У сфері СВБ
Тема 10. Методичний підхід щодо здійснення внутрішнього моніторингу
Методичний підхід щодо здійснення внутрішнього моніторингу у сфері СВБ за етапами представлено на рис. 9.1. Розглянемо детальніше зміст кожного етапу внутрішнього моніторингу у сфері СВБ.
І етап. Формулювання цілі та визначення переліку суттєвих (цільових) показників. При проведенні моніторингу у сфері СВБ цільовими показниками є складові результативності та ефективності, а саме: екологічної (ЕЛР), економічної (ЕКР) та соціальної (СР). Слід зазначити, що оцінка та інтерпретація складових ЕКР, ЕЛР та СР має суттєве значення для оперативного аналізу вихідних даних (множини параметрів, що характеризують діяльність підприємства), а також для процесу прийняття рішень (обґрунтування стратегії сталого розвитку підприємства та набору функціональних стратегій).
ІІ етап. Організація процесу спостереження (збирання даних) та підготовка інформації для моніторингу. Кожна складова результативності оцінюється за сукупністю одиничних показників, які сформовано за напрямами результативності відповідно до стандарту GRІ. При цьому для кожного з показників, які підлягають аналізу в системі моніторингу СВБ, необхідно встановити: форми представлення даних та джерела інформації (оперативні дані або дані форм звітності); терміни подання даних та відповідальні особи.
У разі, якщо дані у встановленій для моніторингу формі відсутні (раніше подібний аналіз не проводився), необхідно розробити нові форми та бланки звітності для підрозділів, відповідальних за подання такої інформації осіб, а в разі потреби – організувати проведення спеціальних вибіркових обстежень.
Оскільки моніторинг є процесом безперервного спостереження та накопичення інформації про досліджуваний об’єкт, в системі моніторингу необхідно сформувати динамічні ряди числових характеристик для виконання завдань виявлення закономірностей та тенденцій розвитку з метою моделювання та прогнозування станів об’єкта та прийняття управлінських рішень на цій основі. Необхідно відзначити, що управлінська діяльність не входить до системи моніторингу, проте, дані моніторингу є джерелом інформації для розробки й ухвалення управлінських рішень, спрямованих на регулювання процесу сталого розвитку та забезпечення зворотного зв’язку із зовнішнім середовищем (через систему СВБ – соціальну сприйнятливість та звітність зі сталого розвитку).
Рис. 10.1. Основні етапи моніторингу соціальної відповідальності бізнесу
ІІІ етап. Оцінювання та первинний аналіз одиничних показників. Для знаходження рівня показників та їх інтерпретації в практиці аналізу використовують різноманітні методи. Так, зокрема, при оцінці одиничних показників організаційно-економічної стійкості підприємства для кожного розрахункового параметра визначають деякі межі його змін в часі. При цьому виходять з припущення, що для будь-якого параметра можливо визначити (за допомогою методу експертних рішень), які значення параметрів є прийнятними, нормальними або кризовими. Таким чином, через експертні оцінки визначають межі змін тих чи інших вибраних параметрів, тобто формують класи їх станів в динаміці.
Загальновідомо, що експертні методи відзначаються високим ступенем суб’єктивності. Найбільш розповсюдженою і прийнятною в аналізі є практика порівняння значень показників із їх значеннями за попередній період або за аналогічний період минулого року, оскільки це дозволяє зробити висновки про характер змін у динаміці. Проте, в обох випадках одержана інформація не буде достатньо показово характеризувати досягнутий підприємством рівень соціальної відповідальності. Тому для оцінки рівня результативності підприємства в економічній, екологічній та соціальній сферах та інтегрального показника СВБ пропонується використати теорію бажаності (функції Дж. Харрінгтона), застосування якої дозволить охарактеризувати досягнутий рівень показників результативності оцінками „найвищий”, „високий”, „середній”, „прийнятний, але низький”, „неприйнятно низький” (алгоритм відповідних розрахунків та переваги застосування теорії бажаності розкрито в праці). Крім того, це дозволить уникнути суб’єктивності при визначенні граничних значень за кожним одиничним показником та вирішити задачу приведення різних за економічним змістом та одиницями вимірювання показників до єдиної основи. Розрахований в такий спосіб інтегральний показник рівня соціальної відповідальності бізнесу (на основі пропонованої збалансованої системи показників) буде характеристикою, використання якої дозволить одержати не лише загальну оцінку рівня СВБ, а й визначити „проблемні” зони (процеси) та спрямувати ресурси та зусилля менеджерів на забезпечення відповідності рівня кожної складової так званому „бажаному” рівню.
ІV етап. Розрахунок групових та інтегрального показників соціальної відповідальності бізнесу. Після визначення одиничних показників за кожним з блоків результативності розрахунок групових рекомендується здійснювати методом адитивної згортки за формулами:
де ЕКР, ЕЛР та СР – відповідно складові економічної, екологічної та соціальної результативності; 
– одиничні показники складових економічної, екологічної та соціальної результативності, визначені за теорією бажаності; аі, ßj та γk – показники вагомості одиничних показників за складовими економічної, екологічної та соціальної результативності.
