Народжуваність і смертність

Загальні зміни чисельності популяції залежать від народжуваності, смертності, вселення і виселення (міграції) ї особин.

Народжуваність і смертність – основні показники динаміки популяцій. Залежно від них говорять про баланс популяцій.

Народжуваність. Характеризується кількістю особин, що з’являються в популяції за одиницю часу з розрахунку на певну кількість її членів. Вона залежить від багатьох причин, серед них найважливішою є кількість особин, здатних до відтворення, що залежить від співвідношення статево-вікових груп. Однак народжуваність не є прямо пропорційною плодючості, бо остання залежить від ступеня розвитку турботи батьків про потомство в популяції.

Для кожної вікової групи характерні свої показники народжуваності і смертності. Ці показники можуть бути більш-менш сталими при незмінності умов життя. Проте в разі їх зміни формуються нові залежності.

Кожен організм, за деякими винятками, здатний відтворювати собі подібних. Чисельність популяції може зростати необмежено за умови, коли не діють лімітуючи (обмежувальні) фактори зовнішнього середовища. Теоретичне зростання чисельності має вигляд кривої, крутизна якої різко збільшується і прямує до нескінченності. Така крива називається експоненціальною. Зрозуміло, що в реальних умовах таке явище не спостерігається, бо нескінченне експоненціальне зростання чисельності популяції неможливе через існування обмежувальних факторів. Реальна крива, що відображує зростання популяції, має S - подібний вигляд і називається логістичною.

Природжена здатність видів збільшувати свою чисельність називається біотичним потенціалом. Цей показник характеризує теоретичний максимум чисельності потомків від однієї пари або однієї особини за одиницю часу чи за весь життєвий цикл. У природі біотичний потенціал ніколи не реалізується повністю, а його величина (r) дорівнює різниці між народжуваністю і смертністю в популяціях: r = b – d, де b – кількість народжених, d – кількість загиблих особин у популяції протягом одного й того самого періоду.

Смертність також залежить від багатьох факторів (несприятливі умови середовища, наявність хижаків, паразитів хвороб тощо). Визначається кількістю особин, що загинули за певний відрізок часу.

Життя завжди має певні вікові межі і в кожного виду організмів – свої. Саме у випадку, коли особини доживають до біологічно-граничного віку, а потім протягом короткого часу вмирають, крива залежності поколінь від часу має вигляд 1 (мал. 1). Однак природі такий хід тривалості не властивий, хоча в деяких видів може наближатися до нього (крива 2, мал. 1). Крива, що відображує виживання, більшості природних видів, дуже ввігнута (3) і характерна для надто високої смертності на ранніх стадіях життя. Проміжним є 4 крива, що зображує смертників, яка з віком мало змінюється і є відносно сталою протягом усього життя даної популяції. Цей тип виживання характерний для акваріумних риб і порівняно рідко трапляється в природних умовах.

1