Визначення економічно оптимальної кількості замовлення

Основна мета більшості моделей управління запасами — це мінімізація загальних витрат на запаси, тобто витрат на перена­лагодження (або замовлення) та витрат на зберігання (або по­точні витрати). Інші витрати (на купівлю запасів) постійні.От­же, зменшуючи витрати переналагодження та зберігання, мож­на мінімізувати загальні витрати. Сумарні (загальні) витрати є функція від замовлюваної кількості запасів (рис. 5).

Рис. 5 загальні витрати як функція величини замовлення

Економічно оптимальна кількість замовлення (ЕОК) буде та, яка забезпечить мінімальну величину сумарних (загаль­них) витрат.

Зростання величини замовлення веде до того, що кількість розміщуваних замовлень протягом року змен­шується. Отже, зростання величини замовлення веде до зни­ження річних витрат на переналагодження і самих витрат, пов'язаних із замовленням (кількість їх зменшується, витрати на них — також). Але із зростанням величини замовлення, зро­стають і витрати на зберігання завдяки зростанню середньої величини запасу, який потрібно зберігати.

Яка ж буде оптимальна величина замовлення? З графіка (див. рис. 26) можна побачити, що вона досягається в точці, де крива витрат на замовлення і крива поточних витрат (ви­трат на зберігання) перетинаються. Тобто економічно опти­мальна кількість замовлення (ЕОК) буде досягнута в точці, де сумарна (загальна) величина витрат переналагоджень дорівнює сумарній величині витрат зберігання. На основі аналізу фактичних даних фірми підраховують оптимальний розмір замовлення, а також точно визначають кількість за­мовлень, що розміщуються протягом року, і точний час між замовленнями.