Фахова термінологія


Терміни у діловому мовленні

Ділове мовлення має свою термінологію, яка використовує як власні слова: довідка, наказ, указ, справа, справочинство, заходи, так і запозичення з інших мов: бланк, план, телеграма, факс, ксерокопія. Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, термінологічних словниках, довідниках.

Кожен закон, прийнятий Верховною Радою, в обов’язковому порядку містить визначення використаних у ньому термінів.

Знання фахової термінології є однією з основних умов фахового становлення й зростання спеціаліста, успішної його діяльності в обраній галузі народного господарства та в суспільному житті. При засвоєнні фахової термінології важливо чітко знати лексичне значення слова чи словосполучення і правильно, доцільно їх використовувати. До фінансової термінології увійшли слова як власні, так і запозичені з інших мов.

Акція (франц. action від лат. actio – дія, дозвіл,) цінний папір, що свідчить про внесення певного паю в акціонерне підприємство і дає власникові право на дивіденд.

Амортизація –(лат. amortisatio – погашення, mors (mortis) – смерть) – по суті – безсмертя капіталу (а – заперечна частка, mortis – смерть); зараз означає поступове зношування основних фондів (обладнання, будинків, споруд), перенесення їхньої вартості частинами на вартість виробленої продукції; поступове погашення боргу шляхом періодичних внесків або викупу зобов’язань; зменшення цінності майна, обкладеного податком; визнання боргового зобов’язання недійсним внаслідок його втрати, викрадення тощо.

Банкрут – (від італ. banko – лава, конторка, стіл міняйла та rotto – розбитий), тобто коли міняйло зазнавав невдач, клієнти розбивали його лавку чи конторку: не вмієш – не берись. Зараз слово вживається у таких значеннях: 1) боргова неспроможність, припинення платежів за борговими зобов’язаннями; 2) переносно - неспроможність, крах планів, провал, розорення, нездатність виконати взяті зобов’язання.

Бюджет – (від франц. та англ. budget – сумка) 1) затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави, адміністративно-територіальної одиниці на певний період; 2) план доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період.

Бізнес (від англ. business – справа, угода, біржова операція, комерція) – підприємницька діяльність, що дає прибуток.

Валюта (від лат. valeo та італ. valuta - коштую) – 1) грошова одиниця країни; 2) тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна, паперова); 3) іноземні гроші, а також векселі, чеки тощо, що використовують у міжнародних розрахунках.

Дивіденд (від лат. dividendum – те, що треба розділити) – частина прибутку акціонерних товариств, яку щорічно розподіляють між акціонерами за акціями.

Економіка (від грецьк. житло і закон) – 1) історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин; 2) господарче життя, стан господарства країни, регіону; 3) структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності, господарська і фінансова діяльність.

Інспекція – (лат. inspectio - спостереження, розгляд) – система нагляду за правильністю дій, за виконанням встановлених правил різними установами, підприємствами з ужиттям заходів для виправлення недоліків і здійснення впливу стосовно порушників цих правил; органи нагляду.

Конкурент – (від лат. concurrere – бігти разом) особа (юридична, фізична), що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою.

Кошторис – власне слово. Основний плановий документ для фінансування бюджетних установ, обчислення витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

Мито -слово, успадковане з давньоруської мови від митарити – мучити. Зараз означає податок, сплачуваний за перевезення товару через кордон.

Міністр – (франц. ministre, від лат. ministere - слуга) – посадова особа, що є членом уряду і очолює міністерство.

Пай – (від турецьк. рау – частина, жереб) – частина, частка участі, внесок в акціонерне товариство, кооперативне господарство або підприємство.

Підприємець – 1) той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом; 2) організатор вигідних справ, прибуткових операцій.

Прейскурант – (від нім. preis - ціна і франц. сourant - поточний) довідник цін на товари і послуги.

Ревізія – (від лат. revisio - перегляд) – вивчення діяльності певної установи чи посадової особи з метою перевірки правильності й законності дій.

Скарб – власне слово. 1) коштовності, гроші, цінні речі; 2) закопані в землю чи приховані іншим способом цінності (гроші, золото, коштовне каміння тощо) і предмети, що становлять музейну цінність, а власник яких невідомий чи втратив на них право.

Філіал – (лат. filialis - синівський) – відділення окремого підприємства або установи.

Фінанси –(від франц. finance та лат. finantia - платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави; особлива сфера економічної діяльності держави і підприємств.