Саморозвиток як творення особистості

Дитячий табір створює сприятливі умови для самовдосконалення і самореалізації особистості. Найголовніше завдання суспільства і педагогіки - не підкоряти, не деформувати, а вчити особистість саморозвитку, самоудосконаленню, вмінню бути собою, завжди і у всьому робити свій свідомий вибір.

Людина творить власне життя, керуючись певними світоглядними принципами. Саме світогляд виконує у системі внутрішнього світу особистості роль інтегрального регулятора особистісного розвитку. Світогляд моделює світ і особистість в їх зв'язку і взаємодії, відтворюючи їх як в реальному, так і в майбутньому розвитку. Саме у світогляді міститься ідея саморозвитку особистості.

Саморозвиток - це усвідомлений і керований особистістю процес, в результаті якого відбувається удосконалення фізичних, розумових і моральних потенцій людини, розгортання її індивідуальності.

Важливою умовою, первинною сходинкою саморозвитку особистості є внутрішня потреба у його здійсненні та самопізнання себе. Самопізнання- це вивчення себе як частини природи, виявлення своїх біологічних особливостей і потреб, це розуміння себе як частини соціуму, це усвідомлення себе і як морального та духовного феномену.

Педагогічними та методичними основами процесу саморозвитку є:

1. Утвердження в педагогічній теорії та шкільній практиці думки про учня як суб'єкта виховного процесу та ідеї про вирішальну роль власної активності в роботі над собою.

2. Відмова від авторитаризму, примітивізму в навчально-виховній діяльності.

3. Розуміння педагогами особистісної неповторності учня, вивчення його індивідуальних інтересів, нахилів, здібностей.

4. Стимулювання особистості підлітка до саморозвитку. Це можливо, за умови, коли зовнішні впливи і дії викликають у неї переживання внутрішніх суперечностей між досягнутим і необхідним рівнем в оволодінні знаннями, практичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності і сприяють формуванню відповідних потреб.

Орієнтовна тематика бесід, „круглих столів", диспутів з дітьми: Я і ми; Відверта розмова про мене і про тебе; Створи себе /на теми самовиховання/; Твоя книжкова полиця; В чому краса людини? ; Що таке доброта? Світ наших захоплень. Посперечаємось про смаки. Будувати життя? Пристосуватись до життя?

Основою розвитку особистості дитини в таборі є свобода вибору, свобода бажань і дій, задоволення могутньої потреби пізнавальної діяльності та спілкування. Прикладом такої діяльності є організація дитячого самоврядування на рівних правах з дорослими.

Самоврядування є одним з найважливіших факторів формування у дітей умінь й навичок керівництва демократичними процесами. Своїм завданням дитяче самоврядування має формувати ініціативну особистість, здатну приймати нестандартні рішення, залучати вихованців до участі в управлінні загальнотабірними справами.

Виняткове значення для підвищення психоемоційного стану та розумового розвитку мають добре організовані тематичні екскурсії: краєзнавчі, до історичних пам’яток, ботанічні, зоологічні тощо. Повсякденні будні повинні чергуватися зі святами, проведення яких сприяє розрядці, передбачає появлення одноманітності, байдужості до оточуючого середовища, підвищує емоційний тонус.

Робота вожатого, вихователя полягає в тому, що за порівняно короткий строк, вони не тільки повинні потоваришувати з дітьми, завоювати в них авторитет, але й згуртувати, об’єднати незнайомих раніше дітей, створити маленький колектив, де б панували взаєморозуміння та взаємопідтримка.