку України на базі об'єднаних автоматичних телефонних станцій в його територіальних управліннях та установах;
об'єднання локальних обчислювальних мереж Національного банку України.
Інфраструктура інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України включає:
телекомунікаційну мережу передавання інформації;
захищену мережу доступу до інформаційних ресурсів;
мережу інтегрованих послуг електрозв'язку;
локальні мережі територіальних управлінь та установ Національного банку України;
систему керування інформаційною мережею.
Телекомунікаційна мережа Національного банку України побудована на основі орендованих цифрових каналів зв'язку магістральної мережі ВАТ "Укртелеком" за топологією „зірка" з використанням магістральних мультисервісних комутаторів Passport фірми Nortel Networks та маршрутизаторів доступу фірми Cisco Systems, Inc.
З метою забезпечення стійкості функціонування телекомунікаційної мережі Національного банку України у м. Києві створена власна міська волоконно-оптична мережа передавання інформації, яка об'єднує телекомунікаційні вузли Центрального апарату, Центральної розрахункової палати (ЦРП), Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області та міжміської телефонної станції ВАТ "Укртелеком". Ця волоконно-оптична мережа забезпечує швидкість передавання інформації до 1 Гбіт/с на канал.
Сервери прикладних застосувань та інформаційних ресурсів загального користування розміщені в демілітаризованих зонах.
Захищена мережа доступу до інформаційних ресурсів Національного банку України створена на базі міжмережевих захисних екранів та термінаторів віртуальних приватних мереж доступу, мультисервісних комутаторів і маршрутизаторів доступу. У захищеній мережі доступу до інформаційних ресурсів всі сесії доступу клієнтів термінуються відповідно до правил, які визначені для конкретного користувача.
У зв'язку з необхідністю забезпечити безперервне функціонування інформаційних банківських технологій Національного банку України передбачено резервування наземних виділених цифрових каналів мережі передавання інформації засобами супутникового зв'язку на базі супутникових станцій типу VSAT DW 6000 від ЗАТ "Датасат" з динамічним розподілом групового супутникового ресурсу між супутниковими каналами та цифровими комутованими лініями зв'язку телефонної мережі ISDN ДП „Утел" ВАТ "Укртелеком".
Доступ абонентів до інформаційних ресурсів Національного банку України забезпечується виділеними та комутованими лініями зв'язку. У мережі передачі інформації Національного банку України забезпечується централізоване управління міжмережевими захисними екранами, комутаторами та маршрутизаторами доступу. Ця система керування мережею буде інтегрована в комплексну систему керування інформаційними ресурсами Національного банку України.
http://bank-ua.com/index.php?page=it_nbulan
Топологія відомчої мережі передачі інформації Національного банку України
Розвиток інформаційних технологій у середині 90-х років призвів до фактичного створення найбільш розвиненою частиною людства того самого "інформаційного суспільства", про яке так багато казали останнє десятиріччя, що його перестали сприймати серйозно. Увесь розвиток людства, у тому числі і в економіці, визначається зараз і буде визначатися наступне десятиріччя досягненням нового якісного рівня одразу двома фундаментальними процессами: розвитком нових технологій, в першу чергу інформаційних, та швидкою глобалізацією економіки, що зараз спирається на перший процес. Отже аналіз цих двох понять у сукупності дає нам змогу визначити, проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку фінансово-економічних інформаційних систем.
Для початку потрібно дати визначення інформаційній системі як такій:
Інформаційна система - це сукупність взаємопов'язаних впорядкованих інформаційних елементів, що взаємодіють між собою.
Вона містить такі основні елементи:
· Канали зв'язку (телефонні, оптичні, супутникові, радіоканали тощо);
· Інформаційні вузли - вузли, між якими здійснюється обмін інформацією завдяки каналам зв'язку (кінцеві користувачі, сервери, інформаційні банки тощо).
Фінансово-економіча інформаційна система (ФЕІС) - це інформаційна система, що використовується для вирішення завдань обміну економічною інформацією. Вона дає змогу отримувати та надсилати інформацію будь-якого характеру. Взагалі, таке поняття є дуже широким, тому для його розуміння потрібно розглянути основні функції, що можуть виконувати фінансово-економічні інформаційні системи:
· Трансфертні платежі;
· Організація та участь на ринку економічної інформації;
· Забезпечення інформаційної безпеки для кінцевих користувачів;
· Забезпечення безпеки всієї інфраструктури інформаційної системи;
· Організація електронної торгівлі;
· Електронна пошта з підвищеним рівнем захисту;
· Перевірка та ідентифікація фінансових документів;
· Здійснення клірингових платежів по міжбанківським рахункам;
· Фінансовий контроль над іншими організаціями;
· Організація on-line конференцій, форумів, семінарів, тощо.
Звісно не кожна ФЕІС виконує всі ці функції одразу. Більш поширеними є монофункціональні ФЕІС, або ФЕІС, що виконують декілька з цих функцій.