Амортизація необоротних активів
Під амортизацієюосновних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на суму яких зменшується сума скоригованого прибутку у межах нормамортизаційних відрахувань.
Амортизації підлягають:
- витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
- витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
- витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації
та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують
10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;
- витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;
- капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету,
у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування;
- сума переоцінки вартості основних засобів;
- вартість безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів.
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:
- ліквідацію основних засобів;
- придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами – платниками податку;
- витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.
Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
- витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;
- витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
- витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;
- вартість гудвілу;
- витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт,
а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.
Групи | Мінімально допустимі строки корисного використання, років |
група 1 – земельні ділянки | - |
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом | |
група 3 – будівлі, | |
споруди, | |
передавальні пристрої | |
група 4 – машини та обладнання | |
з них: | |
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми, інші інформаційні системи, мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень | |
група 5 – транспортні засоби | |
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі) | |
група 7 – тварини | |
група 8 – багаторічні насадження | |
група 9 – інші основні засоби | |
група 10 – бібліотечні фонди | - |
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи | - |
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди | |
група 13 – природні ресурси | - |
група 14 – інвентарна тара | |
група 15 – предмети прокату | |
група 16 – довгострокові біологічні активи |
Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П (а-1) – В (а-1) – А (а-1)
де Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду;
Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;
П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.
Відповідно для амортизації основних засобів застосовуються такі методи:
- прямолінійний (метод прямолінійного списання);
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивний;
- виробничий.