Анатомо-фізіологічна характеристика органів дихання. Носова порожнина. Гіпоксія.

Органи дихання. Носова порожнина з при носовими пазухами, носова і ротова частина глотки, гортань, трахея, бронхи, легені.

Гортань розташована на передній частині шиї і зовні її частину видно як підвищення, яке називають кадиком. Гортань не тільки повітроносний орган, але й орган утворення голосу, звукової мови. Зверху вхід в гортань прикривається надгортанником, який перешкоджає потраплянню їжі в гортань і дихальні шляхи.

Стінки гортані утворені хрящами і зсередини вкриті слизовою оболонкою з миготливим епітелієм, який відсутній на голосових зв’язках і на частині надгортанника. Гортань утворюють три непарних (персневидний, щитовидний, надгортанник) та три парних (черпакуваті, ріжкуваті, клиноподібні) хрящі.

Трахея розташована у грудній клітці спереду від стравоходу і має довжину 9-11 см. на рівні 5 грудного хребця вона ділиться на два головні бронхи: лівий і правий. Задня стінка трахеї (де немає хрящових утворів) перетинчаста, в ній є гладенькі м’язові волокна і вона прилягає до стравоходу. Це створює сприятливі умови для проходження їжі по стравоходу.

Легені являють собою парний орган. Ліва і права легені займають майже всю грудну порожнину. Права легеня більша і складається з трьох часток, ліва – із двох часток. На внутрішній поверхні легень розташовані ворота легень, через які проходять бронхи, нерви, легеневі артерії, легеневі вени, нерви і лімфатичні судини. Зовні легені вкриті сполучно – тканинною оболонкою – плеврою.

Носова порожнина ділить хрящовою перетинкою на дві половини – праву і ліву. На перетинці розташовуються три носові раковини, які утворюють носові ходи: верхній, середній і нижній. Стінки порожнини носа вкриті слизовою оболонкою з миготливим епітелієм. Війки епітелію, рухаючись різко і швидко в напрямку ніздрів і повільно і плавно в напрямку легень, затримують і виводять назовні пил і мікроорганізми, які осідають на слиз оболонки. Слизова оболонка носової порожнини має густу сітку кровоносних судин і капілярів. Кров, що тече по цих судинах, зігріває або охолоджує повітря, яке людина вдихає. Залози слизової оболонки виділяють слиз, який зволожує стінки порожнини і знижує життєздатність бактерій, які потрапляють з повітря. У слизовій оболонці верхньої носової раковини і верхнього відділу перегородки носа розташовані спеціальні нюхові клітини (рецептори), які утворюють периферичну частину нюхового аналізатора (органа нюху).

Носова порожнина сполучається з при носовими пазухами (порожнинами), які знаходяться в кістках черепа: верхній щелепі (гайморова), лобній і крило видній (або основній).

Таким чином, повітря, яке надходить у легені через носову порожнину, очищається, зігрівається і знезаражується. Це не відбувається при диханні через ротову порожнину.

Із порожнини носа через хоани повітря надходить у носову, ротову частину глотки, а потім – у гортань.

гіпоксія - стан кисневого голодування як усього організму в цілому, так і окремих органів і тканин, викликане різними чинниками: вживанням алкоголю, курінням, затримкою дихання, хворобливими станами , малим вмістом кисню в атмосфері. Внаслідок гіпоксії в життєво важливих органах розвиваються необоротні зміни. Найбільш чутливими до кисневої недостатності є центральна нервова система, м'яз серця, тканини нирок, печінки. Може викликати появу нез'ясовного почуття ейфорії, призводить до запаморочень, низькому м'язевого тонусу.