Характеристика бухгалтерського обліку, його користувачі та види

В сучасних умовах господарювання бухгалтерський облік є обов'язковим для ведення всіма юридичними особами, а порядок його ведення регулюється законодавчими і нормативними актами різних рівнів. Взагалі, бухгалтерський облік встановлює взаємозв’язок між економікою і правом в процесі господарської діяльності. Економічна сторона бухгалтерського обліку дає змогу оцінити ефективність господарських операцій і процесів, а юридична – їх законність і доцільність.

Згідно закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999 р. бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Отже, головною метою ведення бухгалтерського обліку є надання відповідним користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів підприємства тощо.

Всіх користувачів бухгалтерської інформації поділяють на внутрішніх і зовнішніх.

До внутрішніх користувачів належать: власники підприємств, управлінський персонал, робітники і службовці. До зовнішніх користувачів належать ті, які мають прямий фінансовий інтерес, не мають прямого фінансового інтересу і без фінансового інтересу.

До тих, які мають прямий фінансовий інтерес, належать ділові партнери підприємства на ринку (дійсні та потенційні) інвестори, постачальники, замовники, покупці, клієнти, банківські й небанківські кредитні установи, майбутні акціонери.

До тих, які не мають прямого фінансового інтересу, належать органи державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової служби, органи державної статистики, органи державних і міжнародних цільових фондів, органи державних і міжнародних комісій і комітетів), учасники фондового і товарних ринків (брокери, дилери, депозитарії, кліринги).

До користувачів без фінансового інтересу належать аудиторські фірми, фінансові аналітики та радники, судові та арбітражні органи, громадські організації, профспілки.

В умовах ринкових відносин бухгалтерський облік диференціюється за сферою діяльності та за обліковими функціями.

За сферою діяльності бухгалтерський облік поділяється на виробничо-господарський (облік підприємницької діяльності), бюджетний і банківський. За об'єктами обліку, планом рахунків, специфікою ведення ці види обліку істотно відрізняються один від одного.

За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий, податковий і управлінський. Такий поділ пов’язаний в першу чергу з тим, що різні групи користувачів цікавить різна облікова інформація, порядок формування якої регулюється різними законодавчими і нормативними актами.

Фінансовий облікзабезпечує повне, безперервне і взаємопов'язане відображення всіх господарських операцій, що були здійсненні на підприємстві.

Фінансовий облік базується на документуванні всіх господарських операцій і періодичному проведенні інвентаризацій. Також в системі фінансового обліку здійснюється узагальнення всіх господарських явищ в грошовому вимірнику та їх відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису. В кінці звітного періоду за даними фінансового обліку складається фінансова звітність.

Обов’язковість та порядок ведення фінансового обліку регулюють наступні законодавчі і нормативні акти:

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999 р., який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО)-нормативно-правові акти, затверджені Міністерством фінансів України, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам;

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291;

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291;

Накази та листи Міністерства фінансів України, що роз’яснюють порядок застосування стандартів бухгалтерського обліку;

Інші нормативні акти.

Податковий облік –це облік, який ведеться за правилами податкового законодавства. Добре продумана система податкового обліку забезпечує правильне обчислення податків, своєчасну їх сплату, неможливість ухилення від оподаткування. За даними податкового обліку складають податкову звітність (декларації, розрахунки), яку подають до відповідних контролюючих органів. Слід зазначити, що в Україні термін “податковий облік” вперше з’явився в новій редакції Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. До 1997 р. розмежування бухгалтерського обліку на фінансовий та податковий не існувало. Будь-які зміни в податковому законодавстві зумовлювали відповідні зміни в методології бухгалтерського обліку. Відповідно до нині діючої законодавчої бази, існує ряд розбіжностей між податковим та фінансовим обліком (наприклад, при визначенні оподатковуваного та облікового прибутків). Ряд вчених розглядають податковий облік як самостійний вид обліку з виділенням йому провідного місця в системі облікової інформації. На нашу думку, податковий облік слід розглядати як підсистему бухгалтерського обліку.

Згідно закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999 р. внутрішньогосподарський (управлінський) облік -система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів в процесі управління підприємством. Отже, управлінський облік ведеться підприємствами для забезпечення внутрішніх інформаційних потреб в процесі прийняття управлінських рішень. В системі управлінського обліку відтворюється, передусім, інформація про витрати. Адже саме зменшення витрат є основною умовою підвищення ефективності діяльності підприємства. Обов’язковість та порядок ведення управлінського обліку і складання внутрішньої (управлінської) звітності вирішується адміністрацією підприємства, а його дані є комерційною таємницею.

Отже, систему господарського обліку в Україні можна представити за такою схемою .

Рис. Система господарського обліку