Інтегральний показник рівня соціальної відповідальності бізнесу (Ісвб) пропонується визначати згортанням одержаних на попередньому етапі групових показників за формулою:
В даній формулі використовуються однакові (0,33) значення вагомості кожного групового показника, що відповідає основному принципу сталого розвитку – збалансованості трьох складових (економічної, екологічної та соціальної). Значення одиничних, групових та інтегрального показників, які можуть змінюватися в межах від „0” до „1”, пропонується інтерпретувати, використовуючи градації шкали бажаності, а саме: 0,00-0,37 – неприйнятно низький рівень; 0,37-0,63 – прийнятний, але низький рівень; 0,63-0,80 – середній рівень; 0,80-1,00 – високий рівень; 1,00 – найвищий рівень.
V етап. Аналіз та інтерпретація даних, розробка рекомендацій щодо підвищення рівня соціальної відповідальності бізнесу. На даному етапі доцільним є проведення багатовимірного аналізу, яким передбачається аналіз показників результативності та показників ЕППСР (факторні показники) як взаємопов’язаних динамічних рядів з метою одержання якісних та кількісних характеристик зв’язку цільових показників з факторами (процесами) впливу. Оцінка корисності (інтерпретація) одержаних результатів, а саме висновки щодо стану та тенденцій зміни цільових показників, оцінка динаміки розвитку досліджуваних процесів є базою для прийняття управлінських рішень, розробки та коригування програм економічного, екологічного та соціального спрямування в контексті сталого розвитку.
Інтерпретація показників у звіті зі сталого розвитку, який підприємство надає зацікавленим сторонам, повинна містити відомості про цільові показники у формі, доступній та зрозумілій широким колам громадськості та відповідати вимогам повноти, суттєвості та реагування.
VІ етап. Короткострокове прогнозування цільових показників здійснюється з метою поточного виявлення тенденцій їхнього розвитку за умов, що склалися. Прогнозування включає (як обов’язковий етап) побудову відповідних одновимірних та багатовимірних моделей.
VІІ етап. Візуалізація та документування даних (складання звіту зі сталого розвитку). Підприємствам за результатами моніторингу рекомендується складати два види звітів: для внутрішнього використання в процесі управління сталим розвитком та для зовнішніх користувачів – зацікавлених сторін. Інформація внутрішнього використання повинна бути більш детальною та дозволяти проводити аналіз як на рівні первинних та проміжних даних, так і результативних показників. Інформація, яка надається зовнішнім користувачам у вигляді звіту зі сталого розвитку (звіт з СВБ) повинна містити:
1) кількісну інформацію про динаміку показників та способи її одержання;
2) якісну інформацію (наприклад, ставлення до діяльності підприємства зацікавлених сторін) з метою забезпечення відповідності принципам суттєвості, повноти інформації та її збалансованості;
3) кількісну та якісну інформацію, що відноситься до оцінки досяжності цільових показників та інших обов’язків, які бере на себе підприємство у відповідь на пропозиції та вимоги зацікавлених сторін, або інформацію, обумовлену прийнятою стратегією сталого розвитку та міжнародними стандартами у сфері соціальної відповідальності.
Інформація, яка надається зовнішнім користувачам, повинна містити докази того, що підприємство має всі необхідні ресурси та систему управління для здійснення діяльності відповідно до проголошеної стратегії та прийнятих зобов’язань.
Аналіз результатів моніторингу може виконуватися не тільки на основі „паперового звіту”, але і в інтерактивному режимі (шляхом дослідження інформаційних структур відповідної бази даних за допомогою ПЕОМ). Візуалізація та документування результатів моніторингу передбачає складання звіту та підготовку інформації для відображення в двох режимах: інтерактивного аналізу та синтезу підсумкових звітів. При цьому користувач перед генерацією твердих копій в діалоговому режимі збирає й структурує необхідну інформацію, вводить текстові тлумачення, коментарі та інтерпретації, формує базу даних, і тільки після цього готує звіт на паперових носіях.
Отже, за результатами проведених досліджень зроблено такі висновки:
1) соціально відповідальна діяльність – це реакція підприємства на суперечливі очікування зацікавлених сторін, спрямована на забезпечення сталого розвитку підприємства;
2) менеджмент кожного підприємства повинен забезпечувати виконання комплексу завдань, таких як: моніторинг та оцінювання досягнутого рівня результативності; встановлення діалогу із зацікавленими сторонами з метою забезпечення очікувань кожної з них із врахуванням власних можливостей та інтересів підприємства;
3) моніторинг економічної, екологічної та соціальної результативності є ефективним інструментом обґрунтування управлінських рішень у сфері СВБ та формування стратегії сталого розвитку підприємства;
4) в Україні система моніторингу соціальної відповідальності бізнесу та підготовки соціальної звітності знаходиться на стадії становлення, що підтверджує актуальність даного дослідження, метою якого визначено розробку наукового та методичного інструментарію для здійснення моніторингу та його використання в практиці діяльності підприємств.